Український сегмент Telegram стрімко змінюється: все більше авторів переходять на формат закритих каналів із платною підпискою, де контент отримують лише ті, хто підтримує автора фінансово.
І найцікавіше — доходи вже

вимірюються тисячами доларів і десятками тисяч гривень щомісяця.

Усе завдяки появі нового українського сервісу DaiFive, який автоматизує створення приватних клубів у Telegram. На фоні західних платформ на кшталт Patreon, OnlyFans чи Boosty, саме новий український інструмент став найзручнішим рішенням для авторів, бо працює прямо в Telegram і підтримує локальні платежі.

Скільки вже заробляють автори на приватних Telegram-каналах

Редакції вдалося поспілкуватися з кількома українськими блогерами та власниками експертних спільнот. Їхні результати — вражають:

Кейс 1. Освітній канал з маркетингу

• 180 підписників

• підписка: 220 грн/міс

• дохід: ~40 000 грн/міс
  Автор каже: «Пробував Patreon — складно для аудиторії. Telegram простіше: одна кнопка — і люди всередині».

Кейс 2. Трейдинг та крипта

• 310 підписників

• підписка: 7$/міс

• дохід: ~2 170$/міс
  Коментар: «Користувачів автоматом додає бот після оплати. Раніше робив це вручну — займало півдня».

Кейс 3. Локальна ІТ-спільнота (Івано-Франківськ)

• 90 підписників

• підписка: 150 грн

• дохід: ~13 500 грн/міс
  Автор потрійно підняв дохід після переходу на регулярні платежі.

Кейс 4. Психологія та саморозвиток

• 120 учасників

• тариф: 200 грн

• дохід: ~24 000 грн/міс
  Слова автора: «Все працює автоматично. Я веду контент — сервіс робить усе інше».

Ці кейси підтверджують: формат приватних Telegram-клубів став новим каналом заробітку, і він уже приносить реальні гроші авторам в Україні.

Чому зараз саме час запускати свій закритий канал

Люди звикли до платного контенту (після Patreon, курсів, YouTube-підписок)
Telegram — максимально простий для оплати й доступу
Автори можуть монетизувати будь-яку нішу: ІТ, маркетинг, психологію, кулінарію, спорт, навчання, хобі
Формат працює навіть з малою аудиторією (даже 50 підписників можуть давати стабільний дохід)

Найголовніше — технічна частина більше не є бар’єром.

Що за інструмент використовують автори

Український сервіс DaiFive дозволяє створити приватний клуб або закритий канал буквально за 5–10 хвилин.
Це не класична платформа на кшталт Patreon — а бот і веб-панель, які працюють безпосередньо у Telegram.

Ось що він робить автоматично:

• приймає оплату (LiqPay, Monobank, TON, USDT)

• додає користувача до каналу після оплати

• продовжує підписку щомісяця

• видаляє доступ, якщо підписка не продовжена

• показує автору статистику, доходи та підписників

Чому автори переходять з Patreon та Boosty у Telegram

Порівняння від авторів, які вже змінили платформу:

Це найважливіший фактор: люди не хочуть покидати Telegram, щоб оплатити підписку.

Як створити свій закритий клуб (дуже просто)

Процес виглядає так:

1️⃣ Перейти в @DaiFiveBot
2️⃣ Додати свій канал або створити новий
3️⃣ Вказати ціну та валюту
4️⃣ Отримати посилання для підписки
5️⃣ Перший підписник приносить першу оплату — миттєво

Автори кажуть, що перші гроші надходять у той же день, бо аудиторії бачать простоту.

Чому це може стати новим трендом в Україні

Переваги говорять самі за себе:

• потрібна будь-яка аудиторія: навіть 200–300 людей

• автору не треба нічого програмувати

• все в Telegram: і оплати, і доступ, і контент

• механіка вже доведена кейсами інших авторів

DaiFive дає можливість монетизувати досвід кожному — від блогера до спеціаліста чи локальної спільноти.

Де дізнатися більше

Сайт: https://daifive.info
Бот: https://t.me/DaiFiveBot

21-річна українська блогерка-мільйонниця Юлія Верба приголомшила сумою, яку заробляє на місяць в Instagram.

