facebook

Впровадження РРО: підприємці чекають послаблень

Незважаючи на протести малого і середнього бізнесу, які вимагають скасувати законодавчу норму про введення касових апаратів,

11963147_650x410



Парламентський комітет з питань податкової та митної політики поки не готовий одноголосно задовольнити прохання підприємців. Депутати взяли тайм-аут на два тижні, щоб доопрацювати відповідний законопроект. Хоча позиція уряду однозначна: запровадження реєстраторів розрахункових операцій – вимога МВФ, а чергова відстрочка лише затягує процес боротьби з тіньовим сектором. Підприємці готові ставити касові апарати за умови більш тривалого перехідного періоду, скасування штрафних санкцій, хоча б часткового покриття витрат на придбання РРО, та подання звітності виключно в електронному вигляді.

Біля комітету Верховної ради з питань податкової та митної політики багатолюдно. В порядку денному комітету – законопроект про скасування норми щодо застосування касових апаратів. Вже з 1 липня підприємці-“єдиноподатники” третьої групи (річний оборот до 20 млн грн) повинні працювати з касовими апаратами, якщо здійснюють готівковий розрахунок.

З 1 січня 2016 року ця вимога буде стосуватися і бізнесу, що перебуває на другій групі (1,5 млн грн). Виняток тільки для бізнесу, який здійснює діяльність на ринках, а також РРО не буде обов’язковим при реалізації продукції власного виробництва або товарів в пересувних точках продажу.

Пізніше деякі депутати-члени комітету обуряться пікетом підприємців, мовляв, це неправильно, таким чином вирішувати свої проблеми. А через дії пікетувальників депутатам довелося пройти “коридор ганьби”: мітингувальники організували лише невеликий прохід до комітету і обійти його було важко.

“Це не коридор ганьби, а можливість для вас побачити свого виборця,- відреагувала на такі заяви парламентаріїв підприємець третьої групи з Чернігова, активіст громадської організації “Сяйво Сіверщини” Ірина Березинець. – В Європі непокояться за кожне робоче місце. А ці люди, які стоять під комітетом просто припинять свою діяльність, підуть на біржу праці, будуть просити субсидії і хто від цього виграє”.

Березинець розповідає, що багато підприємців і не знали про існування цієї норми, хоча зміни до Податкового кодексу і профільний закон про застосування РРО були прийняті ще в кінці грудня і вступили в силу з січня 2015 року. Коли їм стало відомо, вони активізували протестну діяльність. “Ось тільки сьогодні була в перукарні і сказала, що з липня необхідні будуть касові апарати. Там дуже здивувалися і сказали, що нічого не знали і звичайно, проти цього. Тобто місцеві органи влади, податкова просто не допрацювали, багато підприємців не були проінформовані”, – говорить Березинець.

Читайте також:  Українцям віком від 65 років підвищать пенсії

Хоча, за словами директора департаменту методологічної роботи з питань оподаткування ДФС Неллі Привалової, вже з лютого була розпочата роз’яснювальна робота, проведено понад 1,5 тис. семінарів, в яких взяли участь понад 60 тис. платників.

Нагадаємо, що це вже не перша спроба уряду зобов’язати “спрощенців”, які працюють з готівкою, застосовувати касові апарати. У 2012 році ця пропозиція зникла з Податкового кодексу. У 2013 році також проблематично здійснювався перехід на електронну звітність, РРО повинні були бути доукомплектовані модемами, але тоді основні запитання у податківців виникали до виробників касових апаратів. Зараз, незважаючи на те, що до 1 липня залишилося не так вже й багато часу, бізнес, за версією Мінфіну, не поспішає купувати РРО.

На 1 січня 2015 року в Україні було зареєстровано 284,2 тис. фізосіб-підприємців 3 групи. 66% з них отримують дохід від юросіб, тобто по суті використовують безготівковий розрахунок. Тому, за словами заступника міністра фінансів Олени Макеєвої, фактично зобов’язання касового розрахунку торкнеться всього 96,7 тис. платників. Реєстрацію в податкових органах пройшли лише 4 тис. одиниць касової техніки. На другій групі, за даними ДФС, зареєстровано 500 тис. “спрощенців”. “Скільки з них буде застосовувати РРО, поки сказати складно”, – зазначають у відомстві.

За допомогою РРО держава хоче контролювати реальні обсяги продажів підприємців, що виведе бізнес із тіні, а споживачі зможуть отримувати чеки і у разі неналежної якості послуги або товару, вони зможуть відстоювати свої права в суді. Привалова впевнена, що касові апарати зроблять неможливим продаж контрабанди та контрафакту. “Це забезпечить рівність усіх платників перед законами, відповідно і сплату податків в нашій державі, оскільки той, хто платить податки, має більш високу собівартість товару порівняно з тим, хто не платить”, – зазначає Неля Привалова.

Крім того, ще один аргумент на користь РРО, як додає Макєєва, міжнародна практика застосування. Хорватія, наприклад, ввела зобов’язання застосування касового апарату для інтернет-торгівлі, Чехія планує знизити поріг за готівковими розрахунками, навіть у Білорусі з 2014 року значно скорочений перелік сфер і видів діяльності, де не використовується РРО. У Польщі фіскальні апарати впроваджені у всіх сферах, в Грузії касові апарати не застосовує тільки мікробізнес з річним оборотом до 30 тис ларі (240 тис. грн). Крім того, за її словами, ця норма є вимогою МВФ і Україна відзвітувала перед кредитором, що вона виконана і вступить в силу з 1 липня. З цього ж часу ДФС зможе перевіряти бізнес третьої групи на дотримання законодавства.

