На Житомирщині спостерігається значне зниження рівня освіти та підготовки до ЗНО. За останні п’ять років, як і в інших регіонах України, навчальні результати учнів помітно погіршилися.

Геннадій Кузьменко, директор Вінницького регіонального центру оцінювання якості освіти, підкреслив, що такі показники пов’язані з наслідками пандемії COVID-19 та війни.

“Ми провели шість моніторингів навчальних досягнень учнів четвертих класів і оцінки ЗНО. На жаль, результати Житомирської області не надто відрізняються від середніх по Україні. Хоча ми фіксуємо істотне зниження рівня знань, це явище є наслідком об’єктивних обставин, з якими зіштовхується вся країна”
– зазначив Кузьменко.
За його словами, є потенціал для поліпшення, адже вони помітили типові помилки, над якими варто працювати. Важливо також звернути увагу на резерви, які є, і реалізувати пропоновані заходи для покращення.

Кузьменко також вказав на серйозні прогалини в знаннях вчителів, що позначається на успішності випускників. Рівень підготовки учнів залежить від кваліфікації вчителів. Якщо педагог не має достатніх знань, він не зможе ефективно підготувати учнів до ЗНО або вступу до вищих навчальних закладів. Це проста істина, але конкретні факти підтверджують, що недоліки в підготовці вчителів відображаються у знаннях учнів. Ця проблема стосується всієї України, і Житомирщина не є винятком, це серйозний виклик для освітньої системи.

Відзначаючи ці проблеми, важливо знайти шляхи їх вирішення, аби забезпечити якісну освіту для нових поколінь.

Українська вчителька, яка викладає у Великій Британії, Надія Майбогіна запропонувала ввести в українських школах три Зовнішніх незалежних оцінювання.

Воно має проходити після кожної основної ланки освіти. Вона запевняє, що таким чином школярі будуть змагатися самі з собою, а заклади освіти показувати свою ефективність та успішність.

Про це Майбогіна написала у Facebook. Вона навела у приклад британську систему оцінювання, зазначивши що вона хоч і не ідеальна, але справедлива та ефективна.

Педагогиня пояснює, що у Британії результати ЗНО показують не стільки засвоєння знань школярами, скільки здатність дитини до навчання.

Водночас оцінки з іспиту, які учні отримують на попередній ланці, визначають мінімум, який школярі мають досягти на наступному рівні. Таким чином дітей визначають у групи по рівню знань та здібностей. Крім того, протягом року школярі тричі на рік складають проміжні іспити, за результатами яких місце у класі може бути переглянуте.

Ефективність роботи середньої школи визначається як різниця між середнім показником ЗНО після початкової школи та ЗНО після середньої. Вона пояснює, що якщо школяр на ЗНО отримав 6 балів, то на наступному рівні він має отримати не менше 6, а краще 7. У такому разі, школа вважається ефективною. Якщо ж учень отримав нижчу оцінку, то це означає, що заклад освіти не зміг зберегти здатність дитини до навчання.

Вимірювання прогресу у школах відбувається по предметам, розповідає Майбогіна. Наприклад, якщо школярі на попередньому іспиті з якоїсь дисципліни отримали 7 балів, то вчителі націлюються на те, аби на наступному вони мали у середньому 8 балів, але не нижче 7.

“Наприклад, в школі біологію вивчають 100 дітей. Середній вхідний ЗНО цих дітей – 7. Цільовий показник для учителів біології (вихідний ЗНО) – середній 8 по цій групі. Учителі біологи навчали дітей так, що середній 8 – вони молодці. Якщо середній 6 – не дуже молодці”, – пояснює вчителька.

Вона додає, що вся аналітика прогресу ведеться за різними показниками, які включають стать, категорії особливих освітніх потреб, матеріальне становище тощо.

Крім того, зростання, якого досягла школа порівнюється і з національним рівнем. Таким чином, враховуються загальні тенденції. Тобто, якщо по всій країні вхідний бал з предмету становить 7, значна кількість шкіл має у середньому 5 балів, а один із закладів освіти отримав 6, то він не так погано впорався. Якщо ж оцінка вище вхідної, то така школа вважатиметься унікальною і передовою з такої дисципліни.

Вся аналітика щодо успіхів ведеться у потужних програмних забезпеченнях, доступ до якої мають вчителі та керівники закладів освіти. Завдяки їй приймаються рішення на рівні школи, громади, держави.

Майбогіна зауважує, що навіть якщо до школи приходить дитина з низьким вхідним результатом ЗНО, то такий заклад освіти вважатиметься ефективним та успішним, якщо він зміг зберегти той же рівень здатності до навчання, або його трохи покращити.

