Колишній очільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук виклав у мережу найяскравіші завдання з сертифікації вчителів у 2024 році, назвавши їх “шедеврами”. Освітянин зазначив, що всі тести заслуговують окремих коментарів, гомеричного сміху і сліз.

Лікарчук дивується, чому в одному із завдань перевірки фахового рівня представників освітньої галузі питають про вазони та фіранки на вікнах. Йому здається, що у такий спосіб з учителями грають у КВК. Про це колишній очільник УЦОЯО написав у Facebook.

Зокрема, мовиться про завдання 18, яке маю таку умову та варіанти відповідей:

Що потрібно зробити, щоб підвищити відносну вологість у класній кімнаті в теплу пору року, якщо вікна цього приміщення виходять на південний схід?

Розмістити в приміщенні хлорофітум та папороть.
Затулити вікна ролетами.
Тримати приміщення постійно зачиненим.
Створювати штучні протяги.
Як виявилося, правильною відповіддю буде перший варіант – про вазони з квітами.

“Очевидно, більш актуальнішого завдання для перевірки фахового рівня учителів не знайшлося? Лише про вазони та фіранки на вікнах. А тепер здогадайтеся, яку правильну відповідь визначили автори цього “шедевру”? Папороть! От якби вони іще зазначили, яким нормативним документом закріплена вимога, що вчитель повинен знати про цю папороть? Чи автори тестів вважають, що вони грають з учителями у КВК?. Здається, що так”, – обурюється Лікарчук.

Користувачі соцмережі висловили своє невдоволення тими, хто створив такі завдання й зазначали, що відповіді не мають логіки.

“Правильна відповідь, як виявилося, – тримати папороть і хлорофітум у такому класі. Тільки логіки тут не бачу. Такі рослини люблять затінені місця, а не палюче сонце”.

“Папороть люблять північні сторони, тому в таких умовах рости не будуть”.

В завданні 89, на яке теж звернув увагу Лікарчук, педагогам української мови та літератури пропонувалось поєднати ілюстрацію до твору з історичним контекстом. У відповідях йшлося про турецько-татарські набіги XV-XVII століть, революцію 1905-1907 років в Україні, Національно-визвольну війну 1648-1654 рр, першу та другу світові війни.

“Це завдання 89 із тесту для вчителів української мови та літератури заслуговує ще і характеристики засобами обсценноі лексики. Із точки зору елементарної тестологіі формулювання цього завдання – справжня дурня. Не кажучи вже про зміст. Вибачте, але не можу стриматися”, – пише екс-очільник УЦОЯО.

Освітяни не могли стримати своїх емоцій також і казали, що нібито потрапили у свої радянські шкільні роки, через що ніхто з вчителів не хоче ходити на такі сертифікації.

“Я не знаю, що там з чим поєднувати, але “Національно-визвольна війна 1648-1654 рр.” – суто радянський (совітський) наратив”.

“Турецько-татарські набіги? Революція 1905… в Україні”, “Національно….” Я вже надивився на картинки, в мене враження, що я потрапив у дитинство, де машина часу, що перенесла мене в мій рідний совітський 8 клас. Вони притомні, що вони курять, дайте спробувати… Хоча ні, не хочу.. Жах”.

Українські вчителі, які успішно складуть зовнішнє оцінювання професії у 2024 році, зможуть отримувати доплату у 20% до посадового окладу протягом трьох років.

Пройти сертифікацію зможуть педагоги, які викладають навчальні предмети й інтегровані курси громадянської та історичної освітніх галузей.

Про таке рішення повідомило Міністерство освіти та науки України. Реєстрація на проходження ЗНО пройде з 15 по 30 січня у два етапи.

“З 2024 року Міністерство освіти і науки України поширює зовнішнє оцінювання професійних компетентностей на педагогів, які викладають навчальні предмети й інтегровані курси громадянської та історичної освітньої галузі та/або освітньої галузі “Суспільствознавство”, а саме всесвітньої історії, вступу до історії України та громадянської освіти, громадянської освіти, історії України, основ правознавства, курсів “Досліджуємо історію і суспільство”, “Історія: Україна і світ”, “Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти”, – йдеться у тексті.

У пілотному тестуванні зможуть взяти участь 500 педагогів. Також можливість пройти сертифікацію буде і у вчителів початкових класів з загальною кількістю не більше 1500 осіб. Ще до 1000 фахівців з математики та української літератури, які забезпечують реалізацію нового Державного стандарту на першому циклі базової освіти, зможуть взяти участь у ЗНО.

Особливості реєстрації будуть повідомлені на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.

ЗНО для вчителів було запроваджено у 2019 році для вчителів початкових класів. У 2023 таку можливість надали і педагогам математики та української мови й літератури.