Вона з’явилася в подкасті Василя Тимошенка і розповіла, що за роки блогінгу заробила на три трикімнатні квартири.

“У мене є три трикімнатні квартири з ремонтом, дві машини. Одна 70 тисяч доларів, друга — 80, третя — 220, вона в елітному районі з елітним ремонтом. Гроші вкладені в нерухомість. Вартість машин: 200 тисяч — одна, а друга — 50−45 тисяч доларів. У мене в криптовалюті 20 тисяч доларів, якщо десь за кордоном знадобляться гроші, щоб в обміннику вивести”, — розповіла дівчина.

Верба також зізналася, на що, крім нерухомості, витрачає гроші.

“Я витрачаю гроші на ювелірку. Я купила собі колечко Bvlgari, годинник Rolex. Це найдорожче, що в мене є, і ще сумка Hermes. Це виходить на 65 тисяч доларів. Це за сім років безперервної праці”, — поділилася блогерка.

Крім того, Верба приголомшила сумою, яку заробляє на місяць на рекламі в соцмережах:
“На місяць я заробляю по-різному. Два місяці тому я взяла вихідний і не працювала, мій дохід був 0. Я ніколи не рахую, можемо порахувати дуже грубо. Якщо одна-дві реклами на день, хоча буває і п’ять реклам, і вісім, по 25−30 тисяч гривень, виходить, на місяць я заробляю 45 тисяч доларів”, — зізналася вона.

Заробіток всіх блогерів та інтернет-зірок здебільшого залежить від реклами, яку вони викладають у своїх блогах і, звичайно ж, ціна на цю рекламу залежить від популярності знаменитості та від їх особистих амбіцій.

Уродженка Івано-Франківська Юля Верба (справжнє прізвище – Вербинець) яскраво засяяла на небосхилі шоу-бізнесу. Нещодавно дівчина, яка має мільйон пдписників, відкрила заклад громадського харчування, де годує українців млинцями та шаурмою, передає Правда ІФ з посиланням на Версії.

У своє інтерв’ю Раміні у “Ходят слухи” Юлія зізнавалася, що заробляє від одного мільйона гривень на місяць. Так за кожну рекламну інтеграцію Верба бере від 20 тисяч гривень. У середньому блогерка знімає від трьох таких інтеграцій на добу. Іноді й більше, адже вона працює над рекламою майже цілий день.

А скільки ж насправді просить Верба за рекламу у своєму блозі? У цьому розібралася “блогерський ревізор” Катя Цвєткова.

“Я знала приблизну вартість її реклами, але у мене ніколи не було чіткого прайсу, але зараз я його дістала. Тому, погнали”, – ділиться Цвєткова.

Охоплення у Вербинець значні – 470 тисяч. Це при тому, що підписників на тій сторінці – 570 тисяч (У Юлії є кілька сторінок у Instagram).

“За скрін вашого профілю у Юлі ви відвалите 7 500 гривень, а за відео-макет вже 8 тисяч гривень. Одне розмовне сторіз + скрін вашого профілю вже буде 19 500 гривень, а просто одне розмовне сторіз – 17 тисяч гривень. Огляд товару – найпопулярніший тариф, і коштує він 24 000 гривень. А ось уже пост, огляд та скрін профілю в сторіз вже 35 тисяч”

, – озвучила цифри “ревізорка”.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який посилить роль суспільства у контролі за безпекою дорожнього руху. Якщо його затвердять, то українці зможуть заробляти гроші на тих, хто порушує правила ДР, повідомляючи про це до органів внутрішніх справ.

Сам документ розміщено на сайті Верховної Ради, а його ініціаторами стали нардепи фракції “Слуга народу”. Вони запропонували запровадити нове визначення – “сповіщувач”.

Таким сповіщувачем може стати кожен громадянин України, який анонімно повідомлятиме про порушення правил зупинки чи паркування автомобілів, або інших правил ДР. За це сповіщувачі отримуватимуть грошову винагороду.