За її словами, в Україні такої системи не вистачає, через що нівелюється робота вчителів початкової та середньої школи. Адже дітей часто переводять у “сильніші” заклади освіти лише у старшій школі, аби вони змогли якісніше підготуватися до успішного складання ЗНО. А школа таким чином отримає високий рейтинг.

Тож, за словами педагогині, через відсутність обʼєктивного вимірювання керівництво закладів освіти орієнтується лише на результати ЗНО та кількість перемог учнів у різних конкурсах. Через це виникають проблеми у школах з маленьких міст та особливо сіл. Адже там діти не мають доступу до репетиторства, тож не мають можливості покращувати свій рівень успіхів на ЗНО. Крім того, кожен вчитель знає, що працювати зі слабкими дітьми набагато важче, але прогрес таких учнів вагоміший, ніж сильних школярів.

“Рейтингові школи сконцентровані в столиці й у великих містах. І рейтинг ЗНО, як врожай, збирає тільки старша школа, яка “висмоктує” дітей з тих шкіл, де їх роками плекали вчителі, праця яких залишилась непомітною”, – каже Майбогіна.

Водночас у дитини немає порівняння самої з собою, бо вона має лише кінцевий результат навчання у школі. Проте, за словами вчительки, це може бути не максимум, якого учень міг би досягти протягом всього часу здобуття освіти.

Тільки 57% вчителів, які зареєструвались на проходження сертифікації, змогли подолати перший етап тестування. Зокрема, лише 187 педагогів математики із 506 успішно склали оцінювання – майже 37%.

Такі дані оприлюднив Український центр оцінювання якості освіти на офіційному сайті. Найкращі показники виявилися у вчителів української мови та літератури. 473 педагога з 592 впоралися із завданнями.

Водночас 54% вчителів початкових класів пройшли перший етап. Зокрема, 776 педагогів із 1423 зареєстрованих успішно склали тестування.

Нагадаємо, для того, аби скласти незалежне тестування, учасники повинні набрати не менше 60% від максимальної кількості балів.

Тести для вчителів початкових класів та української мови містили по 90 завдань, математики – 75. Виконати іспит педагоги повинні за 180 хвилин.

Для вчителів мовно-літературної освітньої галузі тест складався із завдань двох форм – з вибором однієї правильної відповіді та на встановлення відповідності.

Для педагогів математики передбачено три форми – вибір правильної відповіді, встановлення відповідності та відкрита форма з короткою відповіддю.

Вчителі початкових класів мали виконати завдання, обираючи одну правильну відповідь та відкрито відповідаючи на запитання.

Усі педагоги, які успішно склали сертифікаційний тест, допущені до другого етапу, який передбачає самооцінювання педагогічної майстерності.

У 2024 році національний мультипредметний тест триватиме 4 години з перервою. Відпочиватимуть між блоками мультитесту учасники 20 хвилин.

Про це повідомила очільниця Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко. І нагадала що тест складатиметься з двох двогодинних блоків, які будуть розділені перервою.

Скільки триватиме перерва на НМТ-2024
Вакуленко повідомила, що перший блок міститиме завдання з української мови та математики, другий – завдання з історії України та предмета на вибір.

Під час виконання завдань одного блоку у межах 120 хвилин (60+60) учасник НМТ зможе рухатись між завданнями, тобто, якщо учасник виконає завдання з української мови швидше 60 хвилин, то він матиме більше часу на математику, або навпаки, якщо учасник НМТ довше виконуватиме завдання з української мови, то матиме менше часу на математику,
– уточнила очільниця УЦОЯО.

Однак розподіляти час можна лише у межах великого блоку. Після перерви учасник вже не зможе повернутися до завдань першого боку, а матиме можливість виконувати лише завдання з другого, уточнила Вакуленко.

Тобто якщо учасник НМТ зекономить час і на українській мові, і на математиці, він не матиме більше часу для виконання тесту з історії України чи предмета на вибір,
– зауважила вона.

Учасник НМТ повинен завершити першу частину тесту з 2 предметів до перерви, другу частину тесту ще з двох предметів – після перерви.

Як відбуватиметься НМТ у 2024 році
У 2024 році НМТ міститиме вже 4, а не 3 предмети.
3 предмети будуть обов’язковими і лише один – на вибір.
Мультитест триватиме 4 години з невеликою перервою.
Цього року до вибіркових предметів додали ще українську літературу та географію.
Результати НМТ будуть потрібні усім вступникам у виші.

