Президент Володимир Зеленський підписав закон № 4197-ІХ “Про внесення змін до Закону “Про військовий обов’язок і військову службу” щодо особливостей взяття громадян України на військовий облік призовників та їх медичного огляду під час проходження ними базової загальновійськової підготовки”. Про це йдется на сайті Верховної Ради.

Відповідно до закону, кожного року з 1 січня до 31 липня юнаки, яким виповнюється 17 років, беруться на облік призовників із внесенням відомостей до Єдиного держреєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів:

за допомогою електронного кабінету;
особистого прибуття до ТЦК та СП.
Також перед проходження практичних занять базової загальновійськової підготовки громадяни проходять медичний огляд.

Окрім цього закон продовжує до 1 березня можливість поставлення на облік військовослужбовців, які вчинили СЗЧ, та які добровільно прибули до військових частин. Таким особам, командир не пізніше 72 годин продовжує відповідно військову службу, дію контракту, а також поновлює виплату грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення.

А ось жінки, придатні до проходження військової служби і які виявили бажання проходити базову військову службу, беруться на військовий облік призовників добровільно.

З 1 січня 2025 року набирає чинності закон «Про дошкільну освіту», метою прийняття якого є поліпшення якості дошкільної освіти в Україні.

Закон легітимізує істотний перелік нововведень, які стосуватимуться різних сфер дошкілля.

Зокрема, для вихователів буде оптимізовано робоче навантаження, що дасть змогу підвищити їхні заробітні плати та покращити умови праці.

Батьки зможуть скористатися більшою гнучкістю завдяки поліпшеній територіальній доступності садків та можливості вибору форм навчання.

У систему освіти будуть запроваджені нові типи організації освітньої діяльності, як-от мобільні, сімейні та мінісадки, що дасть змогу охопити більшу кількість дітей.

Також буде забезпечено різноманіття груп у дитсадках: вікові, різновікові, інклюзивні та спеціальні, з різними освітніми програмами.

Водночас для органів місцевої влади закон встановлює зобов’язання щодо забезпечення ресурсами та справедливої оплати праці вихователів, що створить умови для ефективної роботи в сфері дошкільної освіти.

При цьому, як і раніше, дитсадки зможуть отримувати кошти з державного і місцевого бюджетів, платежів від засновників, оплати за освітні й додаткові послуги, доходів від оренди, грантів, благодійної допомоги та інших законних джерел.

Для подальшої імплементації нових положень законі у Міністерстві освіти і науки мають розробити низку нормативно-правових актів.

Наразі у відомстві триває робота над 28 документами, які охоплюватимуть різні аспекти функціонування дошкільної освіти.

В Україні розробляють законопроєкт, який надає військовим право на демобілізацію, якщо їхні неповнорідні родичі, які мають лише одного спільного батька, брати чи сестри, загинули або зникли безвісти на фронті. Відповідний документ було підтримано комітетом Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Докладніше про те, що на українців чекає демобілізація, інформує РБК-Україна, посилаючись на нардепа Олексія Гончаренка.

Як зазначив Гончаренко, комітет одноголосно підтримав ініціативу, спрямовану на встановлення права на звільнення зі служби для тих військових, чиї неповнорідні родичі загинули або не були знайдені з моменту початку бойових дій.

На тлі складних умов, пов’язаних із повномасштабною агресією Росії, українські законодавці прагнуть удосконалити систему правової та соціальної підтримки для військових та їхніх сімей.

Наприкінці літа, 21 серпня, Верховна Рада затвердила інший важливий законопроєкт, який надає відстрочку від мобілізації неповнорідним родичам загиблих та зниклих безвісти захисників.

Тоді ініціативу підтримало 310 депутатів, і вона вже набула чинності. Відповідно до цього закону, зведені брати та сестри загиблих бійців отримали право на відстрочку, виключаючи ситуації, за яких сім’я втрачає єдиного сина, що залишився.

Насамперед законодавство вимагало мобілізувати другого брата, навіть якщо перший загинув, що спричиняло додаткові страждання для сімей, які вже втратили близьку людину на війні.

Законопроєкт Гончаренко націлений на виправлення цих несправедливостей та відображає прагнення держави дбати про громадян, які захищають Україну та чиї родини постраждали від військових втрат.

У новому проєкт закону №11531, ініційованому Гончаренком, передбачається, що право на звільнення отримають військовослужбовці, у яких зведені брати та сестри загинули або зникли безвісти під час бойових дій проти російської агресії.

Підтримка оборонного комітету показує, що ініціатива отримала позитивну оцінку та має високі шанси на розгляд та схвалення у Раді.

