Путіну доведеться воювати з усім світом: Генасамблея ООН може направити в Україну миротворців
Щойно мені вдалося поспілкуватися з кількома міжнародними юристами найвищого рівня. Вони кажуть, що заява Пєскова про те, що Росія не виконуватиме рішення Міжнародного суду ООН не просто зухвала, але й матиме наслідки.
Справа в тому, що саме рішення Міжнародного суду Організації Об’єднаних Націй, який зобов’язав РФ негайно припинити вторгнення в Україну та невідкладно вивести війська, є безпрецедентним. Єдине схоже рішення було в одному з військових конфліктів між Камбоджею та Таїландом, але тоді йшлося про створення демілітаризованої зони між сторонами конфлікту “щоб ніякої непоправної шкоди не було завдано людям або власності”. Обидві сторони підкорилися, зона була створена і смертельна фаза конфлікту закінчилася.
Тепер ситуація зовсім інша. Країні учасниці конфлікту озвучують рішення, а вона це ігнорує. Отже, Україна має надалі зробити кілька офіційних кроків.
Тепер це питання буде порушено на Раді безпеки ООН. Цього разу РФ не матиме права вето. Стаття 27.3 Статуту ООН прямо позбавляє права голосу країну учасницю спору. А ця ухвала тепер є у рішенні суду. Важливо, як поведеться Китай. Але навіть якщо він вирішить блокувати рішення Ради безпеки, то питання буде винесене на Генассамблею ООН. При цьому треба нагадати, що востаннє 2 березня Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію, в якій засуджує вторгнення Росії в Україну і закликала Москву негайно вивести всі сили з України. 141 голосом.
І ось тут найцікавіше. Справа в тому, що тепер після звернення України ГА ООН може ухвалити рішення про запровадження миротворців. Голоси сьогодні є. І тоді Путіну доведеться вирішувати, чи готовий він воювати з усім світом і згоріти в пожежі війни, чи він піде назад. Але це один із найкращих сценаріїв сьогодні для примусу Путіна припинити обстрілювати Україну та бомбардувати міста. ООН буде змушена йти на жорсткий сценарій, якщо не хоче повторити долю імпотентної Ліги Націй.
Це хороший сценарій і такими ж правовими методами можна досягти не лише припинення вогню, а й прописування рішення про примусові репарації Росії на користь України.
Нагадую, що репарації – це форма матеріальної відповідальності суб’єкта міжнародного права за шкоду, заподіяну внаслідок вчиненого ним міжнародного правопорушення іншому суб’єкту міжнародного права, зокрема, відшкодування державою, в силу мирного договору або інших міжнародних актів, збитків, завданих ним державам, які зазнали нападу.
Поки що немає механізмів і рішень судів про передачу, як репарацій, Україні заарештованих коштів того ж Центробанку РФ. Ці гроші заарештовано, але не конфісковано. Отже, поки що вони не можуть бути перераховані на рахунки України. А цим треба займатись уже сьогодні. І вже сьогодні варто готувати правову базу для отримання цих коштів, які підуть на відновлення України та компенсації збитків. До речі, збитки теж треба рахувати, а не озвучувати на око. Адже обсяг та характер репарацій мають визначатися відповідно до завданих матеріальних збитків, а не на підставі чиїхось гучних слів.
Загалом, якщо влада захоче скористатися цим сценарієм, який народився в дискусії з юристами-міжнародниками, то я буду радий. Нам не шкода, якщо це допоможе припинити бомбування українських міст і не здати наші позиції.
Шукайте деталі в групі Facebook
