facebook

“Вибиватимуть вікна і двері”: Як українців хочуть “карати” за комунальні борги. Законопроект уже в Раді

Боржників за комунальні послуги незабаром можуть почати примусово відключати від цих послуг. Причому замок на дверях не стане перешкодою: постачальникам комунальних послуг хочуть дозволити “несанкціонований доступ” до житла боржників. Тобто доступ шляхом злому дверей або вікон.



Такі перспективи вимальовуються після знайомства з текстом законопроекту №2458, який зареєстрований у Верховній Раді і вже навіть отримав схвалення профільного комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

В принципі, норма про те, що комунальні служби мають право проникати до житла будь-якого українця без дозволу господарів, мається в законодавстві і зараз. У законі “Про житлово-комунальні послуги” записано: “У невідкладних випадках, пов’язаних з необхідністю порятунку життя і здоров’я людей і/або майна… може бути здійснений доступ до житла, іншого об’єкта нерухомого майна без отримання згоди його власника (користувача) (несанкціонований доступ) для проведення огляду та ліквідації або запобігання аварії”.

Тепер статтю пропонується доповнити: “У невідкладних випадках, пов’язаних з необхідністю порятунку життя і здоров’я людей і/або майна, а також для обмеження (припинення) надання комунальної послуги…”

Експерти в житлово-комунальному господарстві вважають таку норму неприпустимою.

“Не можна проникати до житла без санкції суду, щоб відключити його від комунальної послуги. Приватна власність є непорушною, не можна до неї проникати, крім як за рішенням суду або коли правоохоронні органи переслідують злочинця. Працівники комунальних служб теж можуть проникнути до житла, якщо там аварія – щоб ліквідувати її або запобігти. Але проникати, щоб відключити за борги – це людоїдська норма, по-іншому я її назвати не можу. У нас існує проблема, пов’язана з неможливістю стягувати заборгованості за комунальні послуги. У нас непрацююча судова система і втричі більш непрацююча система виконання судових рішень. І проблему в цій непрацюючій сфері вирішили перекласти на комунальників. В даному випадку існують дуже великі ризики і спокуси для постачальників комунальних послуг – вирішувати, що ми повинні робити, скільки повинні платити і т.д.”, – говорить голова Асоціації професійних управителів нерухомістю, кандидат юридичних наук Андрій Никончук.

Читайте також:  В Україні введуть дві платіжки за світло: що буде з тарифами для населення

Зауважимо, що законопроект №2458, який називається “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг”, спочатку, схоже, ставив завданням тільки впорядкувати процес укладення договорів (уточнити види договорів) про надання ЖКП та деякі інші питання, що виникли після набуття чинності нового закону “Про житлово-комунальні послуги”. Про те, що цим же законопроектом передбачається ввести таке соціально важливе нововведення, як дозвіл виконавцям комунальних послуг ломитися до квартир боржників і відключати їх комунікації від житлокомпослуг, в пояснювальній записці до законопроекту не говориться ні слова. Відповідно, в пакеті документів до законопроекту немає жодних пояснень, навіщо така норма вводиться і яким може бути ефект. Ні слова про такі зміни не говориться і в висновках профільного комітету.

Один з авторів законопроекту, народний депутат Олексій Кучеренко, стверджує, що поправка про несанкціонований доступ до житла з’явилася в тексті законопроекту не відразу.

Водночас Андрій Никончук в коментарі сайту “Сьогодні” сказав, що на його запитання про скандальну норму голова Міністерства розвитку громад і територій Альона Бабак відповіла, що здивована її появою в проекті закону.

“Вчора [4 грудня] міністр Альона Бабак презентувала план роботи міністерства на п’ять років, і я сказав якраз про цей закон – що це людоїдська норма. Вона відповіла, що її дивує поява цієї норми в законі, що спочатку про неї не йшлося”, – розповідає Андрій Никончук.

Хто все-таки вніс до законопроекту скандальні поправки, сподіваємося, з’ясується пізніше. Однак уже зараз юристи сумніваються в конституційності такої норми.

Шукайте деталі в групі Facebook

Джерело.