Мешканці Донецька скаржаться на біженців із Маріуполя і називають їх зрадниками: люди, які вижили, біжать з “ДНР”
Жителі окупованого Донецька незадоволені тим, що до них їдуть біженці зі зруйнованого російськими військами Маріуполя. Вони вважають, що Маріуполю дуже багато допомагають, а ось донеччан російська влада залишила зовсім поза увагою – ні гуманітарної допомоги не дають, ні місто не відновлюють.
Їх треба змусити співати гімн Росії
В окупованому Донецьку зростає обурення проти біженців із Маріуполя. І хоча людей сюди привозять проти їхньої волі, все одно це донеччанам не подобається. Вони вважають переселенців дармоїдами та зрадниками, оскільки вони вісім років жили на території вільної України, а не в гетто “ДНР”.
“Я якось прийшла до знайомої медсестри до лікарні. І там побачила цих людей з Маріуполя. Мені стало їх дуже шкода. У багатьох немає навіть елементарних речей, бо їх вигнали з підвалів, де вони ховалися від бомбардування, і змусили їхати сюди.
Я почала з ними розмовляти, питати, що їм потрібно. Їм потрібні ліки, бо грошей люди не мають. Багато хто з них захворів, у них проблеми з травленням, вони ж там із калюж воду пили. Білизна, шкарпетки, капці, щоб хоча б виходити на вулицю”, – розповідає мешканка Донецька Вікторія.
Жінка пішла і купила їм що могла, оскільки в неї у самої грошей небагато. Тепер вона часто заходить до тієї лікарні, носить фрукти, солодощі дітям, речі.
“Але я так здивувалася, коли розповіла про цю ситуацію на роботі. Я думала, що колеги мені допоможуть, будемо разом купувати все необхідне. Але ж де там! Дехто почав обурюватися, називати цих людей бандерівцями. Говорили, що їх треба змусити кожен ранок стоячи співати гімн Росії. Що вони зрадники, і правильно, що російські війська їх убивали та руйнували їхні будинки. Я була шокована”, – каже Вікторія.
“Нам тут за вісім років нічого не збудували”
На жаль, подібне ставлення до біженців на території “ДНР” не рідкість. Багато жителів окупованої території тепер кажуть, що РФ допомагає маріупольцям, туди відправляють гуманітарні конвої, а донеччанам нічого не дістається.
“Я ось одного не розумію, чому вони жили під Україною, а тепер їх жаліють. Нам за вісім років тут нічого не збудували, нічого не відремонтували. Зарплати низькі, роботи немає. А тепер ще наших чоловіків на вулицях ловлять і змушують іти воювати і захищати Луганщину, а не Донецьк. Скільки вже людей загинуло”, – із обуренням каже Надія Павлівна із Донецька.
У соцмережах тепер розганяють зраду, що, мовляв, люди з Маріуполя жбурляли зібраними для них речами і кричали “Слава Україні!”
“Ми самі збираємо речі для біженців з Маріуполя, і ніколи такого не було, щоб хтось жбурнув нам принесені речі. Люди тільки дякують, тому що багато з них виїхали в чому були. Замурзані, брудні, навіть переодягтися нема в що. Вони навіть не перебирають речами: що дали, те й взяли, ще й дякують. Я теж бачу в соцмережах у донецьких групах таке пишуть.
Мені здається, що людей знову хочуть зіштовхнути лобами. Якщо не мова, то гуманітарна допомога. Але ж ми в Донецьку вже багато років жили без обстрілів, це зараз знову почалися прильоти. Після 2014 року все було спокійно: магазини працюють, ринки працюють, аптеки також, кафе, ресторани відчинені. Зарплати невеликі, але є. Проблем, звісно, багато, але в нас будинки цілі, дах над головою є. А вони нічого не мають. І якщо чесно, у Донецьку навіть у 2014 році людей у дворах не ховали, це все неправда, і трупи на вулицях собаки не їли, як це у Маріуполі відбувалося. Люди там навіть голубів ловили, щоб вижити, про решту і говорити навіть не хочу”, – каже Марія з благодійної організації, назву якої просила не вказувати.
Мешканці Донецька побоюються, що російська влада раптом може відновити Маріуполь, дати тим, хто вижив, житло. Тоді як у Донецьку “влада” палець об палець не вдарила, щоб відновити квартири та будинки, куди внаслідок обстрілу прилетіли снаряди. У деяких районах досі не налагоджено водопостачання та немає електрики.
Вважають націоналістами
Валентина з чоловіком та двома дітьми в Донецьк приїхала ще у квітні.
“Наш будинок розбомбили, там була пожежа. Ми з підвалу перебралися до підвалу сусіднього будинку. Пережили і голод, а головне, не було води. Наші родичі загинули. Потім нам сказали, що виїхати ми можемо тільки сюди, в Донецьк. Пройшли фільтрацію, привезли нас, поселили тут у спільній залі в школі. Документів у нас немає, як їх зараз відновити не знаю. Чоловік намагається знайти роботу, але поки що безуспішно. Запропонували вантажником на ринку, кілька днів працював, потім господар заявив, що ми хохли, і вигнав його. Нічого не заплатив. Поки нас тут годують, одяг, іграшки волонтери принесли, дякую. Що буде далі, ми поки не знаємо. Боїмося, що почалися обстріли, діти знову погано сплять”, – скаржиться Валентина.
Частина маріупольців уже залишають Донецьк, хтось перебирається до РФ, сподіваючись, що там буде краще. А інші одразу прямують до Естонії, Латвії.
“Нам було дуже важко звикнути до того, що ми опинилися в “ДНР”. Тим більше виявилося, що і серед самих маріупольців є різні люди. Дехто, навіть поживши під обстрілами, у підвалах, починають нести нісенітницю, що це все робили націоналісти, ВСУ, що це вони підривали будинки, вбивали людей. Сперечатися з ними небезпечно, бо ми вже на території Донецька, а ці люди можуть і донести. Тоді ти точно опинишся в підвалі. Я мовчала, але ми одразу вирішили, що будемо вибиратися звідси. І загалом у Донецьку нас не люблять.
Вважають зрадниками, націоналістами. Могли сказати, що все це нам за те, що ми вісім років добре жили, а вони нібито страждали. Хоча в Донецьку немає особливих руйнувань, там усе нормально, хоч вони й кричать, що вісім років бомбили. Нехай вони на Маріуполь подивляться, що з містом зробили за два місяці, це жах! Ми знайшли волонтерів, які допомогли нам сплатити за квитки. Головне, на кордоні не казати, що ти їдеш до Європи чи України, інакше будуть проблеми. Тебе обшукуватимуть, допитуватимуть, ображатимуть, принижуватимуть”, – розповідає Ірина Гончарук.
Її сім’я всіма правдами та неправдами дісталася кордону з Естонією, пройшла фільтрацію та вирвалася на свободу.
Шукайте деталі в групі Facebook
