Сексуальні традиції Київської Русі: від розпусти до пуританства

Слухаючи розповіді приїжджих з Нідерландів про відкритий продаж марихуани, що стала законним бізнесом проституції (як і в ряді інших європейських країн), про секс-меншини і правах представників таких укладати навіть одностатеві шлюби, ми й уявити собі не можемо, що сексуальні традиції на Русі були далеко не такі вже правильні і чисті.

І справді, як може бути першоджерелом одностатевих відносин та інших збочень “колиска розпусти” Нідерланди, якщо секс з представниками своєї статі був ще в Стародавньому Римі та Греції?
Виявляється, на Русі-матінці досить часто любили “полюбитися” з багатьма партнерами. Швидше, на щастя, ніж на жаль, всі подібні збочення не увійшли до трактати на зразок індійської камасутри, тому “першовідкривачами” групового сексу ми вважаємо голландців, поява минета приписуємо французам, а багатоженство відносимо чи то до шведів, чи то до мусульман. Радує одне: в інтимних відносинах древніх слов’ян ніколи не було скотолозтва і гомосексуальних зв’язків. Ці збочення до Росії все ж були привнесені, але аж ніяк не в XX столітті, як прийнято вважати, а набагато раніше – опричниками.

Більше того, мало хто знає, що багатоженство, яке ми приписуємо тільки мусульманам да окремим африканським племенам, також було на Русі, правда, язичницької. У VI ст.н.е. у одного мужика на Русі було одночасно до чотирьох дружин, які особливою вірністю могли і не відрізнятися. Якщо дружина не мала статусу найбажанішою, вона цілком вільно могла зустрічатися з іншими чоловіками і так само вільно переходити в їх “гарем” в обмін на обіцянку нового супермена зробити її найулюбленішою дружиною.

Але й на цьому наші предки, судячи з усього, не зупинялися. Маврикій Стратег, історик з Візантії, який жив у тому ж VI столітті, згадує у своїх працях про древніх слов’ян і факти групового сексу. Про заборону сексу до весілля і мови не було, і займалася їм молодь “оптом і вроздріб” на свята прямо на березі річки чи озера. Могли і на плоту посередині озера закотити “групповуху” … Все описане навіть бувалого на своїй Батьківщині византийца, варто відзначити, досить здивувало.

Задоволення позбавляти невинності наречених позбавив волхвів в 967 році князь Святослав, що звелів відтепер дефлоріровать дівчину виключно її нареченому
Секс стоячи був заборонений через труднощі завагітніти. Згодом були ліквідовані і “собачки”, і всі подібності камасутри. Дозволяла церква секс тільки заради зачаття і тільки в “дідівської” позі – вона знизу лежить на спині, особою до чоловіка. Якщо дружина вважала секс справою гріховним і всіляко уникала такого, то вона називалася “доброї дівою”. А звичай розривати курку, взявшись за лапки, на весіллі (символізує дефлорації), був названий бісівським дійством і гріхом страшним.

Про те, що мине і кунілінгус, судячи з усього, у простого грішного люду на Русі були присутні, говорить такий факт. Враховуючи, що поцілунки тіла і надмірність ласок було грішним, попам наказувалося детально цікавитися особистим життям мирян. У числі питань був, зокрема, і такий: “Не вкладав ль ви уста і перста свої своїм ближнім до місця непотребні і куди непотрібність?”

Як відомо, дівок вважали за краще брати в дружини міцних, огрядних, загалом, справжніх російських баб (у хорошому сенсі цього слова). Природно, і жіночі груди мужики поважали розміром більше. Ідеальним варіантом вважалася дружина з розміром № № 7-8 (!).
Але в кожному разі, груди менше “трійки” вважалася кошмаром, і щоб не залишитися незаміжньою, жінки застосовували спеціальний рецепт – жіноче молоко/мед/рослинне масло в співвідношенні 3:1:1, розчинене у відварі перцевої м’яти. До бажаної “четвірки” груди у “плоских” доходила досить швидко. А ось церква за великі груди таврувала і навіть зображувала на іконах блудниць з великими грудьми. Втім, тут попів мало хто слухав.

