facebook

Вперше за 7 років Бахмут потерпає від вибухів снарядів, місто атакують ворожі літаки

На межі Донецької та Луганської областей росіяни вперто намагаються налагодити понтонну переправу через Сіверський Донець і раз за разом дістають там відсіч від українських захисників.



Лік спаленої російської техніки йде на десятки, а кількість ліквідованої рашистської піхоти – взагалі поки що складно порахувати. Водночас, уздовж усієї лінії зіткнення на Східному напрямку, ворог не припиняє артилерійських та авіаційних ударів. Під безупинним вогнем і передова лінія оборони українських воїнів, і цивільна інфраструктура, йдеться в ТСН.

В Бахмуті почалися вибухи два дні тому, просто під час увімкнення в прямий ефір кореспондента ТСН з міста. Кілька “пакетів” російських “Градів” вибухнули на околицях міста на самім початку сутінків. Так близько, ворожа артилерія, тут не била, останні – понад сім років. «Три-чотири дні почало прилітати – в окрузі було. З цього боку чути. Але, саме сюди, ось-ось почало прилітати», – розповідає місцевий Андрій.

Ще світлою порою, у сусідньому Соледарі, що розташований поруч з дорогою на Лисичанськ, також пролунали потужні вибухи. Аж півдесятка ворожих важких боєприпасів розірвалися у межах міста. Пожежа спалахнула, просто на городах у місцевих.

Тутешні мешканці спершу припускали, що по місту вдарила артилерія, та інверсійні сліди у небі, не залишили сумнівів: то був – авіаудар. «Спочатку бух, а потім пішов літак. О пів на шосту почали ще. Потім десь тут били, за “Сіллю”, а потім уже сюди прийшло. Російські літаки із червоними зірочками над цвинтарем, вони на висоті, ну може метрів 50, не вище», – розповідає чоловік.

Того разу цивільні не постраждали, та ще потужніші вибухи пролунали у тім самім районі – не минуло і доби. Було чути розриви у середмісті Бахмута, на відстані у півтора десятки кілометрів від місця влучань. «Бабахнуло і все! Ми тільки звідти. Туди чотири прильоти було. Падав, хто куди міг, ні свисту, нічого не було, одразу різання вибухи були», – розповідає працівник агрофірми.

Читайте також:  Франківщина в скорботі: на війні загинув Дмитро Євдокімов з Братківців

Дим і кіптява здіймались над місцевим агропідприємством, від нього майже нічого не залишилось. Під «каток» кремлівської спецоперації потрапила сільськогосподарська техніка, хімічні добрива і, майже дві сотні мішків насіння соняха, завалений дах величезного ангару.

Важезні бетонні брили переломился ніби сірники, залізні конструкції – скрутило і порозривало. Під уламками опинився цивільний працівник підприємства. Спершу, і цього разу було припущення, що з окупованої частини Луганщини, сюди – пострілами дотягнулася ворожа артилерія. Та кілька характерних уламків, знову довели: атака була – з повітря. «Літаки з’являються регулярно. Буває пролітають тут, то роблять розворот. Бомблять», – розповідає військовослужбовець ЗСУ “Апостол”.

На території, куди влучили рашиські бомби не було ані військової техніки, ні розташування українських бійців, лише борони, сівалки, культиватори, дрова, сіно та насіння із добривами. Українські військові припускають: ще одна мета таких авіаударів – відволікти увагу наших оборонців, від потенційно небезпечних для прориву, ділянок. «На одній із позицій була спроба прориву: два танка йшли в наступ, за ними піхота. Максимально близько, були переодягнені в нашу форму, збройних сил. Звичайно ці танки були спалені», – розповідає військовослужбовець ЗСУ“Олег”,

Майже, сотню: рашиських танків, бойових машин піхоти, військових вантажівок, бронетранспортерів та, навіть катер – українські воїни упродовж тижня спалили на самій межі Луганської області із Донеччиною. Там між селищами – Білогорівка, Серебрянка й Дронівка, росіяни – з дурнуватим завзяттям, з півдесятка разів намагалися форсувати річку Сіверський Донець. Й усі півдесятка разів були биті, українською артилерією. Ті, хто вцілів й уплав дістався берега, вимушені були тікати під тиском нашої піхоти.

Шукайте деталі в групі Facebook

Джерело.