Вихід Москви з Чорноморської зернової ініціативи обернеться проти самої держави-агресорки.

Президент України Володимир Зеленський на Ставці доручив підготуватися до продовження роботи “зернового коридору”. Насамперед – захистити порти та інфраструктуру зернової ініціативи. Чи справді в України з’явився план “Б”, після того, як Росія заявила про вихід із “зернової угоди”?

Про це йдеться у сюжеті ТСН.

Четверту добу поспіль Одеса не спить. Тут тушать пожежі в порту та підраховують збитки. Росіяни прицільно б’ють по терміналах з зерном, називаючи це “ударамі возмєздія за Кримський міст”. Насправді ж – це черговий акт тероризму і спроба викинути Україну з міжнародного ринку продовольства.

Останнє судно, завантажене українським збіжжям, вийшло з порту Одеси в понеділок, 17 липня. Наступного дня, після того, як Кримський міст “втомився” вдруге, Росія заявила про вихід із “зернової угоди”.

Ще через кілька днів Кремль вирішив торгуватись. Мовляв, повернуться до зобов’язань, якщо будуть виконані їхні вимоги. Москва фактично вимагає послаблення санкцій. Втім, поки російський ультиматум завис у повітрі. Натомість Україна і весь цивілізований світ шукають можливість реанімувати зерновий коридор в Чорному морі.

Що дала Україні “зернова угода”
Президент української зернової асоціації Микола Горбачов каже, що продаж українського збіжжя приніс Україні насамперед мільярди доларів валютної виручки. Її обсяг в державі напряму впливає на курс гривні.

За його словами, з українських портів відвантажили майже 33 мільйонів тон навіть при тому, що кораблі простоювали місяцями.

Транспортування морем є найдешевшим шляхом і це – 46% українського аграрного експорту. Ще третина йде через – порти Дунаю, решту везе залізниця (16%) та фури (8%).

Цим “зерновим коридором” українське збіжжя потрапляло в десятки країн. При чому найбільшим покупцем був Китай та країни Азії, зокрема Туреччина. На другому місці – країни Європи, і найголовніше – країни Африки.

Українське зерно, завдяки його постачанню до африканських країн, зіграло для України не лише економічну роль, але й політичну. Андрій Клименко, керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень, стверджує, що країни африканського континенту, які голосують в ООН і традиційно лояльні до Москви, змінили ставлення до нашої країни.

“Це дає нам можливості залучити до лав тих, хто підтримує Україну у війні з Росією, країни Африки, Азії, які потерпають від нестачі продовольства або високих цін на продовольство. Це має дуже високу політичну ціну”, – говорить він.

Зернова угода для російського диктатора стала репутаційним фіаско. Навіть зараз, Кремль намагається усіх переконати, що саме Росія, а не Україна, рятує світ від голоду. А їм мовляв усі заважають.

“Це брехня і маніпуляція. Вони [росіяни] збільшили експорт зернової продукції за цей воєнний рік. У них рекордний експорт сільськогосподарської продукції за всю історію існування Росії”, – зауважив Микола Горбачов.

Як відреагував світ
Вийшовши з зернової угоди, Росія здійснила постріл собі у ногу. Реакція світу була напрочуд однозначною.

Генсек ООН Антоніу Гутерріш наголосив, що припинення угоди буде “ударом по тих, хто потребує всюди”. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн категорично виступила за продовження “зернового коридору”. Не змовчали навіть Китай та міністр закордонних справ Кенії, назвавши вихід з угоди – ножем в спину. Втім, найбільше усі чекають на реакцію президента Туреччини.

“Увесь світ каже, що зернова угода на 99% – це Ердоган, а решта – ООН. Це геополітичний проект Ердогана, який хоче бути лідером ісламського світу. А в цьому ісламському світі є дуже багато африканських країн і дуже багато країн азійських”, – нагадав Андрій Клименко.

Ердоган вже припустив, що вмовить Путіна повернутись до зернової угоди, натякнувши європейцям, що вони мають теж піти на поступки. Але тут варто згадати, як наприкінці жовтня 2022 року при черговій спробі демаршу Росії, турецькі судна кілька днів безперешкодно заходили в українські порти. І це те, що може запропонувати Туреччина Україні і світу для виходу з продовольчої кризи, яка назріває.

“Можливість найперша, яка для нас би була найприємнішою, якби Туреччина надала нам свій балкерний флот – ті кораблі, які можна навантажувати зерном. Я не думаю, що Росія спокусилась би на те, щоб атакувати турецький флот”, – вважає Микола Горбачов.

Що далі
Припинення зернової угоди б’є по Україні – і це потрібно визнати. У перші ж години після заяви Кремля президент Зеленський запропонував вільне судноплавство в Чорному морі. Без Росії.

“Навіть без РФ треба робити все, щоб ми могли використовувати цей чорноморський коридор. Ми не боїмося”, – заявив український лідер.

Однак, наразі цей варіант радше фантастика. Росія у відповідь стала гатити по портовій інфраструктурі і оголосила, що будь-яке судно вважатиме за ціль. Тож тут мова йде перш за все про фізичне прикриття узбережжя.

“Нам сьогодні для захисту портової інфраструктури потрібні потужніші системи протиповітряної оборони, протиракетної оборони. Це вже питання, зокрема, і до наших союзників”, – зазначив речник Української добровольчої армії “Південь” Сергій Братчук.

Україна готувалась до подібних дій Росії. На сьогодні передбачено гарантійний страховий фонд для власників суден у 20 мільярдів гривень. Цієї суми вистачить для покриття вартості 30 суден у випадку їх знищення. Ба більше, експорт українського зерна з блокуванням Чорного моря не припиниться. Адже існують ще дунайські порти Ізмаїла та Рені та так звані сухі порти. Однак, тут постає ціна питання.

“Якщо наступного місяця-двох не буде знайдено найдешевшого логістичного шляху для українського зерна, то наступного року проблеми з транспортуванням не буде взагалі, тому що нічого буде експортувати. Україна буде вирощувати тільки те, що буде споживатися всередині країни”, – зауважив Микола Горбачов.

А це вже глобальна проблема для світу. Без України ціни на продовольство у світі підскочать на 10-12%. Вартість пшениці на ринках вже поповзла вгору. Для європейських країн – це ризик чергової міграційної хвилі з бідних країн Африки. Ці виклики мають розуміти на глобальній арені. І тут потрібне щось більше, ніж занепокоєння.

Відновлення роботи “зернового коридору”, яке відбулося 2 листопада, свідчить, що російський диктатор Володимир Путін поступається сильнішим лідерам, які мають чітку позицію.

Про це заявив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.

Зокрема, він відзначив роль Туреччини у відновленні “зернової угоди”.

За словами падника керівника ОП, західні лідери повинні зрозуміти, що очільник Кремля Володимир Путін поступається людям з сильною позицією.

“Який урок із зернової “османської дипломатії” варто винести західним лідерам? Шантажист із російським корінням завжди поступається тим, хто сильніший та вміє чітко аргументувати непохитну позицію. Шлях до “вмиротворення” агресора лежить лише через розумну демонстрацію сили”, – заявив Подоляк.
Нагадаємо, 29 жовтня РФ призупинила участь в угоді ООН щодо зерна на “невизначений термін” після того, як вона заявила про велику атаку українського безпілотника на її Чорноморський флот у Криму.

Проте, 2 листопада президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган оголосив про відновлення роботи “зернового коридору”. Пізніше це підтвердили в російському Міноборони.