Як дівчинка, помираючи від раку, пояснила, що таке смерть
Як онколог з 29-річним професійним стажем можу із певністю твердити, що змінювалась, кожного разу переживаючи драми моїх пацієнтів.
Не знаємо меж своїх можливостей поки не зіткнемось із справжніми негараздами і не відкриємо, що можемо піти значно далі, ніж думаємо.
Пригадую з особливим трепетом шпиталь у Пернамбуцо в Бразилії, де робила свої перші лікарські кроки. Розпочала працю у дитячому відділенні і зацікавилась дитячою онкологією. Пережила багато трагедій моїх малих пацієнтів, невинних жертв раку.
Коли народилась моя донечка, то я тремтіла від терпінь дітей.
Аж до того дня, коли ангел прийшов до мене. Прийшов в образі маленької 11-річної дівчинки, за плечима якої були роки лікувань, ін’єкцій, хіміотерапій та променевих терапій.
Ніколи не бачила мого малого ангелика у відчаї. Бачила, коли плакала, помічала страх в її очах, але все це – людське.
Якогось одного дня прийшла завчасно на роботу. Дівчинка була сама у кімнаті. Я запитала, де її мама. Навіть зараз, коли пригадую, що вона мені відповіла, не можу стримати емоцій.
-Знаєш – відповіла – мама часом виходить на коридор поплакати, коли ніхто не бачить. Коли я помру, вона терпітиме, сумуватиме. Але я не боюсь помирати, я не народилась для цього життя.
– А чим є смерть для тебе, золотко?
– Знаєш, коли ми були малі, то, засинаючи в батьківаському ліжку, просинались у своєму, правда ж? З цим подібно. Одного дня засну і Бог забере мене, і я прокинусь в Його домі, в правдивому житті.
Я була просто приголомшена, не знала, що сказати. Глибоко заторкнула мене та передчасна зрілість, вигартована у терпінні, духовність і бачення тієї малої дівчинки.
-А моя мама буде дуже побиватись, сумувати.
Стримуючи сльози, я запитала:
-А що для тебе означає сум?
-Сум – це любов, яка залишається.
Зараз мені 53 і ні від кого я не чула кращого визначення суму. Це любов, яка залишається.
Мій малий ангелик пішов – і минуло вже стільки років. Однак цей великий урок змінив моє життя. Завдяки йому я стала значно уважнішою до проблем моїх пацієнтів, людянішою, відданішою. Вночі, коли бачу найближчу зірку, називаю її “моїм ангелом”. Уявляю, що вона сяє у своєму новому вічному домі.
Дякую тобі, мій ангеле, за твоє прекрасне життя, за урок, який ти дала мені і за допомогу. Як добре, що існує сум. Любов, яка зостається, – вічна.
Dr. Rogério Brandão, онколог
Переклад з польської Тетяни Трачук
Джерело: pl.aleteia.org
Шукайте деталі в групі Facebook
-
Шестикласниця з України померла в Ізраїлі: сім’я не може доставити тіло дівчинки додому. Давайте допоможемо разом
-
120 тисяч гривень в місяць: дружина франківського футболіста знову бореться з важкою недугою
-
За кордоном раптово загинув українець з Прикарпаття: просять допомогти перевести тіло в Україну
-
Відключення аналогового телебачення: що потрібно знати прикарпатцям. ВІДЕО