Майдан плакав, співав і обіцяв ворогам страшну помсту: Зеленський посмертно нагородив “Да Вінчі” хрестом бойових заслуг
У Києві попрощалися з Героєм України командиром спецпідрозділу “Вовки Да Вінчі” Дмитром Коцюбайлом з позивним “Да Вінчі”. Він загинув 7 березня на Бахмутському напрямку. Йому було 27 років.
У Михайлівському Золотоверхому соборі відбулася заупокійна панахида за загиблим військовим. До храму на богослужіння прийшли кількасот людей, зокрема, рідні, бойові побратими, друзі, повідомляє кореспондентка Суспільного.
Віддати шану “Да Вінчі” прийшов президент Володимир Зеленський та прем’єрка Фінляндії Санна Марін, яка зараз перебуває з візитом у Києві. Вони поклали квіти до труни Дмитра Коцюбайла та висловили співчуття його родині.
Як повідомляється на сайті Офісу президента, Зеленський передав матері загиблого військовослужбовця Оксані Коцюбайло відзнаку “Хрест бойових заслуг”, якої її сина удостоєно посмертно за визначні особисті заслуги в захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народу та вірність військовій присязі.
Після заупокійної панахиди розпочалася церемонія прощання з “Да Вінчі” на Майдані Незалежності. Там зібралися тисячі українців. На церемонії були присутні головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, міністр оборони Олексій Резніков та очільник ГУР Кирило Буданов.
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid02U5E8QbwwGqJQsGMnGjAos7URBDdBrvbZMTtYqRM6K52g6n4UWSp1w2veaUkgB9L9l&id=100069948370139
“Я мав до нього почуття, як батько. Але видно, що не зовсім я хороший батько. Це важко, брате. В нас було з тобою багацько планів. І багато мрій, які ми реалізовували. Ми не просто помстимося за тебе. Ми обовязково переможемо. Спи спокійно, друже…”, — сказав Валерій Залужний.
Подруга Дмитра Коцюбайла розповіла кореспондентці Суспільного, що познайомилася з “Да Вінчі” в Авдіївці у 2017 році. Відтоді вони часто спілкувалися і стали добрими друзями.
“Ми бачилися два тижні назад, записали з ним велике інтерв’ю. Я ніколи навіть не хотіла подумати, що він вийде зі словами останніми. Ми познайомилися в Авдіївці, коли там стояла 72 бригада і він почав з ними співпрацювати. Він, мабуть, був першим корегувальником, який сідав на броню танка і корегував вогонь. Ніхто на той момент не міг цього повторити. Вже після нього його інші побратими піхотинці почали так робити. Мені вважається, що ми дуже близько дружили, і я пишаюся, що я знаю всю його родину, яка тепер я не знаю як переживе це все”, — розповідає подруга “Да Вінчі”.
“Це легенда добровольчого руху, бо я сам з батальйону Кульчицького, це тоже добровольчий батальйон. Це для нас самий зразковий, може, як Залужний в ЗСУ, так само “Да Вінчі” в добровольчому руху”, — каже військовослужбовець Руслан з позивним “Круглий”, який не знав особисто Дмитра Коцюбайла, але мріяв з ним познайомитися.
“Він вів за собою людей. З нього брали приклад. Він зробив неоціненний вклад в нашу державність. На сході багато хлопців є ще, яких він загітував. Ми повинні молитися за них”, — розповідає посестра “Да Вінчі” Людмила.
Переглянути цей допис в Instagram
Напередодні, 9 березня, відбулося прощання із Коцюбайлом у його рідному селі Бовшів на Прикарпатті.
https://www.tiktok.com/@daxa.carnival/video/7208239954986536198?_r=1&_t=8aXRl4CGJmQ
@_glorytoukrainee
@andriy_monahov
@andriy_monahov
https://www.tiktok.com/@kalinaivanna8/video/7207914037445692677?_r=1&_t=8aXRhVwNyJp
https://www.tiktok.com/@kalinaivanna8/video/7207914037445692677?_r=1&_t=8aXRhVwNyJp
https://www.tiktok.com/@daxa.carnival/video/7208220506447678725?_r=1&_t=8aXRfMipvCI
@snidanok_1plus1 #давінчі #дмитрокоцюбайло #коцюбайло #війна #війнавукраїні #героямслава #героїневмирають #славаукраїні #сніданокз1плюс1
@grntmedia “Найбільший страх – це втратити близьких людей на війні” Під Бахмутом загинув Дмитро Коцюбайло, Да Вінчі. Легендарний український доброволець воював за Україну зі своїх 18 років — з 2014 року. Дмитро був першим добровольцем, який прижиттєво отримав звання Героя. За Україну віддають життя кращі. Але жертвуючи найдорожчим, наші воїни знають, за що вони стоять до останнього подиху. Слава Герою! #війна #героямслава #вічнапамятьгероям
@grntmedia “Найбільший страх – це втратити близьких людей на війні” Під Бахмутом загинув Дмитро Коцюбайло, Да Вінчі. Легендарний український доброволець воював за Україну зі своїх 18 років — з 2014 року. Дмитро був першим добровольцем, який прижиттєво отримав звання Героя. За Україну віддають життя кращі. Але жертвуючи найдорожчим, наші воїни знають, за що вони стоять до останнього подиху. Слава Герою! #війна #героямслава #вічнапамятьгероям
Зеленський прийшов на похорон Да Вінчі. Що це означає в політичному сенсі
https://www.tiktok.com/@nizhna_bandera/video/7208440886290631941?_r=1&_t=8aXRWf2YoeU
Щоранку близько опівдня поряд з моїм будинком лунають залпи з автоматів Калашникова. Поруч із моїм будинком розташований військовий цвинтар. Щоранку тут ховають загиблих українських солдатів. Підозрюю, щоранку залпи лунають у десятках українських міст.
