facebook

Washington Post: Донбас – відгородити, Росію – приструнити

У Ризі 6-7 березня глави МЗС країн-членів Євросоюзу провели неформальну зустріч, під час якої обговорили посилення моніторингової місії ОБСЄ в Україні, відносини з Росією та ситуацію в Лівії. Принагідно варто зазначити, що в 2003 році ЄС виробив документ, на підставі якого вибудовуються відносини із 16 країнами, а саме: Грузією, Молдовою, Україною, Вірменією, Білорусією, Алжиром, Єгиптом, Ізраїлем, Азербайджаном, Йорданією, Марокко, Палестиною, Тунісом, Лівією, Ліваном і Сирією.



eurosojuz_mzs_zustrich_latvija

Неформальні засідання глав МЗС регулярно відбуваються в тій країні, яка головує в Євросоюзі, але підсумкові документи під час такого формату зустрічей не приймають. Раніше глава дипломатії ЄС Федеріка Могеріні повідомила, що першим пунктом на порядку денному неформальної зустрічі буде Лівія, тобто обговорення питання про допомогу з боку ЄС для уряду національної єдності Лівії в її боротьбі з угрупованням «Ісламської держави». Проте головним питанням зустрічі стала військова конфронтація на Донбасі. Після його обговорення Федеріка Могеріні заявила, що процес в Україні «рухається в правильному напрямку», тож ЄС потрібно вжити заходів, аби «зробити його стійким і довготривалим», – з посиланням на Associated Press повідомило видання The Washington Post.

ЄС моралі більше не читатиме, а диференціюватиме

Окрім того, Верховний представник ЄС із закордонних справ зазначила, що востаннє європейську політику сусідства переглядали в 2011 році, проте перманентний хаос у Лівії та Сирії, а також агресія Росії проти України довели, що принципи, на яких вибудовуються відносини з цими країнами, треба кардинально переглянути. Відповідаючи на критичні запитання депутатів – «що дала Європі підтримка Арабської весни?» та «чи зближення з Україною не стало детонатором проблем?» – Федеріка Могеріні пояснила, що саме український конфлікт і його наслідки вплинули на рішення перегляду принципів добросусідства і підтримки країн-сусідів ЄС.

Глава дипломатії ЄС наголосила: «Головний принцип європейської політики – це не конфронтація, а пошук співробітництва. Тому європейське зближення зі східними сусідами, зокрема з Україною, не може бути причиною для протиправних дій, таких як, наприклад, анексія Криму. Для Європи було б дуже недалекоглядно не звертати увагу на політику Росії, яку Кремль мотивує захистом своїх геополітичних і економічних інтересів. Наслідки європейського прорахунку в цьому питанні й дають підставу для самокритичного перегляду принципів сусідства».

Тепер Єврокомісія пропонує більш диференційований підхід, який візьме до уваги інтереси кожної із країн, а також відмовиться від практики настановчих повчань й пропонуватиме рівноправне політичне партнерство. «Поки ми будемо лише читати мораль нашим партнерам, ми не просунемося вперед», – зробила висновок Могеріні.

Штрехбрейкери європейського Півдня

Під час неформального ризького саміту глави МЗС країн-членів ЄС так і не зуміли домовитися про посилення санкцій стосовно Росії, перенісши розгляд цього питання на 16 березня. Таку позицію вони пояснили бажанням дати шанс крихкому перемир’ю на Донбасі, перш ніж вирішити, чи слід застосувати нові санкції або розширити вже існуючі. Європейські політики розділилися на три групи: супротивників санкцій взагалі, прихильників посилення санкцій і так званих нейтралів.

Читайте також:  Дитячі фото Зеленського влаштували фурор у мережі, геть не схожий на президента: "Вовочка у шапочці з помпоном"

Великобританія, Польща і країни Балтії зайняли щодо Росії жорстку позицію. Італія, Іспанія, Греція і Кіпр наполягають на скасуванні навіть раніше запроваджених економічних обмежень. Решта країн не можуть визначитися. Тільки Швейцарія запровадила персональні санкції, проте, водночас, не занедбавши власний бізнес – продаж Росії високотехнологічної тканини військового призначення.

Ні долара Путіну

Девід Кемерон, прем’єр-міністр Великобританії, заявив, що попри тактичні розбіжності Захід, на загал, готовий запровадити санкції проти Росії «на абсолютно новому рівні», якщо Мінські домовленості не будуть дотримуватися, а Москва не припинить нарощувати агресію. Ніхто не може порушувати міжнародні закони і при цьому претендувати на доступ до світових фінансів, – наголосив Девід Кемерон під час інтерв’ю для видання The Wall Street Journal.

