Оренда квартири за 300 євро і 4 години обіду: українка – про особливості життя в Італії
На півдні Італії в сонячному регіоні Апулія живе блогерка й організаторка відпочинку Марія Кононенко родом із України. Емігрувала дівчина, здавалося б, не так давно – в 2017 році, але вже сповна відчула всі принади й недоліки життя в Італії.
В ексклюзивному матеріалі для OBOZREVATEL Марія розповіла правду про те, як ставляться в цій країні до приїжджих, як вона сама потрапила в Апулію і як зараз ведеться Італії через пандемію коронавірусу.
Про переїзд в Італію
Я родом із Полтави, в 16 років переїхала до Києва для навчання й загалом жила в столиці все своє свідоме життя до переїзду. Закінчила Інститут міжнародних відносин, працювала, подорожувала, переїжджати не планувала. Одного разу, бувши в Італії, я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком-італійцем. Але ми не відразу стали спілкуватися, десь через рік. Через 5 місяців я звільнилася зі своєї роботи і переїхала на південь Італії, в регіон під назвою Апулія (підбор чобота).
Проживаю в Італії з червня 2017 року. Свого часу мій чоловік жив у Санкт-Петербурзі (Росія. – Ред.), трохи говорить російською і без проблем спілкується з усіма родичами, коли ми приїжджаємо в гості.
Про ставлення до українців
В Апулії однозначно наших трохи менше, ніж у Римі чи Неаполі. До того ж багато хто приїжджає сюди з іншими цілями, тому це інша частина життя в Італії. Я прекрасно дружу з людьми, які, наприклад, навчаються в аспірантурі в Барі, абсолютно кайфують від життя біля моря, продовжують подорожувати й жити так, як би жили в Києві чи де-небудь ще. Все залежить від бажань і амбіцій кожної людини. А місце проживання – це річ відносна.
Про проблеми емігрантів
Незнання мови. Це проблема, якщо людина приїжджає і не може спілкуватися. Особисто в мене цієї проблеми не було, оскільки італійську вчила в інституті.
Небажання інтегруватися. Адаптація – це не найлегший процес для будь-кого. Але якщо довкола тебе люди, які підтримають у будь-яких починаннях, і сама людина відкрита до нового, тоді не бачу проблем.
Про коронавірус
В Італії щеплення від COVID-19 необов’язкове (у всякому разі, поки що). Вакцинувати почали старше покоління, більш вразливе. Загалом, Італія відповідально підійшла до цього питання і перебуває в лідерах серед країн за кількістю прищеплених на сьогодні людей. Скажімо так, нам пощастило більше у весняний період, оскільки в Апулії не було цієї страшної ситуації, як на півночі Італії. Так, ми сиділи вдома абсолютно безвилазно. Виходили раз на 10 днів і дотримувалися правил.
Сьогодні Італія вже кілька місяців як поділена на кольорові зони відповідно до рівня складності ситуації. І постійно цей колір змінюється від регіону до регіону. Держава розуміє, що людям потрібно працювати, але щойно все відкривається, статистика зростає. Отже, знову вводять обмеження. Всі, звичайно ж, дуже втомилися від зміни всіх цих кольорів, статусів. Зараз у нас справжня весна надворі, і люди розслабилися трохи. І відразу потім читаєш у новинах, що в Барі на вихідних тільки й виписували штрафи по 400 євро.
Ми продовжуємо ходити в масках на вулиці й скрізь, намагаємося менше пересуватися, їздити, тільки щодо робочих моментів, та й настрій не той. Але, думаю, влітку буде все добре. Адже якщо минулого літа туристичний сезон ішов повним ходом, то цього року поготів.
Про зарплати
Заробітна плата відрізняється від регіону до регіону, і від сектора до сектора. На півдні нижча оплата, але й життя тут дешевше. Не можна сказати “о, класно, ти заробляєш 1600 євро в Римі”. Якщо людина за ці гроші утримує сім’ю, та ще й винаймає житло, їй взагалі майже нічого не залишається. Тому не можна категорично говорити, що там нижча, там вища. Середня заробітна плата в Апулії – 800-1000 євро. Ну, а далі вже залежить від професії.
З приводу роботи емігрантів, то під час працевлаштування, як і в будь-якій країні, перевагу найімовірніше, віддаватимуть “своїм”. Але якщо ви висококваліфікований кадр, тоді не бачу проблем. Живучи в Італії, завжди можна подумати про сферу туризму. Якщо ви знаєте мови на хорошому рівні, то вас без проблем візьмуть. Італійці не так добре говорять іноземними мовами.
Про звичаї
Переїхавши сюди, я не побачила якихось великих відмінностей в менталітеті. По-моєму, наші народи близькі за своїм духом: вони так само, як і ми, знайдуть вихід із ситуації, жарти, приказки дуже схожі. Італійці дуже люблять попоїсти і поговорити про це.
До речі, північ і південь Італії різняться в своїх звичаях. Наприклад, статистика з розлучень нижча на півдні, вища на півночі. Я розповідатиму більше про південь Італії. Ось, наприклад, неділя в італійців – день для сім’ї: ніхто не буде працювати, відповідати на телефонні дзвінки, займатися справами.