Слова з політичних заяв та фронтових зведень – Росія, мовляв, практично не має шансів досягти цілей, поставлених перед вторгненням в Україну, – оплачуються десятками та сотнями життів професійних військових та мобілізованих, досвідчених військових та добровольців.
Залпи салютів сьогодні пролунали і у Києві. Тут ховали Дмитра Коцюбайла, більше відомого як “Да Вінчі” – його знайомі кажуть, що позивний він отримав, бо до 2014 року навчався у мистецькому коледжі.
На похорон молодшого лейтенанта Коцюбайла прийшов верховний головнокомандувач ЗСУ Володимир Зеленський.
https://www.tiktok.com/@hromadske.ua/video/7208957947764854021?_t=8aXRPQWbiKc&_r=1
“Да Вінчі” часто називають уособленням покоління, яке, крім війни, не бачило нічого. Як і багато його ровесників, 18-річний Коцюбайло у 2013 році вийшов на Майдан протестувати проти наміру тодішнього президента Віктора Януковича зупинити рух України на Захід.
З Майдану – у складі добровольчої сотні – пішов на фронт на Донеччині. Вісім років воював у лавах “Правого сектора” й командував штурмовим підрозділом з неформальною назвою “Вовки Да Вінчі”. Лише 2022 року “офіційно” приєднався до ЗСУ.
Фраза “Про нього ходять легенди” у випадку “Да Вінчі” – це констатація факту. Повертався на фронт після тяжкого поранення. Воював на найнебезпечніших напрямках – Луганщина, Київ, Миколаїв, Кривий Ріг, Харківський контрнаступ. Зрештою, Бахмут. Героєм України його називали ще задовго до того, як йому формально присвоїли це звання.
Про це, до речі, варто розповісти окремо. До певного моменту значна частина патріотично налаштованої української громадськості, особливо ветерани та учасники бойових дій на Донбасі, ставилися до Володимира Зеленського, м’яко кажучи, прохолодно. Зеленський перед тріумфальними для себе президентськими виборами 2019 року і одразу після них поводився так, ніби війни на Донбасі не існує. Обіцяв зазирнути у вічі Путіну, може, анекдот який йому розповісти – і війна закінчиться. Не готувався, як досі вважає багато хто, до великої війни, що наближається.
Навіть після того, як повномасштабне російське вторгнення почалося, і Зеленський перетворився на того, ким ми його знаємо зараз, це не справило враження на багатьох його критиків. У цій ситуації згода “Да Вінчі” прийняти з рук президента Золоту зірку Героя України на урочистій церемонії у Верховній Раді 30 листопада 2021 року була актом глибоко символічним. Вона означала, що політичні, світоглядні розбіжності в українському суспільстві є глибоко другорядними в порівнянні з боротьбою, яку країна веде за саме своє існування.
Не можна сказати, що цей жест зрозуміли та підтримали всі.
“Продався Зеленському”, – це, мабуть, найм’якше, що почув про себе “Да Вінчі” – особливо після того, як ще й з’явився у президентському новорічному привітанні. Але Коцюбайло міг собі дозволити ігнорувати ці оцінки – на те він і був цим знаменитим “Да Вінчі”.
Прийшовши на його похорон, Володимир Зеленський віддає шану не одному добровольцю, хай і найвідомішому і найхоробрішому. Насправді тут Зеленський сумує за цілим поколінням, у якого все забрала війна.
Що відомо про Дмитра “Да Вінчі” Коцюбайла
Дмитро Коцюбайло народився 1 листопада 1995 року в селі Задністрянському, нині Бурштинської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської области України. Освіту здобував у Бовшівській загальноосвітній школі та Івано-Франківському художньому ліцеї.
На війні Дмитро з 18 років, туди потрапив одразу після Революції Гідності. У 2014 році отримав важке поранення в Пісках Донецької области, після одужання повернувся на фронт. До початку повномасштабного вторгнення був добровольцем, потім вступив у ЗСУ. Вісім років готувався сам та готував інших до “великої” війни.
“Спочатку наш підрозділ направили на запорізький напрямок, щоб не дати росіянам пройти до Запоріжжя і прорватися до Дніпра. Потім мене покликали у Київ, бо маю досвід роботи з артилерією. Коли російські війська почали рухатися на Бориспіль, ми нанесли якісне вогневе ураження, знищили понад 20 одиниць техніки та “Бук”, — розповідав Дмитро Суспільному у проєкті “Командири, до перемоги!”.
Далі були дніпровський та херсонський напрямки, а згодом Луганщина: “Ми були у Лисичанську, Білогорівці, Золотому. А зараз воюємо за мою рідну Донеччину, мій другий дім”. Ось що “Да Вінчі” казав про незалежність: “Це можливість говорити українською, носити шеврон та захищати свою країну”.
30 листопада 2021 Дмитро Коцюбайло був відзначений званням Героя України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
У 2022 році отримав звання молодшого лейтенанта.
Шукайте деталі в групі Facebook
