Як працює енергосистема в Україні і що потрібно знати про подачу світла в квартири: в Укренерго пояснили

Електроенергія в Україні – це багатоступінчастий процес, на роботу якого впливає купа речей.

Щоб забезпечувати Україну електроенергією, та розуміти, як взагалі відбувається процес подачі світла в квартири, потрібно розуміти декілька речей.

Про ці речі в інтерв’ю “НВ. Бізнес” розповів голова Укренерго Володимир Кудрицький.

“Важливо розуміти кілька базових речей. По-перше, електроенергія — це товар, який не зберігається. Це — його головна риса. Це означає, що вона споживається в той самий момент, в який виробляється на якійсь електростанції. В енергосистемі завжди має бути баланс між виробництвом і споживанням”, – пояснює Володимир Кудрицький.

За його словами, українська енергосистема формувалася ще у 80-80 роках минулого століття. Вона була частиною системи СРСР. І так було економічно дешевше її виробляти – зокрема, на атомних, вугільних, гідроелектростанціях і газових теплоелектроцентралях.

“Всі вони виробляють електроенергію і видають її в мережу, яка з’єднує електростанцію і кінцевого споживача. Друга важлива річ. В мережі є кілька типів ліній. Є високовольтні лінії, їх можна порівняти з автобанами, які ведуть від великих електростанцій до великих “розвʼязок”. Це наші магістральні мережі, які транспортують величезні обсяги електроенергії до наших підстанцій. Ця мережа є двох типів. Магістральна мережа приєднується безпосередньо до великих електростанцій і транспортує величезні обсяги електроенергії з місць, де вона виробляється, до областей, де вона споживається”, – розповідає голова Укренерго.

Вже на підстанціях електроенергія високої напруги трансформується в електроенергію меншої напруги, і далі вже йде до місцевого споживання — розподільчими мережами доставляється до конкретного будинку чи підприємства.

“Магістральними мережами управляє державна компанія Укренерго. Розподільчими мережами в кожній області і місті Києві — обленерго. Електростанції і обленерго можуть належати державі, приватним власникам і комунальним підприємствам. Наприклад, Київтеплоенерго належить КМДА. А споживачі у нас є побутові — домогосподарства, комунально-побутові і промислові — підприємства різної форми власності”, – підкреслив Володимир Кудрицький.

Шукайте деталі в групі Facebook