МОН заблокувало схему здобуття освіти без результатів ЗНО

Міністерство освіти і науки заблокувало замовлення документів про вищу освіту понад 450 випускникам українських університетів, які переводилися до вишів з іноземних університетів, не маючи результатів зовнішнього незалежного оцінювання.

У МОН повідомляють, що останніми роками в Україні набирає популярності тенденція, яка у побуті відома як «польський вступ».

Цей «механізм» полягає у тому, що спочатку вступник зараховується до іноземного закладу освіти, а після року навчання, яке у деяких випадках відбувалося навіть без виїзду за кордон, поновлюється до закладу вищої освіти в Україні на старший курс.

«Така схема дозволяла «обійти» ЗНО, а іноді й обмеження, встановлені стандартами вищої освіти», – зазначають у Міністерстві освіти і науки.

Також у відомстві наголошують, що саме тому в 2019 році було внесено зміни до закону «Про вищу освіту». Його доповнили нормою, яка передбачає, що у разі поновлення на певну освітню програму вступник повинен виконати ті ж вимоги, які виконували під час вступу на цю освітню програму інші здобувачі, у групу до яких здійснюється поновлення.

Тобто потрібно мати відповідні результати ЗНО, якщо це передбачав вступ на освітню програму, чи відповідні результати творчого конкурсу або фахового іспиту, якщо була така вимога для вступу. Ці зміни набули чинності з серпня 2019 року.

«Упродовж останніх років Міністерство освіти і науки України проводить роз’яснювальну роботу із закладами вищої освіти щодо вимог Закону та особливостей їхнього застосування. Більшість ЗВО відповідально поставилися до змін у Законі та роз’яснюють вступникам особливості й вимоги, які необхідно виконати під час поновлення», – зазначають у МОН.

Водночас деякі заклади почали обманювати вступників і здобувачів вищої освіти й зробили це своїм «брендом», розміщуючи відповідну інформацію навіть на офіційних вебсайтах.

У МОН наголосили, що отримання документів про вищу освіту такими випускниками може становити загрозу добробуту і життю громадян України та шкодитиме міжнародному іміджу України.

«Це також викликає питання щодо доброчесності здійснення освітнього процесу в закладах, у яких студенти, що неспроможні скласти зовнішнє незалежне оцінювання на мінімально необхідному рівні, «успішно опанували» освітню програму за спеціальністю. Саме тому МОН після 4 років набуття чинності відповідною нормою Закону заблокувало замовлення документів про вищу освіту понад 450 здобувачам, які не відповідають вимогам Закону України «Про вищу освіту». Ці здобувачі отримають можливість узяти перерву у навчанні та завершити здобуття освіти у наступному році, якщо виконають усі необхідні вимоги», – йдеться у повідомленні.

На замітку батькам!

У Раді вирішили, що 2023 року складатимуть українські випускники
Для учнів певних класів наприкінці року передбачено складання важливих іспитів. Для учнів 4-х та 9-их класів це ДПА, а для 11-их класів – ЗНО. Але Верховна Рада проголосувала за новий формат тестування, повідомляється у Telegram-каналі міністра освіти та науки Сергія Шкарлета.

Він повідомив, що народні депутати у четвер, 23 лютого, підтримали урядовий проєкт Закону України, який визначає формат вступу у 2023 році. Ідею підтримали 285 народних обранців.

Учні 11-их класів звільняються від здачі державної підсумкової атестації (ДПА). Натомість вступне випробування для них проводитиметься у форматі національного мультипредметного тесту (НМТ).

Він складатиметься із трьох предметів, два з яких будуть обов’язковими: українська мова та математика. Ще один предмет випускник зможе обрати самостійно серед таких предметів: історія України, іноземна мова, біологія, фізика та хімія.

Шкарлет також поділився важливою деталлю майбутнього тестування, його випускники здадуть за один день.

Міністр освіти України наголосив, що безпека учнів була, є та буде на першому місці.

Чиновник висловив подяку народним депутатам, співробітникам освіти, батькам за те, що ті приєдналися до обговорення цієї теми та підтримали важливе рішення.

Варто зазначити, що НМТ було запроваджено у 2022 році у зв’язку з повномасштабним російським військовим вторгненням як альтернативу ЗНО.

Торік тест проходив в онлайн-форматі з трьох предметів: української мови, математики та історії України.

З інших предметів тестування не проводилося на відміну від планів цього року. На виконання тесту давалося 120 хвилин.

