Війна в Україні перейшла на новий етап: в ISW назвали помилку Заходу та вказали на ризики для ЗСУ
Затримки з наданням Україні західних систем далекого вогню, передових комплексів ППО і танків обмежили здатність Сил оборони використати можливості для масштабніших контрнаступів. Хоча для них були всі причини, представлені невдачами ворожих військ РФ на фронті.
Це призвело до того, що бойові дії перейшли до позиційної війни, дозволяючи окупантам повернути собі ініціативу, якщо вони захочуть, і підняти планку для майбутніх українських наступів. На це вказали аналітики Інституту вивчення війни, заявляючи, що схема доставки західної допомоги Києву сильно вплинула на хід війни.
“Обговорення на Заході передбачуваних “патових” умов і труднощі або неможливості повернення Україні значної частини території, захопленої Росією у 2022 році, недостатньо пояснюють, як затримки Заходу з наданням необхідного військового обладнання погіршили ці проблеми. Повільний дозвіл та прибуття допомоги були не єдиними факторами, які обмежували здатність ЗСУ продовжувати великомасштабні контрнаступальні операції. Фактори, властиві українським військовим і політичним рішенням, також сприяли затримці контрнаступів”, – йдеться у зведенні від 29 січня.
На 340 день війни в ISW зазначили: не готові визнати, що всі українські військові рішення були оптимальними. Але як історики вони не спостерігали бездоганного ухвалення таких у жодній війні. Однак аналітики вважають, що нерішучість Заходу щодо постачання зброї у воєнний час недостатньо враховувала передбачувану вимогу перевести Україну з радянських систем на західні, як тільки партнери взяли на себе зобов’язання допомогти Києву відбити вторгнення військ РФ у 2022 році.
Експерти визнали, що військова допомога, надана очолюваною США західною коаліцією, була необхідна для виживання України. Західні військові консультації перед вторгненням 24 лютого допомогли українським військовим протистояти первісному російському вторгненню. Системи озброєнь, такі як протитанкові ракети “Джавелін”, допомогли відбити цей тиск і відкинути наступ окупантів на Київ до вихідних точок.
Крім того, надання членами західної коаліції основних систем озброєнь і боєприпасів радянської доби підтримувало ЗСУ протягом усієї війни. Постачання досконаліших систем, таких як 155-мм артилерія американського виробництва (у квітні), а потім HIMARS (у червні), полегшило українські контрнаступи, які звільнили більшу частину Харківської області, а потім західну частину Херсонщини. А прибуття систем ППО NASAMS у листопаді допомогло зупинити російську безпілотну та ракетну кампанію, яка атакує громадянську інфраструктуру України.
“Війна розгорнулася досі в три основні періоди. Росіяни володіли ініціативою і вели наступ із 24 лютого по 3 липня 2022 року, після чого їхні атаки досягли кульмінації. Українці перехопили ініціативу та розпочали широкомасштабні контрнаступи у серпні, які завершилися звільненням західної частини Херсонської області 11 листопада. Відтоді Україна не змогла розпочати новий великий контрнаступ, що дозволило конфлікту перейти в позиційну війну, дозволяючи росіянам повернути собі ініціативу, якщо вони захочуть, і підняти планку для майбутніх українських контрнаступів, навіть якщо вони цього не зроблять. Схема поставок допомоги сильно вплинула на хід цього конфлікту”, – заявили в ISW.
Там вважають, що небажання Заходу розпочати постачання Україні досконаліших західних систем озброєння, особливо танків, ударних систем дальньої дії та комплексів ППО, “обмежило здатність ЗСУ ініціювати та продовжувати великомасштабні контрнаступи”.
Військові експерти нагадали, що грамотна схема контрнаступальної кампанії передбачає якнайшвидше припинення настання ворога та швидкий початок рішучих контратак із метою використання дезорганізованості та непідготовленості ворога до подальших великих операцій. А потім продовження контрнаступів з якомога короткі паузи між ними, щоб перешкодити ворогу перегрупувати свої сили і, можливо, повернути ініціативу.
Багато чинників сприяють тому, що більшість збройних сил не відповідають цьому ідеальному стандарту, і українські військові також зіткнулися з багатьма внутрішніми проблемами для цього.
