Журналісти, які підтримують приєднання Криму і самопроголошені республіки в Україні повинні бути покарані!
Російська “Независимая газета” повідомляє, що наприкінці квітня російський політик-опозиціонер Михайло Касьянов має намір запропонувати європарламентаріям ввести персональні санкції проти російських журналістів, «причетних до створення в країні атмосфери ненависті»
.
Касьянов підкреслює, що під санкції повинні потрапити не стільки журналісти, скільки «пропагандисти, які створили в країні атмосферу ненависті, брехні і нетерпимості». «Вони винні в загибелі Бориса і заслуговують позбавлення їх таких привілеїв, як відвідування західних країн, придбання там майна та використання доларів і євро для будь-яких своїх платежів. Ці люди давно перестали бути журналістами, стали затятими пропагандистами брехні, ведуть з цивілізованим світом інформаційну війну і повинні бути за це покарані».
За словами Касьянова, є два ключових напрямки для поповнення списку санкцій: по-перше, це особи, які підтримують приєднання Криму і самопроголошені республіки на південному сході України, а по-друге, порушники прав людини в Росії.
Крім керівника МІА «Росія сьогодні» Дмітрія Кісєльова, який вже потрапив до списку санкцій Євросоюзу, в «список», очевидно, будуть включені керівники інформаційного мовлення російських телеканалів, найодіозніші телеведучі і, можливо, ряд кореспондентів.
«Журналіст має право на свою позицію, але коли з екрану, з потрібною інтонацією вимовляються речі, спрямовані на розкол суспільства, то це вже не журналістика, а пропаганда, – вважають ініціатори – Як то не були журналістами співробітники ЗМІ, створених в 30-і роки Геббельсом».
Колишній міністр закордонних справ Естонії, екс-депутат Європейського парламенту Христина Оюланд назвала ідею такого списку цікавою.
Оюланд вважає це непростим завданням, але «думати про це можна і потрібно, бо всі знають, що відбувається в Росії, – вільної преси майже не залишилося». На думку політика, починати підготовку треба з міжнародних організацій журналістів, щоб вони підтримували в Росії тільки вільну пресу, а не пропагандистів.
«Звичайно, треба приймати такий список, завжди на політичному рівні можна поставити питання і почати обговорювати цю проблему, наприклад в Європарламенті, крок за кроком, у комітеті із закордонних справ і комітеті з прав людини. Але це процес тривалий. Наприклад, над «списком Магнітського» ми працювали кілька років», – підкреслила Оюланд.
Джерело – http://www.ng.ru/politics/2015-04-09/1_nemtsov.html
Шукайте деталі в групі Facebook