Малий бізнес в Україні заплатить за все
Ну ось і знайдено винуватців усіх економічних бід України: це підприємці.
Як пише vgolos, з них тепер можуть здерти за порушення трудового законодавства такий штраф, що бажання займатися бізнесом у них зникне навічно. Бо у нас тепер дешевше попастись на видобутку бурштину, захопленні землі чи навіть на криміналі (шахрайстві чи грабунку), ніж власнику ятки із секонд-хендом не виплатити найманому продавцеві мінімальну зарплату в повному обсязі, навіть якщо покупців не було.
Те, що в Україні економічна політика поставлена з ніг на голову, вже багато років практично нікого не дивує. Як і той факт, що малий бізнес у світі – це здебільшого спосіб самозайнятості населення (щоб зменшити навантаження на соціальну сферу держави), а в Україні його регулярно намагаються зробити джерелом наповнення бюджету.
Але тим часом у намаганні «зробити всім добре» Кабмін уже перевищив сам себе, впадаючи чи то в маразм, чи у шизофренію, а швидше за все – у банальний, але кричущий популізм.
Тепер Володимир Гройсман, з одного боку, вимагає створювати робочі місця (де ж всі наші урядовці були раніше?). А з іншого – готовий задушити той самий малий бізнес (за рахунок якого й повинно було б зменшуватись безробіття) гігантськими штрафами, розмір яких для декого з ФОПів більший за їх річний оборот.
Усе почалося з депутатського цинізму, коли у жовтні минулого року парламентарі зненацька вирішили подвоїти собі зарплату. Як писав «Вголос», мабуть вони вирішили, що їх надважка і супернебезпечна праця, із десятками переголосувань, дивакуватими законопроектами та численними канікулами вартує 25-30 мінімальних зарплат.
Й одразу після цього (мабуть, просто так збіглося в часі) прем’єр Гройсман виступив з пропозицією підвищити з Нового року розмір мінімальної зарплати, причому не на 100 чи 200 грн., а одразу вдвічі – до 3200 грн. Цей крок нагадав поведінку «нового українця» у якомусь шинку: «А тепер – усім «по 150», я пригощаю!». Ну, а чого, гуляти – так гуляти! Принаймні, про депутатські кишені під час цього «атракціону нечуваних щедрот» люди трохи призабули.
Дешевше самознищитись
Напередодні 1 січня малі підприємці відчули – насувається чергове «покращення». Частина непрацюючих ФОПів (фізичних осіб – підприємців), які тепер також змушені сплачувати відрахування (ЄСВ), вишикувались у довжелезні черги на закриття. Але 704 грн. внеску – це ще дрібниці. Основний удар насправді буде завдано по тих підприємцях, які ризикнуть далі працювати у наших антибізнесових джунглях.
Як написав на своїй сторінці у Facebook екс-народний депутат Олександр Мирний, «трохи цифр у розвиток теми про турботу держави»:
Отже, недопущення до перевірки щодо порушень виплати зарплати без ЄСВ – штраф 320 000 грн.
Порівняємо це з іншими цифрами.
Самовільне використання надр – штраф від 170 до 510 гривень.
Захоплення водних об’єктів – штраф від 51 до 119 гривень.
Захоплення земельної ділянки – штраф від 170 до 850 гривень.
Грабіж – штраф від 850 до 1700 гривень.
Шахрайство – штраф до 850 гривень.
«Тепер – увага! Зарплату в Україні виплачують підприємці, в основному, це малий та середній бізнес. Самовільно захоплюють ділянки, використовують незаконно надра, займаються шахрайством та пограбуванням – ті, хто при владі», – звертає увагу Олександр Мирний.
Держава пішла у наступ
За дорученням прем’єра, у Кабміні створено робочу групу під керівництвом профільного віце-прем’єра Павла Розенка, яка буде відслідковувати втілення отого славнозвісного рішення про 3200 грн. «мінімалки». Аналогічні спецгрупи мають створити в областях та містах України.
Також, за словами прем’єра, уряд буде приймати скарги від працівників на те, що їм недоплачують зарплати. «Нічого, якщо власник бізнесу трохи менше заробить грошей, трошки менше, а його працівники будуть отримувати значно більше», – зазначив Гройсман. Ніби й за народ дбають, але…
В українських умовах, скоріш за все, це означатиме, що тепер будь-якого підприємця можуть перевірити, наприклад, за «наводкою» конкурентів чи за погані стосунки з контролюючими органами. При цьому перешкоджання перевірці чи допущена помилка автоматично призводять до непідйомного штрафу та, відповідно, закриття бізнесу.
У що «влетить» бізнес
Отже, ФОПи І групи сплачуватимуть 352 грн. ЄСВ; ІІ та ІІІ груп – 704 грн.
Попри підвищення «мінімалки» до 3200 грн., найманий працівник на руки отримає лише 2576 грн.
Ну а підприємець, який і так ризикнув, розпочавши власний бізнес, наражається ще й на такі штрафи:
– Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення, виплата зарплати без урахування ЄСВ, оформлення на неповний робочий день при фактичній роботі повний робочий день – штраф 96 000грн. ($3500) за кожного працівника;
– Недотримання розміру «мінімалки» – штраф 32 000,00 грн. ($1200) за кожного працівника;
– Недопуск до проведення перевірки з питань трудового законодавства – 9600грн. за кожне порушення;
– Недопуск до проведення перевірки з питань виявлення порушень щодо допуску працівника без оформлення, виплати зарплати без урахування ЄСВ – штраф 320 000 грн. ($11800).
«Наприклад, самозайнята особа, що торгує на базарі і має одного неоформленого працівника, у разі недопуску до перевірки заплатить майже $12 тис. штрафу. І розуміючи «суспільну небезпеку» такого діяння, ніхто не буде дивитися на фінансове становище даного суб’єкта», – коментує ці цифри юрист Олена Назарчук.
«Сподіваюся, тепер усі зрозуміли – хто винуватець усіх бід і найбільш соціально небезпечна особа? Це приватний підприємець, інакше держава не запроваджувала б такі санкції за такого типу правопорушення.
У жодному разі не виправдовую вищевказані порушення, які часто мають місце при веденні малого бізнесу. Питання в співмірності покарання і провини, бо інакше з тим самим успіхом можна й ув’язнювати на 15 років з конфіскацією, ефект буде? Звичайно буде, питання – який?», – підкреслює юрист.
Поховайте їх під плінтусом
Насправді, для абсолютної більшості приватних підприємців їх бізнес дозволяє хіба сяк-так зводити кінці з кінцями, а їх доходи співмірні із зарплатою найманих працівників. Про ризики підприємництва в нашій країні навіть згадувати не варто – цим вже давно займаються лише справжні відчайдухи. Звісно, є й певний прошарок «мінімізаторів» (коли під маскою «малого бізнесу» ховаються роздрібнені учасники корпорацій), але з ними потрібно боротись зовсім іншими методами.
У цьому ж випадку ми маємо якесь роздвоєння державницьких особистостей: з одного боку – прем’єра, який погрожує ліквідувати службу зайнятості, якщо в Україні не почнуть масово з’являтись робочі місця, з іншого боку – той же Гройсман вирішив «прикрутити гайки» головному «створювачу» робочих місць (реальному малому бізнесу) карколомними штрафами, від яких легше буде застрелитися.
Тож навіть скептикам буде важко не погодитись із економістом Володимиром Лановим, який вважає, що останнім часом олігархи намагаються знищити в Україні малий бізнес як клас. А класова боротьба, як вчить історія, найчастіше призводить до революції.
Шукайте деталі в групі Facebook