“Однак зброя та припаси завжди відіграють центральну роль у плануванні та проведенні надійних кампаній. Україна не мала серйозної оборонної промисловості перед вступом у війну, і тому вона майже повністю залежала від своїх західних покровителів у забезпеченні технікою, необхідною їй для зупинення початкового російського наступу, а потім, ще більшою мірою, для ініціювання та підтримки контрнаступів. Так, моделі західної допомоги сильно вплинули на здатність України розробляти та здійснювати розумні плани кампанії”, – переконані аналітики.
Вони зазначили, що російське вторгнення почалося 24 лютого минулого року, і єдина велика фаза наступальних операцій ЗС РФ продовжилася захопленням Лисичанська 3 липня. Потім вони досягли кульмінації, і в липні Кремль взагалі втратив ініціативу у боях.
“Ознаки того, що російський наступ досягне кульмінації й що західна зброя буде потрібна у великих масштабах, ясно проявилися наприкінці травня та в червні… Якби мета Заходу полягала в тому, щоб скоротити війну, прискоривши звільнення Україною окупованої території, оцінка того, що запаси зброї радянських часів, які зберігаються у дружніх держав, виснажуються, мала викликати фундаментальні зміни у наданні західної допомоги, починаючи з червня 2022 року”, – вказали аналітики на помилку Заходу.
На їхню думку, партнери мали почати створювати умови для переведення України на використання західних озброєнь, включаючи танки, артилерію та авіацію, ще до початку літа 2022 року та до прогнозованої кульмінації російських наступальних операцій.
“Якби Захід почав постачати Україні обладнання, необхідне для тривалих контрнаступальних операцій, коли російські наступи досягли кульмінації, Україна могла б розпочати ці контрнаступальні операції раніше. Якби Захід розпочав роботу з повного переведення України на західні системи, коли необхідність у цьому стала очевидною влітку 2022-го, можна було б створити умови, що дозволяють Україні продовжити контрнаступальні операції після Херсона й тим самим позбавити росіян можливості перегрупувати свої сили та спробувати повернути собі ініціативу”, – заявили в Інституті вивчення війни.
Там вважають, що затримки Заходу з наданням Україні матеріальних засобів, необхідних для цього, навпаки, “надали лавиноподібний вплив на здатність ЗСУ проводити та підтримувати контрнаступи”. Водночас окупаційні війська РФ скористалися цими затримками, щоб “закрити вікна вразливості”, викликані їхніми власними поразками та некомпетентністю, мобілізувавши людські ресурси й техніку та почавши раціоналізувати свої сили. Так вони поновили наступ на Бахмут.
“Постійні затримки з постачанням західної військової техніки, коли стало очевидно, що вона потрібна чи скоро знадобиться, сприяли затягуванню конфлікту. Вони, звичайно, не єдина причина такої затримки, але Захід має визнати той внесок, який ці затримки внесли в обмеження можливості України швидше звільняти більшу частину своєї території”, – наголосили в ISW.
Аналітики кажуть, що нещодавні зобов’язання Заходу щодо надання Україні танків і бронетранспортерів, необхідних їй для подальших контрнаступних операцій, важливі, але затримки з виконанням цих зобов’язань можуть коштувати ЗСУ можливості для контрнаступу цієї зими. Російські сили, ймовірно, готуються розпочати власний наступ у Луганській області та посилюють дії в районі Бахмута.
Вважається, що якщо Україна ще не має техніки, необхідної для початку контрнаступу, то їй, можливо, доведеться чекати багато тижнів, поки західні танки не прибудуть у кількості, достатній для підтримки відновлення зусиль. Затримка, певно, буде продовжена через погодні умови. І росіянам, і українцям доведеться враховувати сезон весняної відлиги, яка, найімовірніше, припаде на березень і квітень, що ускладнить, якщо не унеможливить, швидкий механізований контрнаступ.
“Україні, можливо, доведеться почекати до кінця весни або початку літа, перш ніж відновити свої великомасштабні зусилля зі звільнення стратегічно важливої території. Поточні російські наступи можуть призвести до більшого успіху до цього. Заходу необхідно буде уникати помилкового висновку про те, що майбутні українські контрнаступи неможливі, виходячи з тимчасових рамок, зумовлених власними його затримками у наданні необхідних матеріальних засобів і метеорологічними умовами… ISW продовжує вважати, що Україна може звільнити критичну територію за нинішнього й обіцяного рівня підтримки Заходу і що це є питанням життєво важливих національних інтересів західних партнерів, щоб Україна досягла цього”, – підсумували в Інституті вивчення війни.
Шукайте деталі в групі Facebook
