Потонемо чи згоримо: чому наслідки змін клімату гірші, ніж ми думали, і що з цим робити
Концентрація СО2 в атмосфері 2019 року була вищою ніж будь-коли за 2 млн років. На Китай припадає 28% річних світових викидів – це найбільший показник.
Масштабні повені в Німеччині та Азії, катастрофічні лісові пожежі в Туреччині, Греції, США та багатьох країнах Європи – все це прямі наслідки змін клімату. У понеділок, 9 серпня, ООН оприлюднила перший від 2013 року звіт Міжурядової групи експертів, які стверджують, що до нагрівання атмосфери, океанів і суходолу призвела саме людська діяльність.
Також вони доходять ще одного невтішного висновку: за всіх сценаріїв викидів (навіть за найбільшого їх зменшення) до 2040 року температура підвищиться на 1,5 градуса, а арктична крига повністю розтане принаймні один раз до 2050 року, що призведе до суттєвого підвищення рівня океанів та морів.
Цей звіт – лише перший із цілої низки, що мають стати підґрунтям Конференції ООН зі зміни клімату у листопаді в Глазго (Велика Британія). В ній візьмуть участь майже 200 країн. Всі вони є підписантами Паризької кліматичної угоди, яка зобов’язує не допустити зростання середньорічної температури в світі більш ніж на 1,5°C. Але ніхто цього не виконує.
ТСН.ua розбирався, до чого вже призвело глобальне потепління, хто виробляє найбільше викидів та який рецепт “одужання”.
Пекельне літо
Поки Азію накрили зливи і повені, вже майже місяць узбережжя Середземного моря нагадує радше пекло посеред землі, ніж райський куточок. Масштабні лісові пожежі охопили Італію, Грецію, Албанію, Північну Македонію, Туреччину. Після цілого року локдауну омріяна відпустка біля моря радше нагадувала відпочивальникам розжарену пательню.
Темпи глобального потепління в Європі перевищують загальносвітові. Всі ми опинилися в епіцентрі швидкості підвищення температури. І це, попереджають вчені, тільки початок, якщо найбільші світові економіки, які відповідно мають найбільші викиди в атмосферу, не почнуть щось робити.
Греція. “Жахливе літо”. Саме так прем’єр Греції Кіріякос Міцотакіс описав ситуацію з пожежами. Ситуація тут чи не найгірша. Тисячі людей у декількох регіонах країни, де вже понад тиждень не можуть приборкати вогонь на тлі рекордної спеки, довелося евакуювати. Стовпчик термометра перетнув позначку у 47 градусів тепла. Це чи не найбільше за останніх 30 років. Вигоріло 56 тис. га лісу. Загинуло двоє осіб.
Найскладніша ситуація на острові Еввіа – другому за величиною після Криту. Страшні кадри евакуації понад 2 тис. людей поромами, в той час як все навкруги червоно-чорне від вогню та стовпів диму, вихідними облетіли всі світові ЗМІ. Людям довелося тікати, залишаючи свої домівки, до яких вже впритул наблизилося полум’я. Дехто тільки-но переїхав до новобудов і до останнього намагався загасити вогонь із садових шлангів, але все марно.
Місцеві називають це апокаліпсисом. Соснові ліси на околицях Афін нині схожі на суцільне згарище. Вогонь гасять пожежники, поліція, берегова охорона та вогнеборці з інших країн. Загалом 22 держави надали свою допомогу Греції. Працюють там і сто українських вогнеборців. Вихідними вони врятували від вогню два населених пункти – Спатарі і Метохі, відбили у стихії 27 житлових будинків, зокрема одну культову споруду та притулок для собак.
Туреччина. За два тижні тут вдалося приборкати майже всі лісові пожежі, за винятком двох осередків займання у провінції Мугла. А почалося все із пожеж у двох різних місцях району Манавгат у південній популярній курортній провінції Анталія. Загинуло вісім людей, постраждало майже 900. Багато сімей залишилися без даху над головою.
Туреччина потроху оговтується від масштабного стихійного лиха. Проте ще тиждень тому країни, зокрема й Україна, готувалися до евакуації своїх громадян, які поїхали на відпочинок до Туреччини. У неділю, 1 серпня, у курортному місті Бодрум евакуювали три п’ятизіркові готелі. Місцеві ЗМІ публікували відео, як люди зі своїми речами тікають з небезпечного району, коли до міста з гори, вкритої лісом, швидко йде вогонь. Те саме було з курортами Анталії та Мармарису. Українські туристи писали в соцмережах, що у вогні була навіть дорога на Мармарис, яка вела до аеропорту, а з неба падав попіл.
Дуже довго в Туреччині, як і в Греції, трималася шалена спека, яку і вважали причиною займань. У гасінні пожеж допомагали авіасили України, Росії, Ірану та Азербайджану. Зокрема, Київ направив п’ять вертольотів із приладами нічного бачення. Проте своїми заявами президент країни Реджеп Таїп Ердоган приголомшив усіх. Він повідомив про затримання підозрюваних у підпалах.
За даними правоохоронців, у регіоні Мілас займання спричинили коктейлі Молотова, що кинули чотири невідомих, а потім спробували втекти. Одного з них поліція затримала на в’їзді до провінції Ізмір. Решту – на околицях – їх ледь не побили місцеві жителі. За два дні ще трьох осіб заарештували за звинуваченнями у спричиненні пожеж у Бодрумі.
