facebook

У Раді заговорили про зменшення кількості предметів на НМТ

Нардеп Юлія Гришина запропонувала зменшити кількість предметів на НМТ у 2025 році з чотирьох до трьох через освітні втрати.




Комітет ВРУ рекомендував залишити чотири предмети (три обов’язкові, один на вибір), тоді як МОН розглядало можливість впровадження п’яти предметів.
Гришина акцентувала на проблемах освітніх втрат та відтоці абітурієнтів за кордон, зазначивши скорочення вступників на бакалаврат на третину.

Нардепи Освітнього комітету Верховної Ради України на засіданні одного з підкомітетів влаштували дискусію щодо того, чи варто залишати на НМТ у 2025 році чотири предмети. Нардеп Юлія Гришина висловила пропозицію: зменшити цю кількість до трьох.

Про це членкиня Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина заявила під час засідання профільного комітету. І додала, що українські школярі з року в рік все гірше складають вступний іспит, зокрема через освітні втрати.

Що вирішили нардепи щодо кількості предметів на НМТ
Гришина заявила: маємо освітні втрати і це не сприяє тому, що учні стають сильнішими і мають кращі навчальні результати.

Тому в мене таке є занепокоєння щодо того, чи доцільно продовжувати ці чотири предмети,
– додала вона.

Також розповіла про розгляд на засіданні Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій законопроєкту #12053 – “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2025 року”.

Комітет рекомендував залишити для наступної вступної кампанії минулорічні умови, що передбачають складання чотирьох предметів на НМТ (три обов’язкові, один – на вибір). Водночас МОН розглядало можливість впровадити п’ять предметів на НМТ у 2025 році,
– написала у фейсбуці нардеп.

Які є проблеми в українській освіті
При цьому акцентувала на таких чинних проблемах як освітні втрати та відтік абітурієнтів за кордон.

Читайте також:  "Не здали гроші у батьківський комітет на 8 березня", - у одному з дитсадків у Чернівцях принизили дівчинку

Цьогоріч кількість вступників на бакалаврат до українських ЗВО скоротилася на третину порівняно з 2023 роком,
– додала Гришина.

Народна обраниця заявила, що у таких складних умовах основне завдання – зберегти українську систему освіти та наших дітей в цій системі. Натомість посилення вимог до правил вступу жодним чином не корелюється з досягненням цієї мети. Тож вона утрималася від голосування за цей законопроєкт.

Шукайте деталі в групі Facebook

Джерело.