9 січня Верховна Рада України підтримала законопроєкт №12076, що вносить зміни до закону “Про військовий обов’язок і службу”.

Головна новація — можливість для юнаків, які досягли 18 років і перебувають за кордоном, стати на військовий облік без необхідності повертатися до України. Це рішення значно полегшить процедуру для українців за кордоном, водночас залишаючи їх залученими до виконання військового обов’язку за потреби.

Для чоловіків віком 18-25 років обов’язковою стає базова військова підготовка, яку можна буде пройти у зручний час до досягнення 24-річного віку. Починаючи з 1 вересня 2025 року, університети забезпечуватимуть проходження цієї підготовки, що дозволить молоді поєднувати навчання з військовою освітою.

За останні роки спостерігається суттєве зростання інтересу українських старшокласників до навчання за кордоном.

За неофіційними даними, близько 90% учнів старших класів розглядають можливість продовжити освіту за межами України. Ця тенденція стала предметом обговорення серед українських педагогів, батьків, а також експертів у сфері освіти та соціології. З чим це пов’язано, які фактори спонукають школярів обирати іноземні університети, і як ці тенденції можуть вплинути на майбутнє української освіти?

Директор дистанційної школи Володимир Страшко зауважив, що що серед старшокласників, зокрема 11-класників, переважають ті, хто не збирається писати Національний мультипредметний тест і не планує вступати до українських вишів. Переважна більшість — приблизно 90% з них — обирає здобувати вищу освіту за кордоном.

Страшко розповідає, що ці діти не завжди вступають до відомих закордонних університетів. Чимало з них обирають будь-які заклади, аби тільки не повертатися до України. Переїзд за кордон уже стає сімейною стратегією, і це спостерігається як серед хлопців, так і серед дівчат. За словами директора, це не просто прагнення кращої освіти, а спроба уникнути труднощів, що асоціюються з життям в Україні.

Тренд на виїзд школярів почався вже рік-два тому, і, як зазначає директор, діти, що покинули Україну, поступово відмовляються від української освіти, відмовляючись навіть від онлайн-навчання. Все частіше сім’ї налаштовуються на остаточний переїзд. Страшко наголошує, що за таких темпів через кілька років в Україні вчитись буде нікому.

Така масова освітня еміграція має наслідки як для національної освіти, так і для суспільства загалом. Без якісної освіти та молоді, готової залишитися в країні, Україна може зіштовхнутися з серйозним кадровим дефіцитом.

Українських вчителів, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року, позбавлять можливості отримувати виплати за простій. Рішення стосується й педагогів, які працюють із дітьми з особливими освітніми потребами.

Таку постанову ухвалив Кабінет міністрів, повідомляє урядовий портал. Відомо, що раніше фінансування за простій отримували вчителі, чиї школи припинили свою діяльність через окупацію або бойові дії.

“Освітня субвенція в частині оплати простою передбачається для педагогічних працівників закладів освіти та інклюзивно-ресурсних центрів, які перебувають на території України”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, в Україні створять кадровий резерв для вчителів. Інструмент передбачає, що педагог отримуватиме середню заробітну плату протягом усього періоду реєстрації. Проте працівники освіти повинні проходити навчання для роботи на деокупованих територіях. У кадровому резерві вчителі отримуватимуть більше коштів, ніж на простої.

Громадянам України чоловічої статі, які є військовозобов’язаними, не видаватимуть та не обмінюватимуть посвідчення водія, якщо вони не оновили свої дані. Такі обмеження передбачає постанова Кабінету міністрів № 918 від 13 серпня.

У документі зазначається, що чоловікам віком від 18 до 60 років, щодо яких у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів немає інформації про зняття з військового обліку або оновлення персональних даних, за межами України не надаватимуть певні послуги. Дане обмеження діятиме у період воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення чи скасування.

Таким чином, за рішенням уряду, чоловікам за кордоном без оновлення даних не надаватимуть такі послуги:

прийом документів для отримання адміністративних послуг з обміну посвідчення водія, у тому числі виданого вперше, або отримання його після втрати або викрадення;
прийом документів для реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів;
міжнародні поштові служби не пересилатимуть водійські посвідчення та свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів.

Як повідомляли “Ми-Україна”, у Генерального штабі ЗСУ звернулися до громадян України та іноземців з проханням не відвідувати зону бойових дій без дозволу.

