Як вчителі обікрали бюджет: тисячі українців мають віддати держдопомогу отриману на початку війни через еПідтримку
Зараз гроші активно вибивають із педагогів, вчителів соромлять, що вони обкрадають бюджет на 6500 гривень
В Україні спалахнув скандал навколо грошей, які громадяни отримували ще на початку війни в рамках програми «еПідтримка» – 6500 гривень на людину. Нещодавно Міністерство освіти розіслало листи до шкіл, вузів та управлінь освіти з вимогою повернути ці гроші. За відмову погрожують судом. Причому, як кажуть самі педагоги, керівництво на них відверто тисне – просить «мати совість» та повернути гроші до бюджету.
І багато хто віддає по 6500. Хоча не всі. За даними нардепа Ніни Южаніної, на кінець червня кошти не повернуло більше 3,2 тисячі працівників освітньої сфери.
Вибивають кошти не лише з учителів, а й з інших бюджетників. Аргумент один – працівники бюджетної сфери взагалі не мали права на допомогу, оскільки вона виплачувалася тим, хто через війну залишився без роботи та зарплати, а бюджетникам зарплата стабільно перераховувалася навіть у найскладніші часи. Начебто те, що їм дали ще й по 6500 – просто помилка.
Але, кажуть юристи, держава фактично не має законних способів стягнути з людей навіть помилково нараховані кошти. Тож чи потрібно повертати 6500?
Борг 6500 плюс банківська комісія за переказ
«Листи щастя» від Міністерства освіти отримали багато навчальних закладів, у тому числі київські. МОН посилається на лист від Мінекономіки від 23 червня цього року: там зазначено, що державну допомогу в рамках «еПідтримки» було передбачено особам, які працювали на початок війни за трудовим контрактом, цивільно-правовими договорами тощо. Але не поширювалася на бюджетників.
У листі від Мінекономіки також наголошується, що Мінфін провів верифікацію одержувачів та склав список конкретних людей, яким допомогу було виплачено неправомірно, і тепер їм потрібно повернути гроші. А якщо не повернуть добровільно – будуть судові позови,
У своїх листах Міністерство освіти вказало також рахунок, на який педагоги мають перераховувати по 6500 – це небюджетний рахунок Мінекономіки у Держказначействі. Потрібно заплатити борг 6500 гривень плюс разова комісія за переказ грошей.
«У разі неповернення безпідставно отриманих бюджетних коштів Мінекономіки буде змушене звернутися до суду», — йдеться у листі.
В Мініістерстві освіти визнали, що розсилали листи та пояснили для чого.
“Заклади, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, отримали лист про необхідність повернення співробітниками бюджетних коштів, виплачених їм навесні 2022 року в межах програми «єПідтримка».
Програма «єПідтримка» на початку повномасштабного вторгнення була швидким рішенням уряду, щоб надати допомогу громадянам у зв’язку із втратою частини заробітної плати.
Серед умов надання виплати було чітко зазначено, що допомога надається особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) і не є працівниками бюджетних установ, фонду загальнообов’язкового державного страхування. Працівники сфери освіти не підпадали під цю категорію, адже вони не втрачали роботу і продовжували отримувати заробітну плату з бюджету. Попри це деякі з них подали заявку на виплату 6500 грн через програму «єПідтримка».
Зараз Урядом ініційовано повернення неправомірно отриманих коштів працівниками бюджетних установ, зокрема і зі сфери управління Міністерства освіти і науки України. Тому МОН надіслало інформаційні листи керівникам закладів, установ, підприємств, що належать до сфери його управління, про необхідність повернення коштів співробітниками”, – зазначили в МОН.
Соромлять і погрожуючи звільненнями
Вчителька однієї зі столичних шкіл Вікторія розповіла нам, що на початку війни, коли на «Дії» відкрили подачу заявок на державну допомогу, вона також спробувала податися. І система її пропустила, а невдовзі на банківську картку прийшов грошовий переказ, який тоді сильно врятував.
«Були перебої з їжею та ліками, треба було зробити хоч якийсь запас, і на ці гроші закупилися», – згадує Вікторія.
Але вже восени минулого року її приголомшили новиною про те, що гроші треба повернути.
«Директор на зборах поставив усіх освітян перед фактом, що по 6500, нібито, заплатили помилково, бо нам навіть у війну не припиняли виплачувати зарплату, а держдопомога була покладена тим, кому перестали платити роботодавці. Попросив здати «борг» йому, можна з наступної зарплати, а він уже сам перерахує все на рахунок Мінекономіки. Але я відмовилася платити. Чому я маю щось повертати: я подала заявку, її схвалили, а в чому моя вина. Тоді цю тему якось зам’яли. Але нещодавно було повторне звернення від керівництва із вимогою повернути гроші», – каже Вікторія.
