В українські виші можуть повернути російську мову: що ховається у законопроєкті для іноземців

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №3717 про зміни до закону, який має врегулювати мову навчання для іноземних студентів. Проте виші б’ють на сполох, бо вважають, що так можуть повернути російську мову до закладів освіти.

За словами керівниці відділу міжнародного співробітництва НАУКМА Лариси Човнюк, в академічному середовищі з’явилося безліч застережень щодо цього законопроєкту.

То про що ж ідеться – про повернення російської мови в українські виші чи лише про дуже локальне питання мови навчання іноземців у закладах вищої освіти України?”, – запитує Човнюк.

Як в українські виші хочуть повернути російську мову
Вона наголосила, що законопроєкт справді пропонує уможливити навчання іноземних студентів іноземними мовами.

Проте автори законопроєкту говорять насамперед про студентів із пострадянських країн, кількість яких в українських вишах з 2018 по 2021 рік зменшилася на 9%.

А отже йдеться про російську мову навчання для іноземних студентів в Україні і про те, що саме без російської мови українські виші нібито “втрачають” студентів, зокрема з Казахстану, Узбекистану, Туркменістану, Таджикистану тощо,
– заявила Човнюк.

За її словами, також згадується і французька мова для навчання в Україні, наприклад для студентів із Марокко, але це дуже побіжно.

“Таким чином, за рахунок псевдопатріотичних аргументів на кшталт “не віддаймо абітурієнтів Росії” маємо пропозицію про “утримання” (чи повернення) російської мови в українському академічному просторі”, – додала вона.

Окрім того, студенти, які будуть навчаться в Україні російською мовою, будуть користуватися літературою і джерелами цією ж мовою. А отже українські університети будуть купувати російськомовні публікації чи доступ до них замість того, щоб купувати найновіші англомовні джерела.

Цікавить всіх і питання, як, де і хто готуватиме російськомовних викладачів. Чи будуть тоді конференції та публікації проходити в пострадянському просторі замість глобального англомовного?

Чи дійсно іноземцям потрібна російська мова навчання
Водночас літературознавиця Марія Зубрицька каже про зміни статусу російської мови як мови спілкування та навчання у країнах Центральної Азії. Наприклад:

в Туркменістані – 82% населення узагалі не розмовляє російською, а навчання в школах і вишах російською мовою не проводиться,
в Узбекистані – 59% людей не розмовляють російською,
Казахстан – до 2025 року перейде на латинську абетку.
Тож, якщо Україна таки приваблюватиме студентів із цих країн своїми освітніми пропозиціями, чи не буде російська для них такою ж іноземною, як українська або англійська? Окрім того, іноземці вже почали вивчати українську мову.

Аргумент “Україна свідомо віддасть абітурієнтів із пострадянських країн, котрі бажають навчатися російською, країні-агресору, якщо не дозволимо російську мову навчання в нас”, – хибний. Адже чи поїдуть до нас на російськомовне платне навчання ті абітурієнти, котрим Росія пропонуватиме численні стипендії,
– запевняє Човнюк.

Які виші не підтримують навчання російською мовою для іноземців
Києво-Могилянська академія закликала не підтримувати законопроєкт “про російську мову”. Виш пропонує розвивати насамперед якісні українськомовні й англомовні освітні програми, запрошуючи до навчання іноземних студентів.
Львівський національний університет ім. Івана Франка ухвалив недоцільність схвалення законопроєкту № 3717, там вважають, що це призведе до зменшення простору функціонування української мови.
Острозька академія також опублікувала відкриту заяву щодо законопроєкту №3717. За словами науковців, він несе у собі низку невідворотних і негативних наслідків для української вищої освіти.
Цікаво! Схоже рішення хотіли прийняти ще у 2020 році, але тоді Верховна Рада не підтримала законопроєкт про навчання іноземців у вишах будь-якою мовою.Тоді в першому читанні за нього проголосували лише 210 депутатів.
До слова, депутат від ЄС Володимир В’ятрович оцінює рішення про іноземну мову навчання як чергову спробу наступу на українську мову.

Парламентський комітет з питань освіти підтримав русифікаторський проєкт 3717. Але він навіть не про освіту, він про мову. Це чергова спроба змінити функціонування української як державної. Тепер не через відповідний закон, а через закон про вищу освіту,
– каже він.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь також виступає категорично проти такої законодавчої ініціативи.

Шукайте деталі в групі Facebook