Але цього року випускники складатимуть тест уже у спеціально обладнаних комп’ютерних аудиторіях навчальних закладів. Час збільшать до 180 хвилин, два предмети обов’язковий, а третій – на вибір.

Не за горами вступна кампанія України. Проте нинішні умови диктують свої правила, які зобов’язують МОН подбати про безпеку для вступників. Для забезпечення максимальної безпеки процесу Міністерство освіти і науки України скасувало здачу ЗНО. Натомість випускники проходитимуть національний мультипредметний тест (НМТ).

“Сьогодні єдиним інструментом вступу є зовнішнє незалежне оцінювання, але, зважаючи на ситуацію з безпекою, ми моделюємо максимально безпечний вступ, беремо до уваги думку батьків та абітурієнтів, і подаємо на розгляд Верховної Ради спільно узгоджену модель прийому в рамках удосконаленого національного мультипредметного тесту зі вступу 2023 року”, – повідомив міністр освіти та науки Сергій Шкарлет на брифінгу, присвяченому моделі вступної кампанії у 2023 році.

Згідно з новою моделлю вступної компанії, мультипредметний тест матиме три складові. У тест будуть включені два обов’язкові предмети. Це – українська мова та математика. Також до тесту буде включено третій предмет. Як предмет на вибір, абітурієнти зможуть обрати історію України, іноземну мову, хімію, біологію або фізику.

На рішення трьох блоків планують виділити 3 години. Проходження кожного блоку не обмежуватиметься часовими рамками, і розподіл часу виконання завдань з кожного предмета буде надано самим вступникам.

Для проходження тестів з української мови, біології та хімії потрібно буде розв’язати по 30 завдань. До тесту з іноземної мови буде включено 32 завдання. Для складання тесту з математики потрібно подолати 22 завдання, а з фізики – 20 завдань.

Зазнав змін та мінімальний прохідний бал. Тепер він відповідає щонайменше 10% від максимальної кількості балів з кожного предмета.

Бажаючим зайняти бюджетні місця у ВНЗ необхідно буде набрати щонайменше 130 балів. Виняток буде зроблено для вступників, батьки яких загинули під час бойових дій на території України. Для них не буде встановленого мінімуму 130 балів.

Вступникам, які бажають здобути освіту за спеціальностями “стоматологія”, “медицина”, “педіатрія” сфери знань “охорона здоров’я” необхідно набрати не менше 150 балів. Інший норматив діє і для тих, хто націлився на сферу права або фармацевтики. Для участі у конкурсі на спеціальності “право”, “публічне управління та адміністрування”, “міжнародні відносини”, а також “фармація, промислова фармація” необхідним мінімумом є 140 балів.

Абітурієнтам, які планують вступ на спортивні та художні спеціальності, окрім мультипредметного тесту, необхідно буде взяти участь і у творчому конкурсі.

Слід додати, що той, хто проходив НМТ у 2022 році або ЗНО у 2020/2021 роках, має право скористатися результатами вже пройдених тестів.

Відомство, враховуючи побажання батьків та абітурієнтів, пропонує Верховній Раді замінити оцінювання національним мультимедійним тестом, який складатиметься з двох обов’язкових предметів та одного на вибір.

Міністерство освіти і науки ініціює скасування здачі обов’язкового зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) у 2023 році. Про це 20 січня під час брифінгу заявив міністр освіти Сергій Шкарлет.

Скасування ЗНО у 2023 році – позиція Міносвіти

За його словами, ЗНО є головним інструментом вступу абітурієнтів до вищих навчальних закладів, проте Міносвіти ініціює нововведення з огляду на ситуацію з безпекою в Україні.

Шкарлет зазначив, що відомство, враховуючи побажання батьків та потенційних студентів, пропонує замінити ЗНО у 2023 році удосконаленим національним мультипредметним тестом, вносячи на розгляд Верховної Ради відповідний законопроєкт.

НМТ, якщо ініціатива буде схвалена парламентом, складатиметься з двох обов’язкових предметів — української мови та математики. Також абітурієнти мають обрати третю дисципліну – історія України, фізика, хімія чи біологія. Тривалість мультимедійного тесту становить 180 хвилин, а до нього буде включено три блоки питань.

НМТ з української мови, історії України, хімії та біології складатиметься з 30 тестових завдань, з іноземних мов – 32 завдання, з математики – 22 завдання, а з фізики – 20 завдань.

Нововведенням у 2023 році при здачі мультимедійного тесту, за словами Шкарлета, буде впровадження мінімального прохідного балу, який дорівнює не менше 10% для кожного предмета, залежно від максимальної кількості балів, яка буде запропонована у тому чи іншому варіанті тесту.