Фіксувати порушення можна буде за допомогою смартфонів чи планшетів, скориставшись спеціальною програмою “Портал Дія”.

Для цього потрібно буде сфотографувати авто порушника у двох різних ракурсах чи зняти його на відео. На кадрах має бути чітко видно марку, номери машини та сам факт порушення.

Програма обробить інформацію, коли порушення було скоєне, де й ким. А після сплати порушником штрафу “сповіщувач” отримає винагороду, яка становитиме 10% від загальної суми.

При цьому, заявників, які надсилатимуть штучно створені або “відфотошоплені” кадри, притягатимуть до кримінальної відповідальності.

Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет в електронній декларації зазначив, що отримав за 2020 рік доходи на суму понад 940 тисяч гривень.

Зокрема, лише зарплата Шкарлета становить 923 612 гривні, натомість гонорари за 2020 рік склали – понад 16 тисяч гривень. А його мама задекларувала 68 275 гривень доходів за минулий рік.

Шкарлет зазначив у декларації він також має:

квартиру у Чернігові (76,9 квадратних метрів)
113 222 гривень на банківських рахунках,
80 тисяч гривень і 50 тисяч доларів готівкою,
два автомобілі: Toyota Land Cruiser 200 (2011 року випуску) і Mitsubishi Pajero Wagon (2013 року випуску).
А його мати має 8 209 гривень і 200 доларів на банківських рахунках, а також 10 тисяч гривень, 95 тисяч доларів і 65 тисяч євро готівкою. Вона також має квартиру в Києві (60,1 квадратний метр).

Цікаво, за 2019 рік Сергій Шкарлет задекларував 513 тисяч гривень доходів.

Що відомо про призначення Шкарлета міністром
25 червня уряд призначив Уряд призначив Шкарлета виконувачем обов’язків міністра освіти Сергія Шкарлета виконувачем обов’язків міністра освіти і науки.
А вже 17 грудня 2020 року Верховна Рада проголосувала за призначення Сергія Шкарлета міністром освіти. Рішення підтримали мінімумом із необхідних голосів – 226.
Одразу після цього представники партії “Голос” заявили, що помітили кнопкодавство під час голосування. До прикладу, голос Суркіса за Шкарлета зарахували, хоча самого нардепа не було у Раді.
У січні 2021 року Офіс генпрокурора розпочав кримінальне провадження з цього приводу.

У карпатських лісах з’явилися перші яфини (так у гірських селах називають чорниці-авт.), які масово привозять на ринки. На івано-франківському центральному ринку торгують власноруч зібраними чорними ягодами.

За день на продажі чорниць можна заробити від 2100 гривень, — повідомляє журналіст Сабіна Ружицька на своїй сторінці у соцмережі Facebook, передають “Вікна”.

На центральному ринку Івано-Франківська Сабіна Ружицька дізналася, скільки коштує пів літри чорниць.

«40 гривень, пані, дешево віддаю, бо хочу додому швидко поїхати, завтра знову треба «йти в яфини»,

— з посмішкою відповіла збирачка та продавчиня чорниць.

28-річну жінку звати Уляна, живе у селі Стримба Надвірнянського району. Каже, що чорниці збирає з п’ятирічного віку. Щороку возить продавати до Івано-Франківська, нарікає на низькі ціни, але дорожче продавати не може, бо треба дотримуватися «цінового етикету»: не продавати дешевше чи дорожче, аніж на 2-3 гривні.

«Чому треба ціну піднімати, чи чорниці в горах вже не ростуть?», — запиталі журналістка.

Старша пані, яка торгувала поруч, сердито відповіла питаючи:

«Чілідинко (так в карпатських селах називають поважну жінку — авт.) золота, чи ти знаєш скільки то потрудитися треба, коло тих яфин? Чи, думаєш, ягоди самі в кобівку (кошик для чорниць — авт.) скачуть?».