Читайте також:  Невже це дійсно відбувається? Курс долара вражає своєю ціною. Чого українцям чекати вже після вихідних?

“Спрощена система тим і проста, що передбачає сплату фіксованого податку і в ній не використовується РРО. Наявність самого РРО не так страшна, як контроль, – говорить генеральний директор Спілки малих, середніх і приватизованих підприємств В’ячеслав Биковець. – У нас склалося так, що РРО має нести фіскальну функцію, в той час як в усьому світі – це можливість, спрямована на захист прав споживачів”. “Сенс малого бізнесу не в тому, щоб годувати бездонний бюджет, а створювати робочі місця. А держава хоче нас нагнути”, – додає директор оціночної компанії (третя група) Віктор Кожевніков. Його компанія працює за безготівковим розрахунком, проте він зазначає, що вже отримав лист з ДФС про необхідність встановлення касового апарату.

Згідно із законодавством, за перше порушення штраф для бізнесу хоч і невеликий – всього 1 грн, але всі подальші для малого і середнього підприємництва істотні. Залежно від порушення санкції можуть досягати 100% вартості проданих товарів. Приводом для фактичної перевірки бізнесу може стати неподання звітності по використанню РРО, відсутність сертифіката відповідності може стати причиною адміністративного арешту майна суб’єкта. Бізнес зазначає, що в щоденному режимі автоматично звіти за день будуть потрапляти на сервер в ДФС, однак, незважаючи на це, їм доведеться щодня вести ще й паперовий облік і зберігати касову стрічку протягом 3 років.

“Чому нас повертають до кам’яного віку? – обурена голова Федерації профспілок працівників малого та середнього підприємництва Наталія Кожевіна. – Не готові зараз вводити і не тільки бізнес, тому що він не навчений, але і колосальна корупція серед податківців. Ось один буде працювати по-чесному з апаратом, вести звітність, а до іншого прийдуть з контрольною закупівлею, від податківця відкупляться – і будуть працювати далі”.

Підприємець Сергій з Києва вважає, що якщо норми по РРО таки запрацюють, то навчаться обходити її, наприклад, шляхом дроблення компаній, тому важливо не посилення тиску, а просте і зрозуміле законодавство: “Бізнес чекає полегшення, тоді і в “тіні” не буде сенсу. Ну а якщо вже бізнес бере зобов’язання, то і контролюючі органи повинні бути з обов’язками – не ходити вибивати штрафи за надуманими приводами, а дати можливість працювати”.

Читайте також:  Чекайте сюрпризів: Гончарук зробив несподівану заяву про тариф на газ

Крім того, підприємці звертають увагу на колосальні витрати на придбання, обслуговування РРО. За даними Ірини Березинець, разові витрати на придбання однієї одиниці може скласти 7-17 тис. грн. Це з урахуванням вартості самого апарату, його установки і програмного забезпечення, відкриття рахунку в банку, навчання співробітників. Щомісячні витрати вона оцінює у більш ніж 2 тис. грн, зокрема на оплату інтернету, обслуговування РРО, бухзабезпечення плюс відсоток банку за зняття готівки та зарахування коштів з карткового рахунку покупця на рахунок підприємця. Кожевніков оцінює витрати в 10-15 тис. грн. “І це все під час війни, а у бізнесу купівельна спроможність не збільшується, грошей більше не стало. 30% реального малого і середнього бізнесу пішло”, – говорить Наталія Кожевіна. При падаючій економіці, впевнений керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський, запровадження РРО може мати зворотний ефект, тому уряду необхідно пропонувати стимулюючі заходи, а не проводити політику закручування гайок.

Члени податкового комітету поки виявилися не готовими навіть рекомендувати до прийняття в першому читанні законопроект про скасування РРО з 1 липня (законопроект Оксани Продан №1718). Комітет прийняв рішення протягом двох тижнів доопрацювати його з урахуванням інтересів бізнесу і держави. Продан пояснює РБК-Україна, що буде наполягати на скасуванні вимоги про застосування касових апаратів. “Зараз у проекті допрацьовую відновлення 2 груп – з оборотом до 3 млн грн до 20 млн грн. Застосування РРО – з 3 до 20 млн грн. На наступному тижні будемо відпрацьовувати проект в комітеті”, – говорить вона.

За словами Кожевіної, альтернативи РРО немає, і бізнес не проти його застосування, так як конкурувати з тіньовим легальні підприємці не можуть. Але терміни вступу в силу мають обговорюватися з бізнесом, державі необхідно покрити витрати, хоча б частково, на купівлю апаратів і навчання співробітників, а також скасувати “драконівські” штрафи.

Заступник міністра фінансів України Олена Макеєва говорить, що уряд вже звернувся до банків за наданням розстрочки на 4 місяці для придбання РРО. Банкіри готові кредитувати на придбання апарату до 4 тис. грн.

джерело http://www.rbc.ua/ukr/analytics/vnedrenie-rro-predprinimateli-zhdut-poslableniy-1432313460.html

Шукайте деталі в групі Facebook