Я підхопила ковід, працюючи вчителем у школі. Так от, пане Президенте, коли мені стало зле, я звернулась за допомогою.. Але…

Пане Президенте. Якось так співпало, що захворіли ми з Вами на ковід-19, майже, одночасно.

Я підхопила ковід, як і 12 моїх колег одночасно зі мною, працюючи вчителем у школі. Як і всі вчителі України, контактувала з сотнями дітей у класах, серед яких, звичайно, були безсимптомні носії ковіду.

Де ви його підхопили, не знаю. Так от, пане Президенте, коли мені стало зле, 06.11.20 року і піднялась температура, я звернулась за допомогою до швидкої допомоги. Але, так як температура була 38,5 мені порадили працівники швидкої пити парацетамол. Сімейний лікар викликала мене на прийом 09.11.20. Звичайно, я попередила, що можу бути хворою на ковід, бо, працюю вчителем.

Направлення на тест мені потрібно було вимагати з боєм! Почалося «лікування». Я б хотіла запитати Вас, пане, чи лікували Вас коли-небудь, антибіотиками «всліпу»? А мене лікували, 8 антибіотиками! бо, аналізи у нашій медицині-це річ непередбачувана! Неправильне лікування сімейним лікарем, перша КТ 20.11: 2-стороння полісегментарна пневмонія з ураженням більше 25%, невдале призначення лікування місцевою зарозумілою інфекціоністкою, друга КТ: 03.12.20, яка показала стрімке погіршення, розпач, відчай, і, нарешті, початок дійсного лікування 04.12, вже за призначенням Лікаря, перед професіоналізмом якого я низько схиляю голову на знак вдячності! Інфекціоніста-пульмонолога світового рівня, який призначив лікування для мого порятунку, страшне, агресивне… бо було втрачено дорогоцінний час…

Лікування, яке назавжди забирає здоров’я…лікування медикаментами, які можуть викликати смерть в будь-яку хвилину, бо повинні вводитись категорично тільки під наглядом лікаря! Але, для мене місця в лікарні не знайшлось, сатурація ж не була критичною…. Я пройшла через пекло, вмирала і воскресала, горіло моє серце, всі внутрішні органи, мозок, очі… я нічого не розуміла, я ставала рослиною, задихаючись від страшних побічок ліків, сліпла, не спала 12 страшних, нескінченних ночей, втрачала свідомість під кабінетом сімейного лікаря у черзі.

Зараз мене знищено: та вчителька, яка горіла роботою, учнями, проєктами, розробляла програми з математики, писала експертні довідки до підручників, жила школою… та вчителька-пішла…. залишилась важко хвора людина, яка ледве рухається і не може без сторонньої допомоги налити собі води, бо так трясуться руки та крутиться голова.

Хочу запитати, пане Президенте, за що ви нас так ненавидите? Вчителі почали хворіти масово саме після виборів і принесли все у свої сім’ї. Бо кандидати в депутати всіх мастей, організовували заходи для піару і, саме тоді, діти рознесли вірус по сім’ях та школах.

Саме тоді потрібно було ввести дистанційне навчання і зберегти вчителів! Я не знаю, чи вилікуюсь чи ні. Але я знаю одне: що більше ніколи не буде у мене здоров’я, бо, в мене його вкрала ваша недолуга влада та відсутність якісної медичної допомоги. Ви кинули вчителів на амбразури, прекрасно знаючи, що наслідки вірусу страшні саме для людей віку 50-60 років. Але ж це «непрофесійне» захворювання, так, не професійне!

У класному приміщенні 45 хвилин без нормального кондиціювання повітря, і так 6 уроків щодня! Коли ви розказували нам, що всі ми «Президенти», то, ви-лікувались у Феофанії, а ми-вдома, у приватному порядку, шукаючи спасіння хто як міг…

Коли ви ніжились там і знімали «відосіки», ми-корчились в муках і горіли у вогні хвороби. А купи чеків з аптек, які кожного дня піднімають ціни? А всі члени сім’ї теж захворіли! А відсутність страховки? А якщо в той момент немає такої значної суми грошей? Що тоді?

Ще жоден з 3-х моїх лікарняних не був оплачений! Останній лікарняний мені закрили, незважаючи на те, що навіть лікування не закінчене, а попереду, ще довгий шлях відновлення. Тепер я буду продовжувати лікуватися у відпустці за свій рахунок. За цей час я зрозуміла одне: ми, вчителі, не потрібні цій владі, ми, взагалі, нікому не потрібні! І ви це кожного дня нам доводите! Не думаю, що ви це прочитаєте, але дуже хотілося б…

Тетяна Шульц

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від позиції автора. Редакція сайту не відповідає за достовірність таких матеріалів, а сайт виконує виключно роль носія. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Використання будь-яких матеріалів Інтернет-видання можливо тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов’язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу.

Шукайте деталі в групі Facebook