68-річна Василина Мохорук з Верховинщини розповідає, що, аби назбирати 10-літрове відро ягід, навіть досвідченим збирачам треба потрудитися 2-2,5 години. За чорницями вирушають о 05.00 год, йдуть у гори більше години. Бо добрі чорничники, де можна назбирати багато ягід, знаходяться на висоті від 500 метрів. У кожного досвідченого збирача чорниць є свої місця, про які вони нікому не розповідають, бо втратять заробіток. Збирають чорні ягоди чесницею — дерев’яним або металевим густим гребенем, позаду якого прикріплена продовгувата або квадратна коробочка. Ширина чесниці від 30 до 50 сантиметрів, відтань між зубцями—30-50 міліметрів, коробка вміщає від 2 до 5 літрів чорниць. Чесницею збирачі проводять по кущах чорниць, відтягують листочки вгору і «вичісують» дрібні ягоди, які потрапляють у коробку, що позаду гребінця. Коштують чесниці 180-300 гривень. Ціна залежить від розміру та пружності дротів. Найпружніші, найгустіші й найбільші — найдорожчі, бо в таких зубчики пружинять і чорниця не розлітається. Купляють чесницю раз на 5-7 років.

За день в середньому одна доросла людина може назбирати 20-30 літрів чорниць. Удома ягоди перебирають вручну. На 10-літрове відро витрачають 1,5 години. У райцентри або в область люди везуть продавати 3-4 10-літрові відра. Ціна за літр чорниць —70-80 гривень. Тобто приблизна сума денного виторгу — 2100-3200 гривень. Чому приблизна, бо деколи чорниці віддають дешевше, а деколи продають і дорожче. Від цієї суми, щоправда, треба відняти 140-250 гривень за проїзд в обидва боки, 5-10 гривень слід заплатити за перевезення одного відра ягід в міжміському транспорті, 50 гривень — за місце на ринку і 50 гривень — на їжу. Отож від загальної суми треба відняти 255-390 гривень. Загалом чистий прибуток за день торгівлі чорницями, за моїми приблизними підрахунками, становить 1845-2810 гривень.

До речі, коли за день всі чорниці не продають, то доводиться ночувати у рідних чи знайомих. Якщо таких немає, то повертаються з непроданими ягодами додому, бо добова оренда найдешевшої квартири, скажімо, в Івано-Франківську вартує —250 гривень. Зазвичай горяни їздять торгувати 2-3 рази в тиждень. Хто не може їхати в обласний центр — продають чорницю в малих містечках. Там ціна за літр в середньому на 2-5 гривень дешевша, аніж в обласному центрі. Також багато людей здають ягоди оптом заготівельникам. Ціна за кілограм неочищеної чорниці — від 35 гривень за кілограм.

За сезон — від середини червня до кінця липня за зібрані чорниці одна людина може заробити приблизно від 20 тисяч гривень. Щоправда, скільки коштують фізичні затрати на збір чорної ягоди, порахувати неможливо.

1 квітня завершився черговий етап електронного декларування. На підставі даних електронних декларацій за 2017 рік журналісти створили рейтинг міський голів за рівнем заробітних плат отриманих на посаді.

На першому місці – міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків, який заробив 408 тис. гривень (у минулому році – 292 тис.). На другому місці міський голова Галича Орест Трачик, який заробив 348 тис. гривень (у 2017 році – 112 тис.) і отримав 21,4 тис. гривень пенсії. На третьому місці міський голова Яремчі Василь Онутчак, який заробив на посаді 329 тисяч (у 2017 році – 199 тис.) та отримав 25,8 тис. гривень пенсії.

Рейтинг зарплат міських голів Прикарпаття виглядає так:

1. Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків – 408,1 (у 2016 р. – 292,5);

2. Міський голова Галича Орест Трачик – 348,3 + пенсія 21,4 (у 2016 році – 112,5);

3. Міський голова Яремчі Василь Онутчак – 329,2 + пенсія 25,8 (у 2016 році – 199,5);

4. Міський голова Калуша Ігор Матвійчук – 319,2 (у 2016 році – 229,9);

5. Міський голова Долини Володимир Гаразд – 273,9 (у 2016 році – 181,8);

6. Міський голова Коломиї Ігор Слюзар – 237,6 (у 2016 році – 140,6);

7. Міський голова Болехова Богдан Мельник – 214,3 (у 2016 було 126,8);