У Раді розповіли як круто змінили всі правила дошкільної освіти – батьки оцінять

Збереження спеціальних садків і надання батькам права самостійно обирати форму навчання для своїх дітей стало пріоритетом. По це наголосив заступник Голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Павло Сушко про прийнятий Закон «Про дошкільну освіту».

Ключові зміни Закону:

– Спеціальні садки не будуть закриті.
– Батьки мають право обирати місце навчання дитини: вдома, в спеціальному садку чи в інклюзивному класі.
– За запитом батьків громади зобов’язані створювати спеціальні класи.
– Впроваджується поняття «спеціальне освітнє середовище», яке адаптується до потреб дітей з особливими потребами.

За його словами, спеціалізовані заклади освіти для дітей просто необхідні, адже дуже багато дітей з особливостями. Саме тому, для дітей, які потребують індивідуального навчання або, так би мовити, підібрати спеціальну форму для здобуття ними освіти – і є важливою складовою нашого суспільства, так як право на навчання мають всі, незалежно від особливостей, просто під таких дітей потрібно правильно підібрати форму навчання, щоб їм комфортно було здобувати цю освіту.

Так от, саме завдяки новим реформам, батьки зможуть обирати для своїх дітей не тільки дитсадок, та заклад здобуття освіти, але й форму навчання, щоб дітям було максимально комфортно.

В нашому суспільстві не можна розділяти на те, хто може вчитись, а хто ні – право на навчання мають всі, потрібно тільки організувати спеціальні заклади. Оскільки діти з особливостями не можуть навчатись у звичайних школах, бо вони під них просто не пристосовані.

Більш детально про це йдеться в інтерв’ю заступника Голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Павла Сушко.

У Мережі спалахнула хвиля обговорень.

Чотири місяці скандалів: нардепи таки ухвалили мобілізаційний законопроєкт у другому читанні, проте деякі кричущі норми залишили. Нові правила мобілізації шокують і обурюють деяких українців. “Обмежено придатних” більше не буде, особи з інвалідністю проходитимуть повторну ВЛК, у когось забиратимуть авто, а на чоловіків за кордоном чекатиме “сюрприз”.

Про найгарячіші питання ухваленого мобілізаційного законопроєкту дивіться в ексклюзиві TSN.UA.

Верховна Рада 11 квітня ухвалила мобілізаційний законопроєкт. Ба більше, напередодні ВР підтримала ще два законопроєкти: один стосується покарання для ухилянтів, інший – дає можливість мобілізовувати засуджених. Нардепи працювали над документами майже 4 місяці й 11 годин у залі ВР 10 квітня. Такої “запеклої” роботи депутатів ми не бачили давно, та це й недивно. Потрібно було опрацювати понад 4 тисячі правок у документі. І вони це зробили. Щоправда, сиділи до ночі і навіть проігнорували комендантську годину. Мемчики про це відразу увірвалися у Мережу.

Все те, що так старанно ухвалювали 11 годин, помістилося в десяток пунктів. Але нервів українцям вони роблять – дай Боже!

Основне із законопроєкту про мобілізацію, який набуде чинності за місяць після підпису президента:

Право на демобілізацію людей з інвалідністю;
Демобілізація у зв’язку зі звільненням з полону;
Обмежено придатні зобовʼязані будуть повторно пройти огляд протягом 12 місяців;
Військовослужбовці у разі укладення першого контракту мають право на компенсацію 50 відсотків від першого внеску за кредитом;
Ті, хто отримав 2-3 групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (окрім військовослужбовців), підлягають повторному медичному огляду для визначення придатності до служби;
Для “ухилянтів”: обмеження консульських послуг для чоловіків від 18 до 60 років без військово-облікових документів, на керування транспортними засобами чоловікам відповідного віку на вимогу ТЦК.
Рада повністю вилучила із законопроєкту норму про демобілізацію бійців після 36 місяців служби.
Обмежено придатним приготуватися
Точно не зраділи чоловіки, які “купили” собі інвалідність. Оскільки, згідно з документом, обмежено придатні чоловіки мусять пройти повторний медогляд. Верховна Рада просто взяла і скасувала поняття “обмежено придатний” для служби в ЗСУ. Згідно з нововведеннями, чоловіки, яких було визнано обмежено придатними до служби, повинні будуть протягом 12 місяців пройти повторний медичний огляд. Слова “обмежена придатність” тепер виключено, залишиться тільки норма про непридатність. Хоча раніше йшлося про 9 місяців.