Прем’єр-міністр Великобританії зазначив, що країнам Заходу необхідно бути готовими надовго зайняти непохитну позицію в протистоянні США і ЄС із Росією. Такий висновок Девіда Кемерона підтверджує ситуація, що склалася у Дебальцевому. Як стверджує видання, це місто було захоплене проросійськими терористами вже після укладення перемир’я.

Прикрити ділові стосунки

Вікторія Нуланд, заступник держсекретаря США, теж повідомила, що в першій декаді березня почалися «інтенсивні консультації» американських політиків і європейських лідерів із приводу санкцій на той випадок, «якщо Росія продовжить розпалювати пожежу в Східній Україні або в інших частинах країни», не виконає умови припинення вогню або захопить нові українські території, повідомило видання Foreign Policy.

На думку авторів публікації «West Threatens New Sanctions Against Russia», поки незрозуміло, що саме може спровокувати новий пакет санкцій. «Якщо Нуланд сказала, що санкції можуть обвалитися на Росію за продовження загострення українського конфлікту, то європейські лідери заявили, що поштовхом до нової хвилі економічних обмежень стане будь-яке «серйозне» порушення перемир’я, що було укладене 12 лютого в Мінську між Україною та сепаратистами, яких підтримує Росія».

Американські чиновники вже кілька місяців заявляють про «розширення і поглиблення» існуючих санкцій відносно Кремля. Журналісти видання Foreign Policy припускають, що може бути запроваджена заборона на ділові стосунки іноземних філій американських нафтогазових компаній із Росією, – тобто в уже запроваджених санкціях в перспективі буде усунута «лазівка» для російського бізнесу.

Ще один варіант – поширення санкцій на російські нафтогазові компанії, яких ще не заторкнули економічні обмеження. Проте експерти вважають малоймовірною ситуацію, що США і ЄС запровадять практичні заходи для суттєвого обмеження експорту російської нафти.

«Різкі санкції малоймовірні», – вважають журналісти видання. Наприклад, лише обговорення потенційного відключення Росії від міжнародної фінансової системи SWIFT зчинило в Кремлі чималий переполох. Однак колишні американські чиновники і деякі аналітики переконують, що відключення Росії від SWIFT стане доволі провокаційним кроком, який може призвести до вибухонебезпечної ситуації.

Читайте також:  Окупація УКРАЇНСЬКИХ територій ставить під сумнів легітимність кремлівсько-путінського режиму

І все ж таки Росія вторглася

Кореспондент Алан Юхас повідомив сенсаційну новину: заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд визнала, що США вважають мілітарні дії Росії «вторгненням» в Україну. Це перший випадок, коли високопосадовець такого рівня застосувала цей термін стосовно російсько-українського конфлікту, – повідомив The Guardian.

Коли заступник держсекретаря виступила під час засідання комітету з закордонних справ Палати представників США, конгресмен Брайян Хіггінс запитав у неї, як розцінювати підтримку з боку Росії прокремлівських сепаратистів у Східній Україні – надання їм зброї, важкої бронетехніки, фінансів і військовослужбовців регулярної армії? Чи це є вторгненням у практичному значенні? Спочатку Вікторія Нуланд відповіла: «Ми чітко заявили, що Росія несе відповідальність за те, що ця війна була випущена на поле». Проте конгресмен Хіггінс наполягав відповісти «так» або «ні» на питання, чи дії Росії є вторгненням. «Ми в минулому вживали це слово, так», – відповіла Нуланд.

Співробітники адміністрації Обами багато місяців намагалися не називати конфлікт «вторгненням». Цей термін також уникають озвучувати президент Обама, посли США, держсекретар США, канцлер Меркель та інші лідери ЄС. Ймовірно, вони не хочуть загострювати антагоністичну риторику і впливати на можливе прагнення Кремля до компромісу, – вважає журналіст Юхас.

Однак учасники засідання Палати представників США не були схильними до політичної коректності. Конгресмен Ед Ройс не тільки наголосив, що Росія вторглася в Україну, але й заявив, що Кремль «зробив спробу завербувати всіх скінхедів і незадоволених у російськомовному світі й відправити їх у Східну Україну». Майже всі члени комітету закликали адміністрацію США негайно надати Україні «летальне і оборонне озброєння» для боротьби з 12 тисячами російських військовослужбовців, які воюють спільно з прокремлівськими сепаратистами.