8. Міський голова Надвірни Зіновій Андрійович – 208,2 (у 2016 році – 163,8);

9. Міський голова Снятина Анатолій Шумко – 207 (у 2016 році – 141,3);

10. Міський голова Тисмениці Степан Сворак – 195,1 +28 заробітна плата за сумісництвом+68,7 пенсія (у 2016 році – 119,5 зарплата, зарплата за сумісництвом – 34,6, пенсія – 9,2);

11. Міський голова Бурштина Роксолана Джура – 173,7 + 20,2 зарплата за сумісництвом (у 2016 році – 6,3 тис. зарплата у міській раді+46 тис. – зарплата у Бурштинському енергетичному коледжі);

12. Голова Тлумацької ОТГ (з центром у м.Тлумачі) Роман Круховський – 168,6 +12,1 викладацька діяльність (у 2016 році – 99,2);

13. В.о. міського голова Городенки Любомир Музичка – 120,1 (у 2016 році – 80,4);

14. Міський голова Косова Юрій Плосконос – 111,3 (у 2016 році 74,5);

15. Міський голова Рогатина Сергій Насалик – 74,6 (у 2016 році – 41,2).

Нестабільне матеріальне становище змушує українських медиків шукати заробітку за кордоном. Щороку 7-8 тисяч медиків, за даними вітчизняної профспілки медичних працівників, виїжджають за кордон. І пропозицій для тих, хто зважується кардинально змінити своє життя – чимало, пише Експрес-онлайн.

Найбільше сьогодні українські медики, як повідомили виданню у Всеукраїнській Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, затребувані в Європі, вони також успішно працюють і в країнах Перської затоки та Північної Африки.

– Найвищим попит є на роботу у лікарнях та будинках для літніх людей (які можуть бути як державними так і приватними), – уточнив Микола Александров, керівник служби Асоціації. Шанс знайти роботу за професією у всіх, але лікарю набагато складніше підтвердити свою кваліфікацію, особливо в Європі. Український диплом медсестри підтвердити легше, тож можна швидше влаштуватися на роботу. Але потрібне знання іноземної мови на досить високому рівні, адже медсестри спілкуються з пацієнтами. Звичайно, що вивчити ще одну слов’янську мову – польську чи чеську – для українця легше, ніж німецьку. Щодо зарплати, то на сьогодні в Польщі українська медсестра може отримувати ставку в 700-800 євро на місяць, у Чехії – 800-1000 євро, в Німеччині – 1800 – 2200.

У країнах Перської затоки зарплати можуть складати 1000 – 1500 доларів. І там, як правило, роботодавці надають житло безкоштовно. Кращі пропозиції у розвинутих країнах, але не всі в змозі виконати необхідні для цього вимоги — вивчити мову на високому рівні та пройти переатестацію.

– Наскільки складно українському медику за кордоном підтвердити свій диплом? У різних країнах різні вимоги щодо цього. В деяких випадках достатньо взяти архівну довідку про курс навчання та кількість годин. В інших випадках потрібно скласти іспит – різницю між дисциплінами, причому робити це потрібно в країні майбутньої роботи іноземною мовою. Лікарям часто-густо треба довчатися та працювати декілька років інтерном перед тим, як їхню кваліфікацію буде визнано.

Звісно, усе це потребує зусиль. Але коли стає вибір: жебракувати вдома чи нормально жити за кордоном – українці все частіше вибирають друге. Бо в них є батьки і діти, яким треба допомагати, в них є плани на майбутнє і жити вони хочуть вже сьогодні, а не чекати на “світле майбутнє” завтра.

З 1 липня переробні підприємства закуповуватимуть молоко лише за умови стeрuльнoсті. А молоко другого сорту не використовуватиметься. Тобто те молоко, які селяни дoять руками і зберігають у відрах, фабрики не використовуватимуть для виробництва сиру, сметани чи кефіру, пишуть fakty.ictv.ua.

А все через те, що лабораторні aнaлізи в кожному п’ятому літрі показали проблеми із чистотою продукту. Однак саме дрібні фермерські господарства забезпечують галузь на 80%.

