facebook

В Україні хочуть змінити механізм сплати ЄСВ: “податок із зарплати” для декого зросте

У Пенсійному фонді розробили черговий революційний метод боротьби із зарплатами “в конверті”. Він стосується зміни механізму нарахування та сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ). Йдеться про встановлення на рівні закону мінімального розміру такого внеску для окремих категорій працівників – директорів підприємств, установ, організацій та осіб з інвалідністю.

Мінімальний ЄСВ для частини працівників хочуть підняти


Такі ініціативи передбачені у проєкті закону “Про внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”. Документ розроблено Пенсійним фондом та оприлюднено на сайті відомства 16 лютого.

Зокрема, проєкт закону містить два головні нововведення:

1) Розмір ЄСВ для керівників підприємств, установ, організацій (або осіб, які виконують їхні обов’язки) у жодному разі не може бути меншим за розмір, який вираховується з трьох мінімальних заробітних плат.

На нинішній день такий розмір становить 4290 грн (3 х 6500 (мінзарплата) х 22% (ставка ЄСВ)). Тож у разі ухвалення законопроєкту, навіть якщо директор отримує мінімальну заробітну плату у розмірі 6500 грн, він зобов’язаний буде сплатити з неї 4290 грн ЄСВ, а не 1430 грн, як зараз.

У ПФУ пояснюють, що у вересні 2021 року чисельність керівників, яким нарахована зарплата на рівні й навіть менше за мінімальну, становила 92,4 тис. осіб. Із них керівників, які працюють за основним місцем роботи та отримують таку зарплату, – 40,5 тис. осіб. Середня заробітна плата цих керівників становить 2923,61 грн.

“Це свідчить про можливу тінізацію заробітної плати, заниження (ухилення) від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

2) ЄСВ, який сплачується роботодавцем за працівників з інвалідністю, має вираховуватися на загальних підставах (у розмірі 22%) у тому випадку, якщо зарплата таких працівників перевищує 3 мінімальні зарплати (19 500 грн).

Якщо ж заробіток осіб з інвалідністю не дотягує до зазначеного рівня (3 мінзарплати), то застосовується пільговий розмір ЄСВ, а саме:

8,41% від зарплати працівників з інвалідністю – для підприємств, установ та організацій, у яких працюють особи з інвалідністю;

5,5% від зарплати – для підприємств та громадських організацій осіб з інвалідністю, у яких кількість працівників з інвалідністю становить не менше ніж 50% загальної чисельності працівників та за умови, що фонд оплати праці таких осіб становить не менше ніж 25% суми витрат на оплату праці;

5,3% від зарплати – для підприємств та всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ (Українське товариство глухих) та УТОС (Українське товариство сліпих), у яких кількість працівників з інвалідністю становить не менше ніж 50% загальної чисельності працівників та за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менше за 25% від суми витрат на оплату праці.

Чиновники пенсійного відомства, аргументуючи цю ініціативу в пояснювальній записці, наводять такі дані. Чисельність застрахованих осіб з інвалідністю у вересні 2021 року становила 452,6 тис. осіб, із них:

444,3 тис. осіб, яким на заробітну плату нараховано ЄСВ у розмірі 8,41%;

1,0 тис. осіб, яким на заробітну плату нараховано ЄСВ у розмірі 5,5%;

7,4 тис. осіб, яким на заробітну нараховано ЄСВ у розмірі 5,3%.

Водночас, згідно з аналізом Реєстру застрахованих осіб, 413 осіб з інвалідністю мають від 5 до 47 робочих місць (деякі у різних регіонах), а саме:

46 осіб працюють у 5-10 роботодавців;

58 осіб – в 11-30 роботодавців;

3 особи мають 35-39 робочих місць;

1 особа працює у 47 роботодавців.

Така ситуація, на думку ПФУ, теж свідчить про тінізацію зарплат, а це, зі свого боку, негативно відображається на рівні доходів бюджету Пенсійного фонду. “Щороку в законі про Державний бюджет на відповідний рік затверджуються витрати на покриття Пенсійному фонду недоотриманої суми коштів від застосування пільгового розміру ЄСВ (8,41%, 5,3%, 5,5%)”, – інформують у відомстві.

Ухвалення законопроєкту, як стверджують його автори, сприятиме збалансуванню бюджету ПФУ, а також своєчасному та в повному обсязі фінансуванню пенсій.

Читайте також:  В Україні затвердили нові ПДР: що змінилося

Шукайте деталі в групі Facebook

Джерело.