Міністерство оборони навіть публікувало роз’яснення про те, що чекає на військових та військовозобовʼязаних, які мають цей статус. Після повторного огляду військові, яких визнано непридатними, будуть звільнені з військової служби, а визнані придатними – продовжать службу. Військовозобов’язані, визнані непридатними, виключатимуться з військового обліку, а визнані придатними – можуть проходити службу.

Сумні новини і для тих, хто отримав 2 та 3 групи інвалідності після 24 лютого 2022 року. Таким особам також доведеться повторно пройти ВЛК. Однак, ця норма не стосується військовослужбовців.

Без консульських послуг
Ще одну скандальну норму мобілізаційного законопроєкту проголосували нардепи. Передбачається обмеження консульських послуг для чоловіків від 18 до 60 років без військово-облікових документів. У законопроєкті про мобілізацію йдеться, що військовий квиток у консульствах вимагатимуть, зокрема, у 18-річних українців. Але повертатися до України юнакам, які виїхали до цього віку, не потрібно. Свої дані можна буде уточнити дистанційно. Норму про обмеження консульських послуг у законопроєкті про мобілізацію прописали для того, аби розуміти, яка кількість громадян перебуває за кордоном. Про це членкиня Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардепка від “ЄС” Ірина Фріз розповіла “Радіо Свобода”.

“Надання консульських послуг буде відбуватися протягом 60 днів від часу набуття чинності цим законом з одночасною актуалізацією даних. Тобто чоловік призовного віку може прийти, щоб отримати консульську послугу за ці 60 днів і може оновити свої дані. Зазначити місце перебування, контактні дані для того, щоб Міністерство оборони й Генштаб мали чітке розуміння, яка кількість громадян перебуває за кордоном”

Водночас, за словами Фріз, механізму депортації українців з інших країн не існує.

“Зараз, згідно з чинним законодавством, і українським, і міжнародним, немає механізму депортації людей під час воєнного стану з інших країн. Жодної депортації відбуватися не буде. Це лише для військового обліку потрібно для Міністерства оборони”

Також у чоловіків від 18 до 60 років на кордоні будуть перевіряти військовий квиток — під час виїзду та в’їзду до країни. Незалежно від придатності до служби або відстрочок, кожен чоловік цього віку буде зобов’язаний носити з собою військовий квиток. І пред’являти його на вимогу поліцейських, співробітників ТЦК, а також прикордонників. Ба більше, усі військовозобов’язані, які досі не уточнили свої дані в ТЦК, мають зробити це протягом 60 днів після чергового указу президента про продовження мобілізації. Згаданий указ очікується 13 травня. Уточнити дані можна буде у ТЦК, ЦНАПі або в електронному кабінеті.

Одним з найбільш дискусійних пунктів мобілізаційного законопроєкту був пункт щодо обмеження керування транспортними засобами військовозобов’язаним на вимогу ТЦК. З огляду на проголосований законопроєкт, все буде вирішувати суд, але цьому передуватиме певний алгоритм дій, який має здійснити ТЦК:

Керівник ТЦК, який встановив невиконання громадянином обов’язків, передбачених ч. 1 ст. 22 у новій редакції (неявка на виклик ТЦК, непроходження медичного огляду), ч. 3 статті 22 (неуточнення у ТЦК своїх військово-облікових даних протягом 60 днів), та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення (порушення законодавства про мобілізацію), звертається до поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доправлення такого громадянина до ТЦК.
У разі отримання письмової відповіді від поліції про неможливість здійснити адміністративне затримання та доправлення громадянина до ТЦК, керівник ТЦК протягом 5 днів надсилає цьому громадянину лист-вимогу.
Якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів від дня вручення вимоги не виконав обов’язку, наприклад, не з’явився до ТЦК, військком звертається до суду щодо обмеження у праві керування авто.
Рішення судів за такими позовами підлягають негайному виконанню. На апеляцію дається 15 днів.

Але є й винятки. Обмежувати не будуть у двох випадках: якщо встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела доходу та якщо особа використовує транспортний засіб через інвалідність чи перебування на його утриманні особи з інвалідністю I, II групи або дитини з інвалідністю.

І “вишенька на торті”: до 100% бронювання працівників поліції, бронювання керівників органів держвлади та місцевого самоврядування та бронювання 50% відсотків держслужбовців категорій “Б” та “В” нардепи додали ще один маленький пунктик. Кожен депутат зможе “відмазати” від мобілізації двох своїх помічників, які виконують ну дуже важливу роль для країни під час війни.

Президент Володимир Зеленський може не підписати законопроєкт і повернути його до парламенту, якщо він суперечить Конституції.