Росія. У далекосхідному російському федеральному окрузі Якутія (а це 1/5 всієї території федерації) через дим від пожеж зникло сонце, а вчені з NASA кажуть, що вперше в історії дим сягнув Північного полюсу. Масштаби вогню там просто жахливі. Полум’я пройшлося територією у 5,5 млн га. Навіть російські ЗМІ, які 2019 року приховували справжні наслідки масштабних пожеж лісів Сибіру, зазначають, що Тайга захищає вічну мерзлоту від танення і наслідки можуть бути катастрофічними.
На тлі цього пропозиції міністра оборони РФ Сергія Шойгу про перенесення столиці країни до Сибіру та побудови там п’яти нових міст-мільйонників більш ніж дивні. Деякі телеканали навіть повідомляють, що у гасінні якутських пожеж, смог від яких накрив сусідні райони та міста, недостатньо задіяна авіація. Натомість уряд надає свої вертольоти і літаки Туреччині та іншим країнам. Тим часом рівень забруднення повітря в Якутії перевищено в декілька разів. Жителям крайового центру рекомендовано носити маски та рідше виходити на вулицю.
США. Через високі температури та посуху вже місяць країна потерпає від масштабних лісових пожеж, які охопили 13 штатів. Після Орегону, де згоріло понад 1200 кв км, вогонь перекинувся на Айдахо, Аляску та Каліфорнію. Пожежа “Діксі” – саме таку назву дали загорянню в Каліфорнії, де вогонь не можуть приборкати й досі. Кількість знищених будинків наближається до трьох сотень. Днями вогонь спалив ціле місто Грінвілл, яке було засноване в епоху золотої лихоманки 19 століття. Деяким дерев’яним будинкам було понад 100 років.
The New York Times, посилаючись на слова дослідника Колумбійського університету та Інституту NASA Роберта Філда, пише, що кількість спалених пожежами територій у Каліфорнії від 1980 років збільшилась вдвічі. Тільки за останній рік у штаті було зафіксовано сім найбільших за останні сто років пожеж. І все це наслідки глобального потепління. Через посуху та низький рівень води в озері Оровілль вперше від 1967 року владі Каліфорнії довелося закрити велику гідроелектростанцію. Влада штату вже попередила про можливі відключення електроенергії, що на тлі надмірно високих температур, від яких люди вимушені ховатися під кондиціонерами, звучить більш ніж загрозливо.
Що робити?
Готуватися до змін клімату. За будь-якого показника викидів критичний температурний поріг людство перетне вже 2030 року. Тобто, на десятиліття раніше, ніж вважалося раніше. Це нові приголомшливі дані звіту Міжурядової групи експертів із питань клімату, що оприлюднила ООН.
Вчені пояснюють, що 2019 року концентрація СО2 в атмосфері була вищою, ніж будь-коли за 2 млн років. А за останні 50 років відбулося найшвидше підвищення температури щонайменше за 2 тис. років. І ще одна дуже важлива річ: якщо раніше науковці сперечалися щодо прямого зв’язку між змінами клімату та діяльністю людини, то зараз це констатують як факт.
Від 1850-1900 рр. на Землі вже стало тепліше на 1,1°C. І, за даними звіту, за будь-якого показника викидів в атмосферу буде ставати ще тепліше, якщо світ суттєво не візьметься за реалізацію “зеленої” політики. Що це значить? З підвищенням температури на 1°C повітря вбирає на 7% більше вологи, що призводить до більших обсягів опадів, особливо під час злив. Це те, що ми спостерігали у Німеччині, в Україні, а зараз і в Азії.
Як це впливає на спеку? Вчені досі сперечаються, але все ж мають спільну думку. За їхніми словами, повітряні потоки починають постійно рухатися, циклони й антициклони не затримуються довго на одному місці, тому в деяких частинах світу аномальна спека дуже швидко змінюється сильними зливами.
Якщо в найближчі десять років людство зможе скоротити викиди вдвічі та досягти нульового рівня до середини століття, це дозволить зупинити, а й, можливо, повернути назад глобальне зростання температури. Якраз на це й покликана Паризька кліматична угода, підписана 2015 року, до якої за Джо Байдена повернулися Сполучені Штати. Документ зобов’язує підписантів (а це 196 країн) не допустити зростання середньорічної температури в світі більш ніж на 1,5°C.
Проте Паризьку угоду ніхто не виконує, бо вона не передбачає чіткого зобов’язання сторін та, що найголовніше, санкцій за невиконання. Перехід світової економіки з видобувних корисних копалин на декарбонізовані джерела енергії – ось що має врятувати людство у середньостроковій перспективі. Проте, після найбільшої за останнє століття повені в Німеччині та потужних пожеж, що почали вирувати в США, Європі та Туреччині, країни ОПЕК+ (основні світові нафтовидобувні компанії) вирішили збільшити з серпня видобуток нафти на 400 тис. барелів щодня.
Financial Times зазначає, що всі країни G20 (які відповідають за близько 80% викидів) повинні скоротити викиди щонайменше на 45%. Особливо це стосується Китаю, Індії та Австралії, які досі не оприлюднили своїх планів щодо скорочення викидів до 2030 року. А керівники провідних світових корпорацій, які працювали проти декарбонізації за лаштунками, мають нарешті почати вести чесну гру, призначивши кліматичних експертів до своїх рад.
Очікується, що Конференція ООН у Великій Британії стане найважливішою зустріччю з питань зміни клімату від часів підписання Паризької угоди. Спецпредставник США з питань змін клімату Джон Керрі (за часів президентства Барака Обами він обіймав посаду держсекретаря) навіть заявляв, що буде обговорювати з Китаєм можливість запровадження спеціального податку на викиди за прикладом ЄС. На Пекін припадає 28% річних світових викидів – це найбільший показник із-поміж інших країн. Далі йдуть США, Індія, Росія та Японія відповідно.
Шукайте деталі в групі Facebook