Військовозобов’язані чоловіки за кордоном мають стати на облік до 17 червня

У чоловіків за кордоном є менше тижня, щоб стати на військовий облік – зробити це можуть лише ті чоловіки, які офіційно знялися з військового обліку перед виїздом з України. Інші зобов’язані повернутися в Україну і піти до ТЦК до 17 червня.

Згідно з новим порядком постановки на облік військовозобов’язаних, які перебувають за кордоном від Кабміну, він стосується лише тих осіб, які офіційно знялися з військового обліку перед виїздом з України. Ця переважна меншість чоловіків, які перебувають за кордоном, і для того, щоб знятися з обліку, їм потрібно буде приїхати в Україну і піти до ТЦК (після чого вони з країни виїхати не зможуть, якщо тільки не мають “залізного” права на відстрочку, наприклад, трьох дітей).

Ті ж, хто перед виїздом за кордон знявся з військового обліку в Україні, можуть знову стати на облік одним із способів:

прибути особисто до ТЦК;
через дипломатичну установу, подавши заяву (для цього потрібно прибути в консульство/посольство особисто, мати при собі закордонний паспорт, або надіслати заяву до консульства/посольства поштою разом із копією 1 сторінки свого закордонного паспорта).
Дипломатична установа передасть заяву до ТЦК у семиденний термін.

Варто нагадати, що згідно з постановою Кабміну, військовозобов’язані українці стати на облік “зобов’язані протягом 30 днів з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 563”. Ця постанова набула чинності одночасно із законом № 3633-ІХ 18 травня. Таким чином, військовозобов’язаним за кордоном стати на облік потрібно до 17 червня.

У тих хто за кордоном залишився лише місяць, щоб з’явитися до ТЦК

В Україні ухвалили новий проєкт закону про мобілізацію. Тепер усі військовозобов’язані громадяни мають оновити свої документи до ТЦК. Про це розповідає інформаційний портал «Судово-юридична газета».

За інформацією, чоловіків, яких свого часу зняли з військового обліку через поїздку за кордон терміном понад 3 місяці, буде час до 16 червня, щоб особисто приїхати до України, прийти до ТЦК та стати на військовий облік. А саме їм надається на це 30 днів з дня набрання чинності постановою Кабміну від 16 травня 2024 р. №563.

Також передбачено, що чоловіки, які перебувають за кордоном, підлягають військовому обліку на тих же засадах, що й чоловіки в Україні.

Крім того, закордонні дипломатичні установи здійснюватимуть інформування призовників віком від 18 до 25 років, які перебувають на постійному чи тимчасовому консульському обліку.

Як відомо, новий закон про мобілізацію запровадив військовий облік для громадян, які перебувають за кордоном. Врегулювати порядок мав Кабінет міністрів.

Він же своєю чергою врегулював це питання в такий спосіб – правила військового обліку для чоловіків та військовозобов’язаних жінок за кордоном однакові з тими, що діють для цих осіб в Україні. Відповідну постанову Уряд ухвалив 16 травня.

На українських вчителів чекає термінова робота за кордоном. Для них відкриті вакансії в 30 містах, що розташовані в 17 різних країнах. Освітян з України закликають допомогти у проведенні національного мультипредметного тесту (НМТ) за кордоном.

Про це йдеться на офіційному порталі УЦОЯО.

Українським дітям, які через війну опинилися за кордоном, дали можливість пройти тестування за програмою середньої школи разом зі своїми однолітками в Україні. Склавши НМТ, вони зможуть претендувати на навчання в будь-якому з українських вишів.

Завдяки допомозі іноземних партнерів Міносвіти України змогло організувати за межами нашої країни тимчасові екзаменаційні центри (ТЕЦ) у 57 містах 32 країн, де знайшли собі прихисток українські біженці.

У цих центрах молоді українці зможуть скласти такі тести:

НМТ (національний мультипредметний тест) – вступний тест на 1-й курс українських вишів;
ЄВІ (єдиний вступний іспит) – вступне випробування до магістратури;
ЄФВВ (єдине фахове вступне випробування) – ще одне вступне випробування до магістратури.
Проте тестування потребує не лише місця проведення, а й фахівців (педагогів), які займатимуться його організацією та проведенням. У деяких містах із цим допомогли місцеві партнери. Водночас, ще в 30 містах 17 країн вакансії для проведення тестів не заповнені. Тому УЦОЯО звернувся до співгромадян, які мають педагогічну освіту та могли би допомогти у проведенні НМТ та інших тестів.