Член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський розповів, що закон про мобілізацію почне діяти наступного дня після його підписання президентом України.

Про це він сказав в інтерв’ю “Обозреватель”.

“Президент, я думаю, точно підпише законопроєкт. Як я вже сказав, практично всі законодавчі поправки затверджувалися конституційною більшістю. Сам закон було ухвалено з достатньою кількістю голосів. Тим більше, що позиція президента була озвучена неодноразово. Я думаю, що жодних підстав не підписувати цей законопроєкт немає”, – зазначив він.

Веніславський зауважив, що президент може не підписати законопроєкт і повернути його до парламенту, якщо він суперечить Конституції. Проте, за його словами, Комітет намагався максимально повно врахувати всі вимоги Конституції.

“Я думаю, що це (підписання закону – ред.) має статися в дуже короткостроковій перспективі. Деякі наші політичні опоненти заявляли, що вони будуть реєструвати постанову про заборону підписання і направлення президенту через те, що не були враховані якраз питання звільнення з військової служби. Якщо це відбудеться, то спочатку необхідно відхилити ці постанови, потім підписати голові Верховної Ради і скерувати на підпис президенту. Тому тут терміни складно назвати, але я думаю, що це буде дуже короткострокова перспектива, тобто це максимум тиждень, 10 днів, – і закон буде підписано”, – резюмував Федір Веніславський.

Які нововведення передбачає документ

За закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» проголосували 283 народних депутат.

При цьому, для ухвалення рішення достатньо було мінімум 226 голосів.

Що передбачає рішення нардепів:

нові підстави для звільнення з військової служби, зокрема після полону або в разі обрання депутатом чи суддею
скасовується строкова служба і замінюється базовою військовою підготовкою на пʼять місяців. Її проходитимуть до 25 років
усі громадяни, які перебувають на військовому обліку, упродовж 60 днів мають оновити дані в ТЦК. Це можна буде зробити в самих ТЦК, у ЦНАП або онлайн в особистому електронному кабінеті
для ухилянтів будуть обмежені консульські послуги за кордоном, а також за рішенням суду їх можуть позбавити права керування автівками
запроваджується додаткова винагорода за знищену техніку — це можуть бути гроші або додаткова відпустка. Серед інших бонусів — сертифікат на купівлю авто на 150 тис. грн
за підписання контракту і компенсація 50% першого внеску іпотечного кредиту
мобілізований, який проходить підготовку в навчальному центрі, перебуватиме в статусі рекруту. Якщо протягом навчання з’ясується, що мобілізований непридатний до військової служби й не може пройти навчання, то його можуть звільнити з військової служби.
З законопроєкту прибрали норму про демобілізацію військових які перебувають на фронті вже 36 місяців під час воєнного стану. Це питання мають врегулювати іншим законопроєктом.

Закон набуває чинності через місяць з дня підписання його президентом України.

Законопроект про мобілізацію готовий на 95%
Незабаром у Верховній Раді у другому читанні розпочнуть голосування за законопроект № 10449 про мобілізацію, а поки що Комітет з національної оборони, безпеки та розвідки активно працює над розглядом понад чотирьох тисяч правок, який вже підходить до завершення. Наразі законопроект готовий до голосування на 95%, повідомляється у телеграм-каналі “Залізний нардеп”.

28 березня Комітет з питань національної оборони, безпеки та розвідки продовжив свою роботу над розглядом 4266 правок та розглянув 4051 з них. Таким чином, завдяки роботі комітету документ готовий на 95%. А решту 5% мають розглянути члени комітету вже сьогодні, 29 березня. Це означає, що фінальне голосування народних депутатів вже близьке і для громадян України почне працювати новий закон про мобілізацію, який регулює механізм призову військовозобов’язаних громадян та покарання за ухилення від військової служби.

Згідно з повідомленням, повний розгляд комітетом правок до законопроекту ще не говорить про його негайне ухвалення, оскільки цьому передуватиме ще одне засідання, на якому мають бути розглянуті додаткові комітетські правки. Це також стоїть на порядку денному у Верховній Раді сьогодні.

Крім того, Комітет з національної оборони, безпеки та розвідки зобов’язаний ще й затвердити таблицю, але коли це точно буде зроблено, поки що не відомо.

Зазначається, що робота представників комітету над цим законопроектом є взірцем дотримання регламенту для решти.

Варто зазначити, що в новому законі про мобілізацію пропонують нові норми військової підготовки для українських чоловіків. Таким чином, в Україні вводиться два поняття: базова військова служба та базова військова підготовка.

