“Я і пішки піду!” 9-річний Сашко два місяці просидів у підвалі без батьків

9-річний Саша Тірон опинився на тимчасово окупованій території в Запорізькій області. У підвалі, ховаючись від обстрілів і бомбардувань, дитина пробула протягом двох місяців. Тепер Сашко, чиє дитинство закінчилося 24 лютого, нарешті возз’єднався з рідними.

Про це йдеться в сюжеті ТСН.

Коли росіяни почали обстрілювати Степове Запорізької області, мама Саші була на останньому місяці вагітності. Батько відправив хлопчика до родичів, а сам повіз дружину в пологовий будинок.

“Почалися постріли, ми в погріб побігли, закінчилося там, поки ми пішли в будинок, і нам тато сказав – сідайте в автобус, нас відвезли до кума, і я там два місяці був”, – говорить Саша.

Дитину розлучила з батьками війна на два місяці
Коли батько повертався, щоб забрати сина, всі евакуаційні коридори вже були закриті.

Таким чином Саша опинився на тимчасово окупованій території, а батьки – на підконтрольній.

Через два дні вагітну маму хлопчика з Оріхівського пологового будинку перевезли до Запоріжжя. Наступного ж дня лікарню росіяни знищили снарядами.

Село, де Саша жив з родичами, також обстрілювали постійно, тому хлопчик з родичами фактично жив у підвалі.

“Так, звичайно, кожен день зідзвонювалися, були і сльози, і плач, і кричав: “Я і пішки піду”, і істерики були. Забрати його було неможливо, і сестра не відпускала, боялася, і ми боялися”, – каже мама хлопчика.

Батьки не залишали спроб забрати хлопчика, але зелених коридорів не було
Одна команда волонтерів зважилася на відчайдушний крок – допомогти з евакуацією з села. Весь шлях з окупованої території хлопчика передавали з рук в руки, поки він не возз’єднався з батьками.

“Я бачив заграву біля кабіни, там стріляли і біле все було. Говорили, швидко їдьте, тому що це були вильоти, а зараз будуть прильоти”, – розповідає хлопчик.

Волонтери вивезли в “Газелі” разом з Сашею 30 осіб. Хлопчик поводився дуже мужньо, не зронивши ні сльози. Розплакався вже при зустрічі з мамою.

Коли він приїхав до мами, він її побачив, він розплакався, але це було буквально 30 секунд, потім він зібрався, і каже – я вже не плачу. Мені потрібні всі документи, всі речі, які передали разом зі мною, передати мамі, цитую, “за номенклатурою”, – розповідає волонтер.

Зараз сім’я живе в аптеці, яку віддали під тимчасове житло.

Шукайте деталі в групі Facebook