“Бізнес по-денеерівськи” або як “загрібати бабло” в умовах війни проти українців
Через рік окупації частини Донеччини вималювався певний портрет тих, які не просто вижива
ють у «ДНР», а й відчувають себе тут досить привільно, на відміну від лікарів, вчителів, пенсіонерів та інших менш захищених верств населення.
Незалежно від соціального стану, їжа необхідна всім і завжди, тому простір для фінансових спекуляцій і підняття цін розширилося до неймовірних масштабів. Постачальники з еРеФії прекрасно розуміють всю напруженість фінансової атмосфери в «ДНР» і цілком адекватно оцінюють купівельну спроможність місцевого населення.
Тому часто постачається продукція завідомо низької якості, що набуває за рахунок транспортування і накрутки місцевих більш-менш звичні цінові обриси, – але при цьому якісно на порядок нижче того, що зазвичай купувалося за ці ж гроші.
Тут же виникає і відома плутанина з покупкою товару в рублях і гривнях. Вся справа в тому, що більша частина продукції на місцевих ринках – з довколишніх українських сіл і селищ, через що продавці вкрай неохоче беруть російські рублі. Стала звичною картина, коли поруч з українським цінником в 80 гривень виставлена ціна за той же товар вже 200 рублів, хоча офіційний «рєспубліканскій» курс досі – 1: 2.
Ще одним класом місцевих магнатів виступають всілякі неофіційні обмінні пункти валюти, а також так звані «карточники», обнальщікі і взагалі всі, хто обіцяє допомогти нещасним жителям «рєспублік» покинути ці самі «рєспублікі».
Через заборону продавати гривні в обмін на рублі в так званому «Рєспубліканском банкє», купити українську валюту можна тільки з рук на ринках або у «міняйл», зрозуміло, що продають її далеко не по курсу 1: 2, як наказує «законодавство ДНР». У реальності вам продадуть гривні за курсом 4,7-4,8, а можливо і вище, залежно від необхідного обсягу.
Наступною «золотою жилою» є оформлення пропусків і довідок переселенця, так сказати – не виходячи з дому. Пенсіонерам для отримання пенсії пропонуються всі необхідні для цього “послуги”: 1900 гривень, і через 15 днів ви стаєте щасливим власником адреси де-небудь в Краматорську, а також української пенсії. І все це не виходячи з власної квартири.
«ДНР» – це не тільки рай для спекулянтів і контрабандистів, але також і Мекка для злочинців-втікачів і кримінальників, які можуть вступити в ряди терористичних банд або просто «залягти на дно» – без усякого побоювання, що українська феміда зможе дотягнутися до них. Найчастіше ці люди поповнюють ряди «апалчєнія» або попросту займаються «кришуванням» бізнесу, маючи так звані «зав’язки» з місцевим криміналітетом. Сюди ж, у «ДНР» може втекти кожен, хто має боргові або податкові зобов’язання перед українськими банками, підприємствам і держструктурами.
Ще одним прошарком суспільства, що отримав своєрідну знижку на щасливе «рєспубліканскоє» життя, є духовенство “Масковскава патріархата”, яке фактично стало натхненником бойовиків «апалчєнія» на «ратниє подвігі ва славу атєчєства» (вбивства, мародерство, і т.д. і т.п. – ред.).
Завершує ж список «щасливчіков» само «апалчєніє» і всі, хто так чи інакше пов’язаний з “правітєльствєннимі” структурами «ДНР»: їх привілеї часто безмежні, тоді як рядові жителі і, особливо, проукраїнські патріоти займають нижні місця в списку суспільної ієрархії «рєспублік».
Джерело – http://www.radiosvoboda.org/content/article/27112609.html
Шукайте деталі в групі Facebook
