Відбирати чи ні: чи повинні вчителі забирати телефони у дітей на уроках
Розгортається важлива та суперечлива дискусія – чи варто обмежувати використання мобільних телефонів (ґаджетів) у закладах освіти?
Допис на цю тему я зробили в себе на Facebook, щоб почути думки батьків та вчителів.
Чому я вважаю, що тема суперечлива?
Ще раніше ми запитали у батьків однієї зі шкіл Києва, хто за, а хто проти користування ґаджетами і голоси дорослих розділилися навпіл.
Як питання врегульоване зараз?
В Україні діяла заборона на користування смартфонами з 2007 року, але у 2014 році Міносвіти її скасувало, нині рішення про те, чи можна користуватися ґаджетами мають ухвалювати вчителі. Таким чином закладам освіти надали більше автономії.
Але вчителі почали стикалися з великою кількістю проблем: втрата уваги, використання гаджетів для цькування, зниження рівня комунікації між учнями тощо.
Тому освітяни та батьки звернулися з проханням законодавчо закріпити обмеження на використання мобільних телефонів.
Зараз, щоб реалізувати заборону на користування ґаджетами, вчителі мають узгоджувати це питання з батьками, але в кожному класі є кілька тих, хто проти обмежень.
Якщо ж у класі навіть кілька дітей користуватимуться телефонами, це провокуватиме конфлікти.
Вчителі, окрім навчальних, виділяють низку проблем соціологічного та психологічного характеру.
Так, переважна більшість школярів, які не мають обмежень, проводять майже весь вільний час на перервах у ґаджетах, менше спілкуються з однолітками, а отже не “перезавантажуються” між уроками (саме для цього й потрібні перерви). Це все призводить до більшого емоційного та фізичного навантаження і в результаті можливого стресу.
Неоднозначна ситуація і з батьками. Переважна більшість – погоджуються з тим, що електронні пристрої мають використовуватися у школі лише в освітніх цілях та для короткої комунікації дітей з батьками.
Проте існують ті, що категорично проти, аби їх дитина розлучалася з мобільним пристроєм бодай на хвилину, обґрунтовуючи це тим, що хочуть бути на зв’язку зі своїми дітьми увесь час.
Чому дискусія має бути відкритою та публічною?
Нині зареєстровано проєкт Закону України від 22.01.2020 № 2792 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони використання мобільних телефонів та інших пристроїв, що мають підключення до інтернету, та не створення перешкод для отримання освіти іншими здобувачами освіти”.
Його ухвалення має надати учасникам освітнього процесу більше прав у рішеннях щодо цього питання.
Проєкт передбачає можливість використання ґаджетів в школі, та основним меседжем слід вважати саме обмеження, а не заборону використання електронних пристроїв.
Зрозуміло, що смартфон у кишені кожного учня в перспективі дає багато можливостей для покращення освітнього процесу, очевидно, що це наше майбутнє.
Усі, хто впливає на процес освітньої політики в Україні, мають приділяти більше уваги розробці освітніх програм, які б дозволяли м’яко інтегрувати смартфони в освітній процес.
Головне – працювати над залученням учнів у процес навчання. Якщо дітям буде цікаво на уроках, вони не будуть “сидіти” в ґаджетах.
Як питання врегульоване в інших країнах?
У Франції заборона на використання мобільних телефонів у школах під час занять діяла ще з 2010 року.
У 2019 році там було значно посилено цю вимогу: з 1 вересня учням початкової та середньої шкіл заборонили приносити до навчальних закладів будь-які ґаджети, підключені до інтернету. У список потрапили не тільки смартфони, але і планшети та розумні годинники.
Аналог французького закону про заборону ґаджетів вимагають ввести у Німеччині. Відповідно до проведеного інститутом громадської думки Kantar Public опитування, за обмеження виступають 86% жителів країни.
Також обмеження у використанні пристроїв, підключених до інтернету, діють у Греції, Канаді та Великій Британії.
Тому дуже хотілося б почути думку батьків щодо обмеження використання ґаджетів у школах.
Шукайте деталі в групі Facebook