Абітурієнти допускатимуться до конкурсного відбору на бюджетні місця та можуть бути рекомендовані або переведені на такі місця за наявності конкурсного балу не менше 130. Для дітей загиблих захисників України, як запевняють у Міносвіти, така норма не застосовуватиметься.

Замість результатів НМТ 2023 року абітурієнти під час вступу можуть скористатися результатами тесту за минулий рік чи зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) 2020/2021 років. Реєстрація стартує у квітні, а випускникам дозволяється подавати до 20 заяв за всіма джерелами фінансування та підставами надходження, з яких не більше 5 заяв на бюджетні місця.

Скасування ЗНО у 2023 році — як проходитиме НМТ
Український центр оцінювання якості освіти у своєму пресрелізі від 20 січня попереджає, що зараз передбачено проведення двох сесій національного мультимедійного тесту — основної та додаткової. Головна кампанія НМТ запланована на червень 2023 року.

“Додаткова – у червні-липні. У додатковій сесії тестування зможуть взяти участь вступники, які з поважних причин не пройшли тестування під час основної сесії. Реєстрація для участі в оцінюванні проходитиме у квітні. УЦОЯО забезпечить безпаперову реєстрацію. Учасники зможуть самостійно обирати третій предмет НМТ і він буде універсальним. Цього року отримувачі повної загальної середньої освіти не проходитимуть підсумкової державної атестації”, — йдеться у повідомленні відомства.

Зазначимо, що у жовтні 2022 року Кабінет міністрів ініціював переведення деяких студентів-контрактників на бюджетне навчання.

Також повідомлялося, що восени 2022 року Міністерство освіти анонсувало нововведення, які можуть запрацювати під час майбутньої вступної кампанії. Так, профільне відомство через військове становище та міркування безпеки запропонувало скасувати обов’язкову здачу ЗНО, замінивши його національним мультимедійним тестом.

Цього року не «пронесе».

Учні 4, 9 і 11 класів здаватимуть Державну підсумкову атестацію 2023 року. Наказ МОН про проведення ДПА в 2023 році вже опублікували на сайті Міністерства освіти і науки України.

ДПА буде проведена у формі ЗНО у закладі освіти письмово.

9-класники складатимуть іспити з чотирьох предметів. Обов’язковими предметами для 9-го класу будуть українська мова та математика.

Третій предмет для учнів обиратиме педагогічна рада школи (або історія України, або іноземна мова).

Четвертий предмет можна буде обрати самостійно. Це може бути: географія, хімія, фізика, історія України, біологія й іноземна мова.

Учні 4 класу складатимуть ДПА з математики та української мови. А якщо у класі вивчали мову національної меншини або корінного народу, то іспит потрібно складати і з неї.

Іспити для 4 класів проводяться тільки для того, щоб моніторити якість освіти навчального закладу.

Одинадцятикласники складатимуть ДПА у формі мультимедійного тесту — НМТ.

Нагадаємо, з 2020 року в Україні не проводили ДПА. Тоді причиною стала пандемія коронавірусу. У 2022 році вирішили не проводити іспити через війну.

Щоправда, так щастило лише учням 4-х і 9-х класів.

11-класники здавали ЗНО, а торік – НМТ. Тож зарахування у виші відбувалося за підсумками мультимедійного тесту.

Навчальний рік у Рівному триватиме до 2 червня. Тож ДПА учні 4-х і 9-х класів мають здати до цього часу. Проте можливі зміни термінів через війну в Україні проти рф. Випускники здаватимуть НМТ пізніше.

Джерело:  

fakty

Міністр також поінформував, що освітній процес в Україні не зупиняється.

Українські абітурієнти, які бажають вступити до ВНЗ в Україні, але зараз перебувають у країнах Європи, можуть скласти ЗНО-2022 за місцем тимчасового проживання.

Про повідомив міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет у прямому ефірі спільного інформаційного марафону UAразом на українських телеканалах.

“Абітурієнти, які закінчили 11 клас і бажають вступити до українських ВНЗ, матимуть змогу поза межами України пройти мультидисциплінарний тест. Він відбуватиметься у столицях європейських держав або на базі провідних університетів”, – розповів міністр.

Проте деталей про проведення ЗНО за кордоном Шкарлет не вказав.

Міністр також поінформував, що освітній процес в Україні не зупиняється і більшість закладів продовжують дистанційне навчання. Тому, за словами Шкарлета, держава забезпечує можливість отримувати освіту в цілому світі для своїх громадян.