За її словами, директор соромив її та колег, які не хочуть повертати гроші. Мовляв, у країні війна, а ви обкрадаєте бюджет. Дехто наступного дня приніс гроші.
Про те, що люди скаржаться на тиск керівництва, яке вимагає «принести 6500», говорить і голова адвокатського об’єднання «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.
«До нас зверталися, зокрема, працівники дошкільних закладів – вихователі, няньки, сторожа, яким через «Дію» свого часу схвалили виплату держдопомоги. А зараз вимагають повернути. При цьому ми розуміємо, що у цих людей дуже невеликі зарплати, просто так дістати з кишені 6500 вони не можуть – для них це чималі гроші», — зазначає юрист.
Деякі педагоги розповідають, що начальство загрожує їм усілякими проблемами, якщо не повернуть гроші – аж до звільнення.
Як 6500 від держави стали помилкою
При цьому, як каже Кравець, питання повернення 6500 назад до бюджету досить спірне.
«Якщо людям були надмірно сплачені кошти, то це проблема тих, хто ці гроші заплатив і припустився помилки», – зазначив Кравець.
Нардеп Ніна Южаніна Виділила три важливі нюанси у справі про «вчительські 6500».
«Всі, хто подавався на виплати, мали зробити це до 31 березня 2022 року. Як пам’ятаємо, ще на початку повномасштабної війни ухвалено рішення про оголошення простою в закладах освіти, які не можуть здійснювати свою діяльність через збройну агресію Російської Федерації. Фактично – по всій країні. Законом України 2126 від 15 березня 2022 року (набрав чинності 20 березня минулого року) передбачено, що працівникам установ освіти, науки, у тому числі тим, хто в умовах військового стану був змушений змінити місце проживання та знаходження гарантується, зокрема, виплата середнього заробітку.
І лише 25 квітня 2022 року вийшов лист МОН №1/4444-22 «Про оплату праці працівників закладів освіти» з посиланням на цю норму та висновком: «Саме з цієї причини працівники закладів освіти, як працівники бюджетних установ, не мали права на отримання державної допомоги у рамках програми «еПідтримка», оскільки мають отримувати заробітну плату безпосередньо в закладі освіти», – зазначає Ніна Южаніна. Тобто, має місце невчасність прийняття рішень та їх пояснень.
Але як чиновники допустили, що виплати пішли людям, які не відповідали критеріям надання допомоги? Додаток «Дія», через який подавалися заявки на виплати, працівникам, праця яких фінансується з бюджету, не дозволяла навіть їх сформувати. Тобто технічні питання – другий нюанс.
І найголовніше – історія з неправомірністю виплат у рамках програми «еПідтримка» триває вже рік. Вперше про те, що за підсумками проведення перевірок заявок було виявлено 28 тисяч 534 особи, які є працівниками бюджетних установ та не мали права на отримання допомоги на суму майже 166 млн. гривень, міністр фінансів заявив 7 серпня 2022 року.
Тобто неквапливість держави у питанні контролю за виплатами – третій нюанс. Тож чи насправді вчителі винні у присвоєнні державних коштів, запитує Ніна Южаніна.
Чи потрібно повертати гроші
Ростислав Кравець каже, що із законних методів, на які може піти влада, намагаючись зобов’язати людей повернути держдопомогу, – лише суди. Про намір подавати позови заявило у своєму листі Мінекономіки.
Але тут питання у термінах давності. За словами Кравця, термін давності щодо адміністративного судочинства (а саме в його рамках можуть йти розгляди щодо неправомірно виплачених коштів) становить 6 місяців. Вони вже давно минули. Тобто переконати суди запустити більше трьох тисяч сумнівних справ буде не так просто.
«Тобто залишаються хіба що погрози та прохання «повернути по-доброму». Якщо людина вирішить не повертати коштів, жодних санкцій за цим не буде», – переконаний Кравець.
Втім, як зазначає голова громадської організації «Соціальний рух» Віталій Дудін, якщо такі справи пустять за загальним позовним терміном, то вони набагато більші – три роки. Тобто держава може позиватися про повернення 6500 гривень аж до 2025 року. І якщо суди ухвалять рішення на користь позивача, то гроші доведеться повернути, інакше виконавча служба може накласти арешт на банківські рахунки та майно боржника.
Шукайте деталі в групі Facebook
