Фейкова загроза з України

Не так давно в обіг увійшов термін “інформаційна гігієна”. На тлі санітарно-епідеміологічних заходів попередження коронавірусної загрози, інформаційній гігієні, нажаль, приділяється дуже мало уваги. Насправді ж, тримати мізки у чистоті та порядку не менш важливо ніж мити руки. А в умовах постійної інформаційної агресії “північного сусіда” навіть набагато важливіше.

Ну не може Кремль без брехні! Бо це його суть. Але гріх думати, що в Кремлі сидять одні лише дурні. Тому і використовують “рупори Кремля” не банальні нісенітниці, а брехню, яка базується на реальних, спотворених та викривлених фактах. І з “білого” з’являється “чорне”. Така брехня найбезжалісніша, тому що дуже легко “заходить” у мізки людей та спотворює реальність.

Розповсюдження прокремлівськими “рупорами” “секретної інформації” про розміщення на теренах України бактеріологічних лабораторій США, що несуть світову загрозу – чергова нова-стара кремлівська пісня. Але тут “фабрика фейків” дала збій. Невже Американці такі дурні? Невже надсекретним організаціям та лабораторіям місце на передовій? А Україна сьогодення – це фактично “передова лінія оборони” демократичного світу від імперських амбіцій Москви. Але, незважаючи на відверту брехливість цієї інформації, її підхопили навіть деякі українські ЗМІ та окремі персони. Чому? Тому що цей “фейк” базується на історичних фактах.

СРСР свого часу був провідним світовим розробником біологічної та бактеріологічної зброї. Десятки “поштових скриньок” та секретних лабораторій по всій величезній території, сотні, як не тисячі, видатних науковців розробляли тематику “невидимої смерті”. І досягли не аби яких успіхів у цій страшній справі. Після розвалу Радянського Союзу, у лихі 90-ті, фахівці – бактеріологи та біологи залишилися без роботи, були кинуті напризволяще. Виживав хто як міг. Хто мив підлогу, хто таксував на старих “жигулях”, хто стояв на “товкучці”. А хтось розробляв формули нових наркотиків або продавав зразки бактеріологічної зброї із розкрадених секретних лабораторій. Разом з обладнанням та документацією. І з’являлися “смертельні пробірки” то в Африці, то в Саудівській Аравії… Реальна безконтрольність розповсюдження та використання “біологічно-бактеріологічного спадку” СРСР несла загрозу всьому живому на планеті. Це, нажаль, правда.

Як правда і те, що у далекому 1993 році в Україні запрацювала Програма боротьби з біологічною загрозою Міністерства оборони США, яка, разом з українським урядом, призвана була забезпечити консолідоване і захищене зберігання збудників хвороб та загрозливих токсинів у відповідних державних установах, так щоб при цьому можна було проводити мирні дослідження та розробляти вакцини. З цією метою був створений Український Науково-Технологічний Центр (УНТЦ/STCU) — це міжурядова організація, членами якої зараз є Азербайджан, Європейський Союз, Грузія, Молдова, Україна, США та Узбекистан. Спільні зусилля допомагають гарантувати, що небезпечні збудники не потраплять у брудні руки.

Цілком можливо, що якби не такі заходи, то зараз би вже не було кому розповсюджувати фейки про “загрозу з України”. Бо одним грузинським “мармуровим кліщем” на території Південної Осетії діло б не обійшлося і у Кремлі б вже давно хазяйнувала “сибірка”, чума або якась інша гидота із біологічно-бактеріологічного спадку СРСР.

Шукайте деталі в групі Facebook

Поширити