Такі суворі вимоги до якості молока мали запровадити ще з нового року, але відтермінували на 6 місяців, щоб не залишити селян без заробітку.

До того часу уряд пообіцяв виділити понад 100 млн гривень на підтримку дрібних господарств, щоб люди мали за що закупити доїльні апарати, тару та холодильники для зберігання. До прикладу, по 5 тис. гривень на корову даватимуть тим, хто тримає три і більше.

Лише при таких умовах селяни матимуть шанс, що їхнє молоко хтось купить на переробку.

Сьогодні худобу тримають 7 млн українців. І якщо гроші від уряду залишаться лише обіцянкою, то господарі пoбoюються, що худобу доведеться вuрiзaти.

Якщо підтримка держави не запрацює, то дефіцит вітчизняного може перекрити імпортне молоко. Але і без цього вже навесні ціни на молочку зростуть на чверть, а десятки тисяч людей втратять і без того невеликий дохід.

Триває сезон збирання осінньої ягоди – журавлини. Росте вона здебільшого в трьох областях – Житомирській, Рівненській та Волинській. Місцевий люд щороку заготовляє її для себе і на продаж, пише газета “Експрес”.

“Найбільша в Україні ділянка насаджень журавлини розміщена на Рівненщині й займає лише 20 гектарів, – розповідає газеті Експрес Олександр Ярещенко, заступник директора Інституту садівництва Національної академії аграрних наук.

– Промислового вирощування і збирання цієї корисної ягоди в нас майже немає – вона ще не набула комерційної привабливості. Тож 95% усіх насаджень журавлини в Україні – дикорослі. А збирають її переважно селяни – для себе й на заготівлю. Бо промислове збирання – доволі дорога справа, яка потребує спеціальних умов та техніки”.

Поміж тим журавлина, за словами експерта, – унікальна ягода. Адже її майже не вражають шкідники та хвороби. А на одній плантації вона може плодоносити 50 – 60 років! Цілими селами в згаданих регіонах у ці дні йдуть до лісу з відерцями та кошиками – “на журавлину”. Для багатьох селян це щорічний стабільний заробіток.

“У нас навколо села завжди росте багато цієї ягоди, – розповідає Яків Осипчук із Кам’янки (Житомирщина). — Торік, щоправда, вона не вродила через сильну посуху. Але цього року виросла рясно. Тож майже всі односельчани нині – на болотах”.

А ось на Рівненщині в деяких прикордонних селах місцеві жителі рушають за журавлиною до сусідів-білорусів. На відміну від нашої держави, там її вирощування поставлено на широкі рейки. У Білорусі лише промислові плантації журавлини сягають 120 гектарів!

“Сябрам цього вистачає, ще й з нами діляться, – усміхається Сергій Сергійчук, секретар сільради у Старому Селі. – Живемо ми поруч із кордоном, тож чимало односельчан влітку та восени ходять у Білорусь по ягоди. Купуємо для цього річну “ягідну” перепустку. Ще торік вона вартувала 100 доларів, а тепер подорожчала – уже 130”.

В перерахунку це приблизно 3500 гривень. Мовби недешево. Але ці гроші швидко окуповуються – буквально за декілька днів!

“Нині якраз сезон, тож журавлини в сябрів багато, – продовжує Сергій Петрович. – Наші люди рушають через кордон вранці, а ввечері повертаються назад. За день дехто збирає по 45 – 50 кілограмів журавлини. Здають її люди заготівельникам: по 35 гривень за кілограм”.

Ось і виходить, що денний заробіток “на журавлині” становить 1500 – 1700 гривень. Тож лише за два дні можна окупити придбаний у білорусів річний квиток на збір ягід. А сезон триває декілька місяців! Тож заробити на ній можна чимало. До слова, у містах сьогодні журавлину продають по 80 грн за кілограм. Відтак на кожному кілограмі перекупники мають 100-відсотковий прибуток. Тож ця дика ягода і білоруські болота – стабільні годувальники для тисяч селянських родин у північних районах країни. Ще й посередникам добрі гроші перепадають.