facebook

Лист із Донбасу: “Як вирватись з окупації кремлівського параноїка?”

Люди, які волею кремлівського параноїка опинилися у біді на власній землі – на тепер окупованих Росією територіях



– стоять перед важким випробуванням: який шлях обрати? Залишатися і надалі в окупованих містах, де панує беззаконня? Де відсутній юридичний простір – печатки «ДНР» ніким у світі не визнані, установи медичних, освітніх, соціальних, пенсійних закладів не мають жодного правового статусу.

Законослухняні українці вирішують усілякими шляхами вибиратися на велику Україну. Для жителів окупованого Донбасу, вибратися із зони правового свавілля стало нестримною жаданою метою. До стимулів ухвалення рішення про виїзд із зони АТО можна додати як труднощі з працевлаштуванням, так і ціни у два-три рази вищі, ніж в неокупованій Україні чи навіть у такій манливій для шанувальників Радянського Союзу та його ковбаси Росії!

Навіть найпалкіші прихильники Росії, які волали «Путін прийди!», замислюються про майбутнє своїх дітей. Чи визнають їхні атестати, дипломи, роки навчання у школах, коледжах, університетах?

Найбільш вагомим стимулом виїхати виступає страх потрапити під обстріл під час артилерійських дуелей чи стати жертвою бандитських з’ясувань стосунків. Важко усвідомлювати, що у будь-яку мить ти чи твоя родина можуть стати жертвами якогось незапланованого обстрілу! Так нервово і виснажливо чекати моменту розіграшу «русской рулетки», коли хтось на підпитку чи обкурившись стрельне у бік твого житла, городу, вулиці.

Іде війна, кожного дня гинуть люди – як мирні жителі Донбасу, так і військові. Замість насіння наша рідна земля засіяна тоннами мін, снарядів, гранат. Який жахливий урожай вони принесуть нам? Мінські домовленості так і залишилися горою паперу. Тому кожному з нас доводиться ухвалювати рішення, наче лицарю на розпутті перед дороговказом.

Читайте також:  З Росії до Краснодону прибуло 20 вагонів з боєприпасами, - Лисенко

Перший шлях – залишитися у рідному домі, терпіти беззаконня, стати до роботи на терористів та окупантів, щоб вижити. Другий – податися на легкі хліби до ворожої Росії. Але є і третій – незважаючи на всі препони, «пробитися» на вільну велику Україну.

Джерело – http://www.radiosvoboda.org/content/article/27159456.html

Шукайте деталі в групі Facebook