Крім того, у Раді відмовилися від ідеї мобілізації молодих людей, які не досягли 25-річного віку. Отже, на війну закликатимуть громадян від 25 до 60 років. Також у Раді остаточно визначилися, кому з громадян повинні надавати відстрочку, броню чи звільнення від мобілізації.

Капкан змін щодо відстрочки

В анонсованих змінах до законопроєкту про мобілізацію відстрочку втратить значна кількість чоловіків. Про це у своєму новому відео розповів адвокат Роман Сімутін.

Хто втратить відстрочку в Україні?
Усиновителі
В чинній редакції ст. 23 ЗУ «Про мобілізацію», а саме абзаці 9, відстрочка надавалася усиновителям. У поданому до парламенту законопроєкті абзац не чіпали. Але у змінах, які опубліковані в мережі, ця категорія людей зникла.

Дружини
Адвокат зазначає, що депутати повністю прибрали абзац 11, згідно з яким надавалася відстрочка чоловікам, які мають дружину з-поміж осіб з інвалідністю та залишили лише абзац 10, відповідно до якого відстрочка буде надаватися лише тим чоловікам, які здійснюють постійний догляд.

– Якщо у дружини друга група, тоді отримати висновок лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК) складно, але можливо, а якщо третя – тоді шанс один із тисячі, тобто нульовий, – сказав Сімутін.

Батьки
У чинній редакції відстрочка надається чоловікам, у яких батьки мають I чи II групу інвалідності, за відсутності інших працездатних осіб, які за законом зобов’язані їх утримувати.

Але абзац 11 депутати прибрали повністю і змінили абзац 12, де відстрочка буде надаватися членам сім’ї першого ступеня споріднення (не більше одного) особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею, а також члени сім’ї другого ступеню споріднення (не більше одного).

Мало того, що знову ж таки виникнуть проблеми з отриманням висновку ЛКК, але якщо ви його навіть і отримаєте, то не зможете оформити постійний догляд, якщо ваш дохід на кожного члена сім’ї буде перевищувати 2920 грн, бо так прописав Кабмін у своїй постанові.

– Якщо ви претендуєте на постійний догляд, то повинні бути жебраком, живучи з розрахунку не більше 2920 грн на члена сім’ї та доглядати іншого жебрака, когось із батьків з мінімальною пенсією і компенсацією від держави у вигляді ще пари сотень гривень, – висловив свою думку правозахисник.

Яка категорія українців може законно відмовитися від вручення повістки.

В Україні загальна мобілізація та воєнний стан тривають від 24 лютого 2022 року. Під мобілізацію підпадають чоловіки від 18 до 60 років.

Юристка Марина Токмач у коментарі NV пояснила, чи можуть чоловіка повернути на військовий облік після того, як він був з нього виключений, та яка різниця між зняттям та виключенням з військового обліку.

Так, виключення з військового обліку означає, що чоловік перестав бути в статусі призовника, військовозобов’язаного чи резервіста. Виключений з військового обліку більше не зобов’язаний виконувати обов’язки щодо військового обліку. Виключені з військового обліку не зобов’язані бути поставлені на облік, оскільки вони не є військовозобов’язаними.

Зняття з військового обліку передбачає обов’язкове повернення на облік, інакше це буде порушення правил обліку.

Виключити з військового обліку можуть лише кілька категорій українців, а саме:

засуджених до позбавлення волі за скоєння тяжкого чи особливо тяжкого злочину;
тих, хто за станом здоров’я визнаний непридатними до військової служби під час воєнного стану із виключенням з військового обліку;
тих, хто досяг граничного віку перебування у запасі;
призвані чи прийняті на військову службу;
які проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів;
військовослужбовці чи військовозобов’язані, які померли;
хто відмовився від українського громадянства та залишив Україну.
Якщо чоловіка було виключено з військового обліку, він більше не зобов’язаний з’являтися в ТЦК по повістці і взагалі має право відмовитися її брати. Адже на таких громадян не поширюються правила військового обліку, передбачені законодавством України.

“У чоловіка немає обов’язків військовозобов’язаного, тому його не можуть притягнути до відповідальності за небажання проходити ВЛК або відмову від повістки. Тим більше вручення таких повісток буде незаконним”, – зазначає вона.

Повторно поставити чоловіка на військовий облік не зможуть, оскільки у Законі України “Про військовий обов’язок та військову службу” сказано, що взяти на військовий облік можуть громадян, які зняті за наказом МОУ, а не тих, кого виключили з військового обліку.

“Згідно із законодавством, що діє на сьогодні, відновлення на військовому обліку виключених з нього — не передбачено. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”, — підкреслила Марина Токмач.