– Ми як одружилися, я її одразу виховувати став! – з гордістю говорив Ваня
– Ми як одружилися, я її одразу виховувати став! – з гордістю говорив Ваня. – Дружина спочатку теж лаялася, що я з друзями зустрічаюся, по дому не допомагаю.
У п’ятницю, як завжди, Іван з друзями сидів у барі. Розслаблялися після важкого трудового тижня. У нього та його друзів усі трудові тижні були важкими (адже вони працюють!), тому п’ятничні посиденьки стали традицією. Майже всі сімейнв: дружини, діти, але зустріч в п’ятницю – це святе!
І якщо вони довго засиджувалися, то дружини починали дзвонити. Часто в сім’ях були скандали через їхні щотижневі “розслаблення”, тому що вони не завжди могли вчасно зупинитися і додому приходив не чоловік, а його тіло. І все, втрачені вихідні.
Тому хтось із друзів періодично “відвалювався” з їхньої компанії – вони обирали сім’ї. Таких називали “слабаками” та “підкаблучниками”. А ось найстійкішими виявилися Іван та Коля. Щоправда, Коля і одружений не був, жінки з ним довго не затримувалися.
І тільки Вані дружина ніколи не дзвонила. Він міг перебрати або навіть прийти вранці, але вона все одно не дзвонитиме. Друзі заздрили йому, що його дружина так легко відпускає і не докучає своїми дзвінками, а Ваня хвалився, що в сім’ї у них ідеальні стосунки, бо це його заслуга:
– Ми як одружилися, я її одразу виховувати став! – з гордістю говорив Ваня. – Вона спочатку теж лаялася, що я з друзями зустрічаюся, додому не дуже приходжу, по дому не допомагаю. А я що, баба чи що, щоб займатися домашніми справами?!
Я працюю, я гроші заробляю – маю право на відпочинок! Вона лаялася, а я все одно на зло робив.
Друзі слухали і захоплювалися, як він зумів у хаті порядок навести. Ось він молодець, виховав свого часу, а тепер живе з “некльованими” мізками.
А тут до організації, де працював Іван та його друзі-товариші, прийшов новий головний інженер, Віталій. Чоловік швидко знайшов з ним спільну мову, розповів про п’ятничні традиції друзів-колег і запропонував найближчої п’ятниці сходити з ними до бару. Віталій чемно відмовився, сказав, що у нього з дружиною вже є плани на п’ятницю.
У понеділок, колеги-друзі по п’ятничних посиденьках, як завжди ділилися сімейними проблемами:
– Моя знову скандал закотила через те, що пізно прийшов, – бідкався Ігор, системний адміністратор.
– А моя зі мною не розмовляла усю суботу, бо я телефон не брав. Вона, бачите, хвилювалася! – обурювався Сергій, програміст.
– А в мене, як завжди – все рівно, – посміхнувся Ваня. І, як завжди, додав: – Хоча теж спочатку психувала. А тепер ходить, усміхається. Рада, що взагалі додому прийшов. Ось що означає хороше виховання!
Ваня засміявся над своїм “дотепним” жартом. Ігор і Сергій теж гикнули в тон йому, хоча їм зовсім було не жартів. Один Віталій жарт не оцінив. Він подивився на чоловіка, як на нерозумну дитину і спитав:
– А ти знаєш, у яких випадках дружина перестає з чоловіком лаятись?
– Не-а, – сказав Ваня, запитливо дивлячись на Віталія.
– Коли дружина перестає любити чоловіка. – відповів на своє запитання Віталій. І продовжив:
– Коли дружина любить – вона ревнує, хвилюється, переживає за тебе, їй хочеться більше часу проводити з тобою, їй завжди не вистачатиме твоєї уваги. Тому і дзвонить, і лається, і ображається. А якщо жінка замовкла, значить все – немає більше кохання! Повірте мені.
Зараз у мене другий шлюб, а перший я так і втратив. Теж радів, коли дружина лаятися перестала. І теж гадав, що моя взяла. А все виявилося набагато простіше – я їй став байдужим. Так і закінчилося. А як вона мене спочатку любила… мене ніхто і ніколи потім так не любив. Тому, хлопці, подумайте, перш ніж виховувати дружину.
Усі мовчали. Кожен думав про свої стосунки у сім’ї. Посмішка спала з лиця Івана, він аналізував поведінку дружини. Невже його система виховання не спрацювала? Йому не хотілося визнавати своєї поразки у цій війні. “Та не, нісенітниця все це, куди вона від мене дінеться!” заспокоював він себе, хоч на душі вже не так легко було, як уранці.
Віталій був правий. Через місяць дружина пішла від Івана. Довгих п’ять років вона чекала, коли означатиме для нього більше, ніж його друзі, п’ятничні посиденьки і “що пожерти”. Кохання йшло по краплині. З кожною сльозою. Тепер кохання немає. І нічого спільного між ними також немає.
Шукайте деталі в групі Facebook
