«Купіть мені цигарку», або Експеримент неповнолітньої школярки

Бажання стати дорослим, спробувати щось нове, незвичайне, заборонене таке типове для підлітків. А що, як бажання нових відчуттів штовхне дитину в лабети залежності, шкідливої звички? Як поставляться до цього дорослі? Саме це я вирішила перевірити.

Моя легенда проста: я звичайна 15-річна дівчинка, в якої є бажання закурити, та сигарети мені не продають (“Маленька ще!”). Я вирішую попросити допомоги у старших чоловіків. Отож, вечір. Займаю вигідну позицію поблизу магазинчика з тютюновими виробами. Людей багато, це майже центр міста. Вистава починається. Привітно звертаюся до першого-ліпшого чоловіка, що проходить повз: “Перепрошую, можна вас щось попросити? (Він киває.) Чи не могли б ви купити мені сигарети, бо мені ще не продають?” Відповідь: “Ні, якщо не продають, значить тобі не можна”. Ми розходимось. Повторюю експеримент. Цього разу відповідь така: “Окей, тобі які?” Простояла я ще з півгодини, а згодом повторила експеримент іншого вечора.

Результати досить невтішні: 25 відсотків опитаних чоловіків готові купити мені цигарки. 39 відсотків з них – це молоді люди віком від 20 до 30 років, чоловіки від 30 до 40 становлять таку ж частку, а ось чоловіки від 40 погоджувалися рідше і становлять 23 відсотки від усіх, що погодилися.

Деякі люди приймали рішення, наперед дізнавшись, скільки ж мені років. Траплялися такі, що пробували мене повчати: “Моя донька такого ж віку, як ти. Тільки подумай: ти майбутня мама! Не варто тобі курити”, або “А ти знаєш, наскільки це шкідливо?” Один чоловік так захопливо розповідав, що я наче застигла в благоволінні. Уявляю, як дивно це виглядало. Траплялися ще й такі, що самі недавно кинули палити і мені не радять братися за це діло.

Я прослідкувала дивну закономірність: в п’ятницю більшість людей погоджується, а в понеділок – більшість відмовляється. З чого б це?

Надія ТИХОНЮК,

гурток журналістики МЦДЮТ

Шукайте деталі в групі Facebook