У МОН реформують Міжнародну українську школу: Лісовий окреслив основні зміни

Міністерство освіти та науки України розпочало реформу Державного ліцею “Міжнародна українська школа” (МУШ) і допомогу освітнім осередкам для української діаспори, під керівництвом міністра Оксена Лісового.

Планується інвентаризація українських освітніх осередків за кордоном, створення організаційного центру для підтримки цих осередків, а також забезпечення їх методичними та дидактичними матеріалами з метою підтримки української національної ідентичності та повернення дітей на Батьківщину.
Перший етап реформи передбачає збір та аналіз інформації протягом пів року, з метою створення системної взаємодії з основними осередками з 1 вересня 2025 року, з акцентом на надання повноцінної української освіти дітям за кордоном.

Міжнародна українська школа зазнає певних змін. У МОН визначились з напрямками стратегії розвитку освіти.

Міністр освіти та науки Оксен Лісовий презентував стратегію розвитку МУШ і програму охоплення державною допомогою українських освітніх осередків, які створювалися діаспорою у різних країнах. Як зазначив міністр, Міжнародна українська школа створювалася і працювала для дітей працівників дипломатичних представництв України, передає Укрінформ.

Але у світі є багато ініціатив українців як зі старої діаспори, так і тих, які виїхали нещодавно, через повномасштабне вторгнення, зі створення освітніх осередків, суботніх шкіл, освітніх центрів тощо.

Які зміни очікують на МУШ

Міжнародна українська школа буде мати два напрямки роботи – власне школа, надання освіти і друге – координація всієї мережі закладів, будь-яких українських освітніх осередків. А таких осередків тисячі. Наше завдання надати їм різноманітну допомогу, вивести на певний рівень стандартів, і перш за все фокус уваги буде на українознавчому компоненті, на питаннях і проблематиці, які формують національну ідентичність,
– сказав Лісовий.

Перший етап реформи – потрібно інвентаризувати кількість українських суботніх шкіл, освітніх центрів, дошкільних закладів, і який обсяг допомоги їм потрібно надати. Передбачено створення організаційного центру та забезпечити його ресурсами для підтримки осередків, – зазначив міністр.

Уже визначено терміни: пів року на збір та аналіз інформації, а з 1 вересня 2025 року вийти на системну взаємодію з основними осередками, які визначать як першу пілотну групу. Також закладено кошти у бюджет наступного року на дидактичні матеріали і підручники для осередків.

Кандидатів для пілотного проєкту МУШ будуть обирати за певними критеріями:

кількістю дітей, які відвідують ту чи іншу українську школу за кордоном;
розташуванню там, де живуть великі діаспори українців.
Міністр повідомив, що діти, які навчаються за кордоном у місцевій системі освіти, і вивчають українознавчий компонент, будуть отримувати повноцінне свідоцтво про українську освіту, оцінки за універсальні дисципліни будуть перераховуватися.

Серед можливостей Міжнародної української школи – надавати освітні послуги з використанням онлайн інструментів дітям, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Станом на 3 вересня 2024 року, за даними офіційного сайту ЄС, в шкільні системи 26 країн ЄС інтегровані 849 367 українських дітей. За даними МОН станом на 15 вересня 2024 року, українська система освіти ідентифікує 341 220 дітей, які перебувають і навчаються за кордоном в українській школі – онлайн, у сімейному форматі, екстерном, в дистанційних класах окремо створених шкіл тощо. Такі дані повідомив народний депутат, член комітету освіти, науки та інновацій Роман Грищук.

Різниця у цифрах через те, що не усі діти, що виїхали з України, навчаються в українських школах. Але важливо підтримувати зв’язок з кожною дитиною та сприяти її поверненню на Батьківщину. Такий звʼязок може забезпечити Міжнародна українська школа, яка буде надавати підтримку українським освітнім осередкам.

Шукайте деталі в групі Facebook