Учені пояснили зникнення атмосфери і океанів Марса

Вода на Марсі майже завжди перебувала в замороженому стані і періодично танула.

Вкрай невеликі поклади карбонатів на поверхні Марса говорять про те, що червона планета навряд чи могла втратити більшу частину своєї атмосфери в результаті сполучування її газів з мінералами на поверхні і перетворення в інші типи порід, як вважали дехто з планетологів, повідомляє NASA.

“Цілком можливо, що атмосфера Марса вже була розріджена в той час, коли на його поверхні формувалися знамениті річкові долини. Напевно, Марс не був одночасно теплим і при цьому покритим рідкою водою, а був холодним і багатим на воду, зі зникаючою в космосі атмосферою.

Едвардс і його колеги наблизилися до розгадки головної таємниці Марса – куди зникла його атмосфера і океани, вивчаючи геологічні дані, зібрані різними апаратами і зондами, які запускались туди протягом останніх 15-20 років.

Справа в тому, що до прибуття на Марс перших орбітальних зондів в 1990-х роках, багато дослідників вважали, що атмосфера Марса і його води не випарувалися в космос, а стали частиною надр планети у вигляді карбонатів, що сформувалися в результаті взаємодії води, лужних сполук і атмосферного СО₂.

Едвардс і його колеги вирішили перевірити, наскільки можливим був такий сценарій, спробувавши точно оцінити наявні запаси карбонатів на Марсі і зіставивши їх масу з тим, скільки сполук вуглекислоти мало утворитися в минулому. Для цього учені об’єднали дані за покладами карбонатів, знайденими зондами Mars Global Surveyor, MRO і Mars Odyssey.

Виявилося, що на Марсі є всього одне велике родовище карбонатів – своєрідна “борозна Нілі”, в якій міститься в 34 рази менше сполук СО₂, ніж на те вказують розрахунки, що передбачають існування щільної вуглекислотної атмосфери на Марсі в ті часи, коли на його поверхні були океани і річки з рідкої води.

Такий результат означає одну з двох речей: або на Марсі є якісь інші запаси карбонатів, ще не відкриті за останні 20 років, що малоймовірно, або те, що Марс ніколи не мав теплого клімату і щільної атмосфери. Самі учені схильні до другого варіанту – холодного і вогкого Марса, як вони висловлюються, який в останні кілька років почав набирати популярності серед планетологов.

Подібна гіпотеза формування каналів (русел річок) і ущелин на Марсі говорить про те, що на поверхні червоної планети не було постійних океанів.

Її води майже завжди знаходилися в замороженому вигляді і лише епізодично танули в результаті проявів масової вулканічної активності чи періодичних змін в куті нахилу орбіти Марса. Відсутність великих покладів карбонатів є серйозним аргументом на користь цього, запевняє Едвардс.

Раніше повідомлялося про те, що марсохід Curiosity отримав дані, згідно з якими вода на Марсі є не тільки в льодовиках, а й близько до поверхні планети.

Також Curiosity виявив в одному з кругляків на Марсі сліди граніту та інших порід, що складають основу континентальної кори Землі, що вкотре говорить про те, що червона планета була схожа на нашу в минулому.