Як бачимо, боротьба з сексом і всім пов’язаним з “справою гріховним” велася в усіх напрямках. Не нам вирішувати, правильно це чи ні, але факт: боротьба за всієї її запеклості велася недостатня. Доказ цього – розпуста, в якому загрузла середньовічна Росія в XVI столітті. Якщо церковні історики описували групові заняття сексом (але без гомосексуальних відносин) в древній Русі розпустою, то вони, м’яко кажучи, помилялися.
У цей час опричники стали першопричиною зародження не тільки гомосексуальності, але навіть скотолозтва, яких, як уже сказано вище, на Русі зроду не було.

А задоволення зайнятися сексом з тещею варто було нещасному п’яти років епитимии
У лазнях знову закрутилися “групповухи”, але тепер уже без розбору “мужик Чи, баба чи “, не обходилися без безлічі” междусобойчиков “і весілля, які представляли собою 3-4-денний велика кількість сексу між гостями без розбору і алкоголю на столах.

Саме в XVI столітті, як вважає історик Микола Костомаров, з’явилися на Русі венеричні хвороби, що стали не набагато меншим лихом, ніж чума, оскільки лікувати такі, ясна річ, не вміли. У цьому ж столітті з’явилися і сексуальні стосунки між тещею і зятем. Дочок давали заміж рано, в 12-13 років, і їхні мами, боячись, що перша шлюбна нічка закінчиться летальним результатом, самі “давали” зятям, законно вимагали сексу. У підсумку теща повинна була перші пару років, поки донька не дозріє, встигати “обробляти” відразу чоловіка та зятя.

Про те, припиняла чи теща догоджати зятька, коли він починав користуватися законною дружиною “на всю котушку”, невідомо. Зате відомо, що церква відносилася не так строго до цього гріха. Якщо за секс до весілля накладалося 15 років епитимии, то за секс з тещею – “всього лише” п’ять. П’ять років по дві години на день каятися в храмі.
Таким чином, пише етнограф Микола Гальковский, XVI століття був піком всілякого сексу і розпусти в Росії. І тривало так аж до кінця XVIII століття. Кінець розпусті вирішила покласти – хто б Ви думали? – Правильно, Катерина Друга, яка сама не проти була “позажигать”. Початки “шалена імператриця” боротьбу з розпустою з заборони загальних лазень. Ну а закінчили боротьбу з сексом вже комуністи, за часів правління яких і з’явилося що став крилатим вищезазначене вираз і відповідний фільм.

Що стосується слова “блудниця”, яке звучало у вже християнської Росії як вирок для жінки, – воно зародилося в VII столітті і ніякої образливою забарвлення не несло. Блудниця – жінка, яка блукає, тобто шукає чоловіка. Зі скількома потенційними подружжям і в яких позиціях і оскільки доводилося блукати, історія замовчує.
Зате не замовчує про те, що при всьому секс-розмаїтті деякі дівчата примудрялися залишитися незайманими аж до заміжжя. Аж ніяк не через моральних засад – виною всьому, швидше за все, були не найкраща зовнішність і не кращий характер.

Дефлоріровать таких у VIII столітті за добу до заміжжя “пріпряглі” волхвів. З цих пір визначення “блудниця” перемістилося на всіх жінок, які вже позбулися невинності. Лише в X-XI століттях, з появою і розвитком християнства на Русі, “блудниця” стало засуджує словом і означати воно стало всіх жінок, що займаються сексом до весілля. Любовні пригоди заміжньої жінки “на стороні” назвали перелюбом, перші повії отримали назву “сороміцьких дівок”.
Задоволення позбавляти невинності наречених позбавив волхвів в 967 році князь Святослав, що звелів відтепер дефлоріровать дівчину виключно її нареченому. А княгиня Ольга за 14 років до цього постановила, що за відсутність невинності майбутньому чоловікові покладається ще й грошова компенсація з боку родини нареченої. Волхвів згодом взагалі прибрали як соціальний клас.

Формула, аналогічна висловом з відомого фільму “В СРСР сексу немає” активно впроваджувалася і на ранньохристиянської Русі. З розвитком православ’я Церква досить міцно взялася за изничтожение різних сексуальних традицій. Прийом трав-контрацепівов стали вважати таким же вбивством, як і аборт. Акушерки ж, періодично не тільки приймали пологи, а й робили аборти “залетів”, стали персона нон грата. Гріхом став не тільки досвадебний секс, а й інтим між подружжям з метою, відмінною від народження дитини. Займатися сексом дозволялося віднині не більше 45-50 днів у році по одному разу в такі.

Шукайте деталі в групі Facebook