На півдні Італії народ починає працювати досить рано, звичайно, залежить ще й від професії. Різноробочі п’ють каву в барі вже о 6 ранку. Офіси починають працювати з 8-8:30. О 13:00 всіх ніби змітає вітром: їдуть додому на обід (здебільшого тут італійці обідають вдома). Обід триває з 13:00 до 17:00. У цей період міста на вигляд, як примари. Влітку, коли стоїть спека, тільки ближче до 18:00 може все починати працювати, наприклад, магазини.
Щодо ресторанів, та й взагалі харчування вдома, італійці їдять чітко за розкладом – обід о 13:00. Не можна прийти в ресторан о 15:00 і сказати “дайте мені пасту”, оскільки в такий час офіціанти подаватимуть десерти. У цьому розумінні італійці дуже віддані своїм традиціям і порядкам. І навіть коли прийдете до когось у гості, то вам не накриють стіл, як в Україні. Вам запропонують чашечку кави і щось солоденьке, оскільки час обіду вже минув, а вечері ще не настав.
Про ціни на житло
Італійці багато інвестують у нерухомість. Мати своє житло – це база. А краще два житла. Взяти, наприклад, позику тут абсолютно дешево – близько 1-1,5%. Залежить від того, перший це у вас дім/квартира, чи ні.
В Італії дійсно багато хто орендує житло, тому що нерухомість дорога, особливо в великих містах або туристичних місцях: у Вероні, Римі чи Флоренції квартира коштуватиме захмарних грошей. За 50 тисяч євро можна розглянути тільки бокс для автомобіля.
Наприклад, у центрі Флоренції здають кімнату за 800 євро. Тому найчастіше люди живуть за межами самого міста. Орендувати квартиру в центрі Барі можна за 500-700 євро на місяць. У невеликому містечку на 30-50 тисяч жителів – за 300-350 євро.
Купити квартиру біля моря в Апулії можна і за 80 тисяч євро за 80-90 кв. м. Квартира на 100 квадратних метрів у багатоквартирному будинку обійдеться близько 120-130 тисяч євро. А можна купити будинок і за 500 тисяч на 200 квадратів. Тут найчастіше купують нерухомість німці, австрійці та британці.
В Італії, до речі, без автомобіля нікуди. Тут усі пересуваються на машинах: від молоді до школи, до бабуськи в 90 років, якщо їй ще підтвердили права (кожні 10 років переглядають).
Про роботу
У нас із чоловіком своя azienda agricola – це як невелике підприємство, скажімо так, ми виробляємо свою оливкову олію. У нас є і свої оливкові дерева, які дісталися чоловіку від діда. Також ми відбираємо і закуповуємо оливки. Чи є це прогресивним справою? Думаю, так, оскільки регіон Апулія дуже підтримує молодих фермерів. Італія – аграрна держава, тут вирощують і виробляють все. До того ж це країна, яка шанує свої гастрономічні традиції. Звичайно мати свої землі, та ще й з оливковими деревами, – це круто.
Також я займаюся організацією відпочинку в Апулії. Я не гід, а саме як консьєрж-сервіс у цьому регіоні: від оренди вілл до всього, що можна організувати на відпочинку. Це дозволяє мені знайомитися з неймовірною кількістю цікавих людей, які приїжджають відпочити в Апулію з різних країн. У період COVID-19 присвячую свій час навчанню на вузькоспеціалізованих 2-річних курсах, які оплачуються регіоном Апулія. Тема – “Розвиток нових еногастрономічних напрямів”.
Плюси й мінуси життя в Італії
Любов до життя. Італійці, навіть якщо не мають усіх грошей світу, все одно дозволятимуть собі маленькі радощі. До цього, звичайно ж, підштовхує і природне розмаїття. Тут вам і моря, і гори, смачна їжа. Не треба бути багатим, щоб побувати біля моря.
Італійці не показують своє багатство з огляду на різні фактори, і навіть не соромляться потиснути руку працівнику, що сидить на тракторі або в комбінезоні в землі. В Італії поширений малий бізнес, сімейні підприємства, і кожен член сім’ї задіяний у цій справі. Інакше, який же це буде сімейний бізнес. Власнику не соромно тут стояти за прилавком і обслуговувати клієнта або їздити на тракторі, якщо в нього свої виноградники або кар’єр. А ось той, хто надто гламурно вдягнений і з “Ролексом” на пульсі, імовірніше може виявитися двоїстим персонажем.
Італійці рідко показують свої суперкари. У будні дні вони радше будуть пересуватися на “Смарті” або невеликому Fiat.
Італійці не відпочивають окремо. Якщо ви сім’я, то всі відпочивають разом, із дітьми. Рідко буває так, щоб дружина поїхала з мамою, а чоловік із друзями, а дітей залишили бабусі. Якщо потрібні бабусі, тоді взагалі всім сімейством можуть поїхати. Якось не сприймають вони відпустку окремо.
Шукайте деталі в групі Facebook
