facebook

Rzeczpospolita: Іноземці можуть користуватись землею в Україні і без спеціального ринку

Іноземні громадяни і компанії наразі не мають права володіти українською землею, але це не означає, що вони взагалі не можуть вести аграрний бізнес на українській території.



Після розпаду СРСР на початку 1990-х років обіг землі в Україні був сильно обмежений. Частина аграрних земель, які належали колгоспам, були поділені між працівниками цих господарств. Таким чином, більше 6 мільйонів громадян України стали власниками аграрної землі, яку, щоправда, не можна було продавати. Втім, аграрні компанії працюють на умовах оренди землі у багатьох власників. Таким чином, великі фірми можуть обробляти навіть кілька тисяч гектарів, – пише Rzeczpospolita. Але, як пояснив виданню партнер юридичної фірми Kosyło i Partnerzy Андрій Косило, з першого липня 2021 року заборона на обіг землі втрачає дію. Громадяни України зможуть купувати до 100 гектарів аграрної землі. А з січня 2024-го у них з’явиться право володіти до 10 тисяч гектарів землі. Така можливість з’явиться також у підприємств і банків з закордонним капіталом. Тому що земля може стати заставою кредиту. Втім, іноземні банки будуть зобов’язані продати таку землю впродовж двох років з моменту набуття власності.

Втім, громадяни інших країн не зможуть купувати аграрну землю. Хіба що українці підтримають на референдумі рішення надати іноземцям таке право. Втім, за словами експерта, ніщо не вказує на те, що таке голосування може пройти у найближчі роки. Але навіть якби громадяни України підтримали такий дозвіл, продажу не підлягали б прикордонні землі. А громадяни країн-агресорів, зокрема Росії, не змогли б нічого купити. Втім, це не означає, що іноземні інвестори зараз не можуть вести аграрний бізнес в Україні. “Вони можуть мати міноритарну частку. Закон говорить, що аграрну землю не може купити суб’єкт, кінцевим бенефіціаром якого виступає іноземець. А це означає, що іноземець володіє 25% акцій і більше. Якщо ж йдеться про оренду, то тут немає жодних заборон для іноземців чи іноземних юридичних осіб”, – пояснив Косило.

Читайте також:  Кошти-фантоми: «Мами Прикарпаття» просять прокуратуру перевірити діяльність Департаменту освіти і науки міськвиконкому

Шукайте деталі в групі Facebook

Джерело.