У пошуках кращої долі, або як насправді живуть українські мігранти по той бік кордону?

Чи задумувались Ви коли-небудь, скільки наших земляків сьогодні перебуває на теренах Польщі. Декілька років назад їх було близько мільйона. Щороку ця цифра в рази зростає. Мабуть, на Прикарпатті уже немає такого міста, села чи селища, жителі яких не навідувались би до сусідів-поляків у пошуках кращого заробітку. Проте, якими б високими зарплатами не заманювали наївних українців, чужа держава диктує свої правила. І інколи це – правила на виживання.

Багато років незмінним залишається той факт, що трудове законодавство Польщі жодним чином не захищає ні економічних, ні соціальних інтересів українських працівників. Грубо кажучи наші заробітчани знаходяться на нижчому рівні в соціальній ланці, аніж безробітні поляки. Левова частка українців виконує важку фізичну роботу. Чоловіки здебільшого задіяні у будівництві, тоді як жінки працюють у сфері послуг готельно-ресторанного бізнесу. Проте, на відміну, від польських громадян вони не отримують середньомісячну зарплату польського рівня. Для польської влади українці – це всього лиш дешева робоча сила. Прикро, але і самі поляки іноді відкрито висловлюють свою неприязнь до наших співвітчизників.

Пригадуєте, як у 2016 році озброєна група неонацистів атакувала гуртожиток із українцями у польському містечку Кутно. Нападники вигукували гасла – “Польща для поляків” та “Геть українців”. Тоді цю справу порушила прокуратура як злочином на етнічному ґрунті, а напад пов’язали із неонацистською організацією “Національний радикальний табір”. Однак ті свою причетність всіляко заперечували. Пізніше українські ЗМІ сколихнула інформація про напад на українську релігійну ходу в місті Перемишль. Повідомлялося, що польські радикали атакували процесію українських вірян, які після панахиди за українськими героями ішли з собору на місцевий військовий цвинтар. Порушники порядку не ідентифікували себе з жодною організацією. Але, за словами очевидців, серед нападників були особи у футболках “Всепольської молоді”. Вони вигукували образливі гасла, штовхали учасників процесії, а також у них були транспаранти зі словами “Бандерівці та їх прихильники – геть з Польщі”.Були й такі, що стосувалися Волинської трагедії.

Боляче усвідомлювати, що такі випадки сьогодні не поодинокі. І поки затриманих хуліганів польська сторона відпускає на волю, українські заробітчани все частіше можуть опинитися у епіцентрі нового, завідомо спровокованого етнічного конфлікту.

Шукайте деталі в групі Facebook