Нуланд повідомила, що Обама поки ще не прийняв рішення про постачання зброї, а також стала на захист стратегії адміністрації президента США, яка передбачає фінансову допомогу Києву та нарощування санкцій стосовно Росії.

Дрібний каліфорнійський опортуніст

Тільки один республіканець-відступник, конгресмен Дана Рорабахер, який утверджується на поприщі «барабана Кремля», висловився врозріз із одностайно-жорсткою позицією комітету з закордонних справ Палати представників США. Він намагався переконати присутніх, що «цю ситуацію загострили українські революціонери, які повалили президента Януковича».

При кожній нагоді Рорабахер старанно повторює завчений «темник» Кремля, що не слід демонізувати Путіна, що жителі Криму й Донбасу хочуть бути частиною Росії, а тому Москва лише захищає їхнє право на самовизначення. І замість чинити насилля над прокремлівськими ополченцями, українцям необхідно дочекатися виборів і перемогли у чесній політичній конкуренції. А ще представник сонячної Каліфорнії наполягає, щоби скасувати всі санкції проти Росії і припинити будь-яку фінансову допомогу Україні.

Росія – загроза європейській цивілізації

Енн Епплбаум, американська журналістка, письменниця і лауреат Пулітцерівської премії, вважає, що справжня дискусія з питання російської агресії щодо Україні тільки починається. Вона наголосила: головне питання полягає зовсім не в постачанні зброї. Це помилкова тактика, яка привертає увагу до удаваного протиріччя між американськими «людьми з Марса» і європейськими «людьми з Венери». Насправді повинна йти мова про довгострокову стратегію, яка візьме до уваги російські методи штучного створення етнічних локальних конфліктів за давньою методикою КДБ, – висловила своє переконання Енн Епплбаум на сторінках видання Washington Post.

Читайте також:  Україна відвела важке озброєння від лінії розмежування, - ОБСЄ

«Громадянська війна» в Україні була спеціально розв’язана російськими спецслужбами, супроводжується витонченою кампанією з дезінформації в загальносвітовому масштабі й триватиме стільки, скільки Росії знадобиться. Мета цієї війни – не перемога, а щоби запобігти утвердженню процвітаючої, європейської України в будь-якій формі, оскільки така держава буде становити ідеологічну загрозу для концепції путінізму, – переконана Енн Епплбаум.

Навіть, якщо за посередництвом ЄС і вдасться домогтися припинення війни у Східній Україні, це принесе не «мир», а лише так званий «заморожений конфлікт» за зразком Придністров’я чи Південної Осетії. Тоді Росія може організувати на Донбасі локальну спецслужбу, створити нові військові бази і, можливо, тренувальні центри для терористичних груп. Адже уже зараз теракти відбулися у Києві, Харкові та Одесі.

Це може статися протягом днів або тижнів – набагато швидше, ніж вдасться практично зміцнити українську армію. З часом озброєння України може допомогти стримати «нову російську маріонеткову державу» у певних фіксованих територіальних межах. Однак у короткостроковій перспективі ніяка військова техніка не допоможе Києву запобігти утвердженню кремлівського анклаву, який де-факто вже існує. Якщо тільки США не направлять в Україну свою 82 повітрянодесантну дивізію, – пише авторка Washington Post.

Росія становить загрозу для Європи не тільки в ролі агресора, але і як джерело політичної та економічної корупції. Їх поширення необхідно припинити більш жорсткими санкціями, відмежуванням Росії від світових платіжних систем і прийняттям жорстких законів проти відмивання російських грошей в європейських столицях.

Отже, Заходові необхідно напрацювати не військову стратегію, а повноцінний далекоглядний стратегічний план зміцнення України, як теж її інтеграцію до складу Європи. Для цього необхідно підготувати не тільки українську армію, але й інші силові структури України та форсувати економічні реформи. Можливо також доцільно реалізувати пропозицію Ангели Меркель і побудувати «берлінську стіну» у вигляді демілітаризованої зони навколо кремлівсько-донбаського анклаву й вичікувати. А тим часом економічно зміцнити решту України.

В іншому випадку Україна перед Путіним не встоїть, а це його ще більше надихне до авантюризму. Тоді Європі варто очікувати наступного «замороженого конфлікту». Якщо такий сценарій відбудеться в одній із країн НАТО, наприклад, у Литві чи Естонії, тоді Європа опиниться у значно серйозніших руйнівних обставинах. А тому нова «холодна війна», якою б небажаною вона не була, набагато краща від нової світової війни, – зробила висновок політичний оглядач Washington Post.

Шукайте деталі в групі Facebook