Щодня ідучи Франківськом кожен з нас бачить жебраків на вулицях. Вони просять грошей на серйозні операції, лікування дітей, прожиття. Буває, що ці люди звертаються до перехожих з проханням купити їм їсти чи пити.

Кожен з нас напевне помічав, що вже досить давно жебрацтво із соціального явища переросло у професію. До того ж таку, для якої не потрібно якихось особливих знань, головне – правильний підхід. Наприклад, більше жалісливих слів, маленька чи хвора дитина на руках, довідка про хворобу чи «каліцтво».

Та останнім часом ледь не щодня в Івано-Франківську патрульні та Муніципальна варта «зцілюють» калік, які приїжджають до Франківська на заробітки з інших областей. Відео з викриттям шахраїв, які хочуть заробляти легкі гроші на довірливості та добросердечності мешканців нашого міста, розлітаються у соцмережах.

За словами патрульних, в основному на заробітки до Франківська їдуть мешканці Закарпаття і Чернівців.

На цьому навіть під час оперативної наради наголошував міський голова: «Мені сказав один закарпатець, що Франківськ – це найщедріше місто».

Патрульні затримують “заробітчан” і відправляють назад додому.

Варто зауважити, що креативності професійних жебраків немає меж. Зокрема, днями франківців повеселив випадок, коли чоловік просив милостиню на вулиці Вітовського, тримаючи в рухах формули про вибійний тиск працюючої свердловини та пластову енергію. Завадили “бізнесу” креативного прохача патрульні, помітивши, що з “діагнозом” у нього щось не те. Але треба зауважити, навіть з таким “діагнозом” торбинка прохача не залишилась порожньою.

Звичайно не можна говорити, що усі хто просять на вулицях милостиню є професійними жебраками. Серед них є і люди, які насправді опинилися у складних життєвих обставинах. Проте розрізнити хто є хто доволі важко.

Особливо перед святами, коли в Івано-Франківську традиційно більшає прохачів, які користуються тим, що люди хочуть зробити якусь добру справу. Натхненні передсвятковими клопотами, франківці не задумуючись дають гроші тим, хто стоїть на вулиці з протягнутою рукою.

Проте чи справді ми робимо добре діло даючи милостиню професійним жебракам, кореспондент Бліц-Інфо поцікавився у представників церкви. В розмові з журналістом священик пояснив, що кожна людина дає милостиню з якимось переконанням, бажанням допомогти – це і є добре діло. Звичайно, що є багато нечесних людей, які цим користуються, проте це на їх совісті. Тож давати чи ні гроші жебракам на вулиці кожен вирішує сам. Проте священослужитель радить, якщо і справді хочете допомогти тим хто цього потребує, то варто звернути увагу на благодійні фонди, лікарні, хоспіси чи сиротинці.

Таку ж думку підтримують і в поліції. Зокрема патрульні пояснюють, що викладають відео і фото викриття шахраїв, щоб закликати людей бути уважнішими і допомагати тим, хто справді цього потребує.

А потребуючих є дуже багато. Щодня в соцмережах, новинах, газетах публікуються звернення про допомогу на лікування. По сусідству від нас живуть старенькі люди, яким ледь вистачає пенсії, щоб купити ліки і їжу. Діти-сироти з надією чекають на подарунки від святого Миколая, а волонтери по-копійці збирають кошти для допомоги солдатам в АТО. Тож знайти тих, хто справді потребує допомоги і не фінансувати жебрацький бізнес не так вже і складно. Врешті-решт можна купити недорогу сосиску і погодувати в холодну пору бездомну тварину.