Між кар’єром та каньйоном: Яка доля Дністровського каньйону

Днями комісія облради з питань екології та раціонального природокористування розглянула питання щодо надання дочірньому підприємству «Івано-Франківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» у користування ділянки надр загальною площею 2,62 га поблизу села Петрів Тлумацького району.

Питання викликало жваве обговорення серед присутніх. Якщо депутати наголошували на тому, що підприємство державне, відтак справно платитиме податки, створить додаткові робочі місця, то присутні у залі громадські активісти били на сполох, запевняючи, що діяльність кар’єру завдасть шкоди Дністровському каньйону, адже він розміщений в охоронній зоні.

Прострочена ліцензія

«Підприємство вже мало ліцензію на розробку цього кар’єру, – зауважив на засіданні заступник начальника управління екології Івано-Франківської ОДА Андрій Пліхтяк. – Вона видана у 2007 році терміном на 13 років і мала б діяти до 2020 року, але вона втратила чинність».

Громадські активісти, присутні на засіданні, запитали, чи кар’єр розміщений на території Дністровського ландшафтного парку, в охоронній зоні і чи не впливає видобуток копалин на екологічну ситуацію довкола.

Пліхтяк підтвердив, що кар’єр розміщений в межах Дністровського ландшафтного парку. Але ця зона встановлена з 1993 року, тож під час діяльності кар’єру він працював в таких самих умовах.

Депутат облради Андрій Левкович зауважив: якщо дозволу на розробку підприємству не дати, всю необхідну сировину вони будуть купувати у приватних підприємств. І навіть якщо підприємство розміщене в охоронній зоні, то для такої діяльності є передбачений відповідний порядок роботи.

Цінна сировина

Ще у 2005 році обласна рада прийняла рішення про те, щоб відкрити родовища корисних копалин у кожному районі області, щоб скоротити відстань між ремонтними роботами на дорогах та сировиною. У той час родовища було відкрито у Коломийському, Долинському і Тлумацькому районах. Останнє розроблялося з 70-х років минулого століття.

«Ми вирішили продовжити його розробку, щоб видобути всі корисні копалини, – зауважує начальник філії «Івано-Франківський спеціалізований кар’єр» ДП «Івано-Франківський облавтодор» Анатолій Ковбас. – Це підтримали обласна та районна ради. Власними силами провели геологічну розвідку, зробили проект розробки цього родовища та зібрали всі інші необхідні документи, щоб отримати ліцензію. У 2007 році, попередньо отримавши ліцензію, почали розробляти родовище. Тоді проводилося багато робіт з нейтралізації впливу паводків, щоб забезпечити проїзд по дорогах області, з родовища у Петрові ми використали 45 тис. тонн сировини».

В умовах ліцензії була передбачена необхідність проведення детальної розвідки через три роки з моменту її видачі. У 2009-2010 роках дорожня служба фінансувалася дуже погано, продовжує Анатолій Петрович. «У той час ми не могли провести детальну розвідку. Таким чином, видобуток з кар’єру зупинили. Якщо родовище не розробляється два роки, ліцензію ліквідовують, що і сталося у цьому випадку. Ліцензію маємо на руках, але вона не чинна», – пояснює Ковбас.

Упродовж останніх років дорожня служба краще стоїть на ногах, з’явилася можливість продовжити розробку родовища, адже для будівництва доріг потрібна сировина. З Петрівського кар’єру раніше видобували вапняк та пісок. Через анексію Криму, де був зосереджений видобуток вапняку, в Україні бракує цієї породи. Окрім ремонтних дорожніх робіт вапняк використовують у сільському господарстві для зниження кислотності ґрунтів.

«Ми вирішили відновити ці роботи, щоб продовжити розробку родовища. Подали необхідні документи в Київ, попередньо отримавши рішення Тлумацької районної ради та сільської ради Петрова. У процедуру видачі ліцензії внесено зміни, відтак пакет документів ми подаємо на погодження в Міністерство екології та природних ресурсів і в Івано-Франківську обласну раду. У Мінекології ми отримали позитивну відповідь щодо видачі ліцензії і продовження розробки Петрівського родовища. Документи також розглядалися депутатами на екологічній комісії, яка відклала питання. Перед нашим питанням на комісії розглядали питання щодо збереження Дністровського каньйону, ймовірно, це й спричинило його відкладення. Але кар’єр працював ще з 1970-х років, ландшафт тієї зони давно порушений. Крім того, родовище розміщене на відстані понад 700 метрів від Дністра», – коментує ситуацію Анатолій Ковбас.

Керівник запевняє, що через доволі велику відстань кар’єр не спричиняє  впливу на Дністровський каньйон. А щоб відновити ландшафт, необхідно видобути корисні копалини і провести рекультивацію території. Оскільки родовище до кінця не розроблено, сенсу робити рекультивацію немає.

За словами Ковбаса, місцева влада розуміє, що розробка родовища дозволить створити нові робочі місця. Крім того, це дасть змогу видобувати вапняк, необхідний для зниження кислотності ґрунтів. Тлумацький район – аграрний, тож будь-яке виробництво тут сприймається позитивно.

Надважлива діяльність

«Будь-яке виробництво в районі надважливе, – зауважує голова Тлумацької РДА Володимир Габурак. – Ні для кого не новина, що ми майже на 100% аграрний район. Немає виробництва – немає надходжень до бюджету, податків, сплати за землю, робочих місць. Тож інвестора, який приходить до нас з бажанням вкласти кошти у виробництво, ми зустрічаємо з радістю і намагаємося створити умови для нормальної роботи. Кар’єр працює вже багато років, тут немає жодних застережень, ні з’їзду до Дністра, порода звідси у річку не потрапляє. Дотримані всі норми, проводиться рекультивація на тих ділянках, де вже не видобувають сировину, розробляються нові території. Через скруту на підприємстві кар’єр призупинив діяльність, але наразі готовий відновити роботу».

Площа Дністровського каньйону на території Тлумацького району, як зазначає голова, складає 9 тис. гектарів.

Сільський голова Петрова Михайло Кушнір зауважив, що функціонування кар’єру – це, перш за все, створення нових робочих місць. Раніше до роботи в кар’єрі було залучено 12 жителів села. «Наскільки я поінформований, податок за надра з місцевих бюджетів забрали. Якщо це й справді так, то прибутків від діяльності кар’єру сільський бюджет мати не буде. Але є плата за землю, яка сплачується селу. Це 26 тис. гривень на рік», – каже він.

Ще одна перевага діяльності кар’єру – безпека для місцевих жителів. Коли підприємство працювало, місцеві купували там пісок майже задарма – 45 грн. за тонну. А нині люди добувають пісок власноруч, працюючи під скалами. У селі було вже кілька смертельних випадків. А так кар’єр обгородять, там працюватиме техніка і сторонні доступу до тієї території мати не будуть, зауважує голова села.

Крім того, будь-яке виробництво в селі – це позитивний фактор. Молодь матиме роботу, люди не виїжджатимуть, а працюватимуть на місці. Також у Петрові очікують на допомогу для села у реалізації соціальних проектів.

«Кар’єр селу потрібен. І добре, щоб у кожному селі було якесь виробництво. Тоді село зможе себе утримувати і працювати само на себе», – зауважує житель Петрова Василь Недоляк.