Як нацменшини в Івано-Франківську оцінюють закон про освіту
Представники польської, вірменської, угорської спільнот Івано-Франківська поділилися думками про новий освітній закон, “мовна” стаття якого викликала величезний резонанс в Україні і за кордоном.
Після підтримки Закону “Про освіту” Верховною Радою низка сусідніх країн виступили з різкими заявами. Угорщина звернулася зі скаргою до міжнародних організацій, на думку Будапешта, новий закон порушує права нацменшин. Також протест з приводу ухвалення цього закону висловили Румунія, Польща, Росія, Болгарія та Молдова. Попри це Президент Порошенко підписав Закон України “Про освіту” 25 вересня.
Представники громадських організацій національних меншин в Івано-Франківську у своїх оцінках освітнього закону виявилися доволі стриманими і поміркованими, пише газета Західний кур’єр.
Незначна кількість вірменських родин, котрі проживають в Івано-Франківську, не відчувають жодної загрози від прийнятого закону і мовної статті. Кажуть, що це штучно роздуте питання, тому намагаються не особливо на нього звертати увагу. Їхні діти навчаються переважно у ЗОШ №3 українською або російською мовами.
За словами представника Вірменської культурологічної громади “Гарун” Анни Шеремети, в Івано-Франківську вірмен залишилось дуже мало, в основному це переселенці із Азербайджану. Для них не є принциповою мова навчання їхніх дітей. Ба навіть більше, представники вірменської громади переконані, що українцям пора стати повноправними господарями на своїй землі.
“Мусить бути нарешті в Україні своя державна мова, – каже Анна Шеремета. – Українці настільки добрі, що завжди готові йти на поступки. Можна подумати, що, скажімо, в Молдові, є достатньо українських шкіл, де вчать українську мову”.
Натомість польська громада дуже обурена. Кажуть, що їх притискають і навіть не дають можливості повноцінно навчатися у тій же загальноосвітній школі № 3. Навчання у школі досі й так не велося повністю польською мовою, зауважує представниця польської громади. “Ми зі сторони спостерігаємо за тим, що відбувається. Навчання польською мовою у цій школі започаткувало саме наше товариство, але воно усунуте на бік”, – відповіли нам у Товаристві польської культури імені Ф. Карпінського.
У польській громаді сумніваються, чи зміниться щось із новим законом. Тим більше, що до початку реформи ще треба почекати. Тим часом на полоністику в Прикарпатському національному університеті цього року спостерігався великий набір вступників, але керівниця Товариства польської культури сумнівається, чи зможуть випускники університету знайти собі потім роботу і реалізувати себе.
Директор Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську Мар’я Осідач не вважає норму статті скандального закону проблемою. Вона повідомила, що зараз офіційна Польща готує свою реакцію на прийнятий український закон “Про освіту”. В інших країнах, де поляки є нацменшиною, навчання відбувається польською мовою в офіційних школах із польською мовою викладання або ж у недільних школах. Оцінювати закон і говорити про його недоліки чи можливі утиски поляків пані Осідач не береться. Каже, це можна буде робити тільки після офіційної позиції уряду сусідньої країни.
Не надто радикально налаштовані і в Угорському національно-культурному товаристві “Балатон”. На території Прикарпаття немає навчальних закладів, де би навчалися угорською мовою. Ті угорці, котрі ще проживають в нашій області, за словами представниці Угорського національно-культурного товариства, вже адаптувалися до України і навіть не спілкуються угорською. А мову для охочих вивчають у спеціально створеній недільній школі. У товаристві нам повідомили, що навіть на Закарпатті не надто багато людей спілкується угорською, це здебільшого суміш мов – так звана русинська. А щодо інших країн, то, приміром, у Румунії є такі школи, в котрих викладають угорською мовою.
А тим часом уряд Угорщини вирішив блокувати всі подальші рішення Європейського Союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною. Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто.
Шукайте деталі в групі Facebook