“Якщо ви в червні-липні перебуватимете в одній із країн, де заплановано проведення національного мультипредметного тесту та вступних випробувань до магістратури, просимо вас підтримати українську молодь і допомогти нам у проведенні тестування”, – йдеться у повідомленні.

Як зареєструватися для участі в роботі ТЕЦ та що обіцяють вчителям
Освітянам, які зацікавилися такою роботою, потрібно заповнити</a rel=”nofollow”> спеціальну форму. Організатори НМТ її розглянуть і вийдуть із ними на зв’язок.

Зі свого боку вони обіцяють:

провести невеликий навчальний курс із тими, хто буде відібраний;
оплатити працю (якщо людина має педагогічну освіту і є громадянином України).

Українським юнакам, які виїхали за кордон під час воєнного стану, необхідно повернутися до України до виповнення 17 років і отримати приписне посвідчення у військкоматі.

Про це повідомляє портал Новини.LIVE з посиланням на коментар представника Полтавського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Романа Істоміна в ефірі телеканалу ІРТ Полтава.

Водночас він заявив, що ТЦК не будуть надсилати листи школярам за кордон.

Сповіщати школярів про необхідність отримання приписного посвідчення мають заклади освіти, також вони направлятимуть юнаків до територіальних центрів комплектування.

«ТЦК сповіщають навчальні заклади, і навчальні заклади направляють юнаків. Ми, ТЦК, не сповіщаємо окремими повістками на вулицях цих юнаків, не сповіщаємо за адресами проживання. Ми працюємо у своєму штатному режимі. Тобто ми не будемо надсилати листи за кордон про те, що він повинен з’явитися. Загалом, так, він має прибути в Україну, якщо він досі громадянин України, він підлягає приписці», – Істомін.

Що відомо про військовий облік підлітків

Запрошення щодо постановлення на облік військовозобов’язаних може прийти ще 16-річним юнакам.

Згідно з порядком, який набрав чинності з 5 січня 2023 року, особи чоловічої статі набувають статус призовника (не військовозобов’язаного) і потрапляють на облік у ТЦК та СП у 16 років – напередодні сімнадцятиріччя.

У військкоматі вони отримують перший військово-обліковий документ, що має назву «приписне» – у статусі призовника хлопці перебуватимуть до 27 років.

Нагадаємо, 30 січня Кабінет Міністрів схвалив і передав до Верховної Ради оновлену версію законопроєкту про мобілізацію. У ньому пропонується знизити призовний вік військовозобов’язаних з 27 до 25 років.

Початок нового навчального року вже не за горами, але при цьому у МОН досі обговорюють можливі варіанти навчання для українських дітей. Не всі зможуть повернутися до офлайн навчання. І в першу чергу вчитися онлайн продовжать діти, які зараз проживають за кордоном, і в громадах, де активні військові дії.

Умови дистанційного навчання із 1 вересня зміняться. Тепер українські учні будуть зобов’язані навчатися онлайн протягом 6-8 годин на тиждень. Ці зміни стосуватимуться дітей, які перебувають за кордоном після вимушеної евакуації.

При цьому українським школярам зараховуватимуть в атестати оцінки з тих предметів, які вони опанують за кордоном.

Для кожної області у новому навчальному році будуть свої правила навчання як онлайн, так і офлайн. Головне завдання МОН – забезпечити дітям безпечний навчальний процес, тому там де часто літають ракети і де досі не побудовано бомбосховища,

“Близько мільйона дітей зараз за межами України. Наше завдання – зберегти їхній зв’язок з батьківщиною та сприяти поверненню додому. Також актуальною залишається онлайн-освіта. Тому направили до регіонів понад 130 тисяч приладів для учнів та вчителів, найближчим часом доставимо ще 40 тисяч”. – заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

На сьогоднішній день, за словами прем’єра, у 68% навчальних закладів України є укриття різного типу. Цього достатньо, щоб очний навчальний процес із вересня могли продовжувати 4,7 млн учнів та вчителів. Проте, цього недостатньо. Ще не вся місцева влада прозвітувала за будівництво укриттів на гроші, які уряд виділив ще у квітні.

Чимало українців через війну з Російською Федерацією, щоб бути в безпеці, були змушені виїхати за кордон. І більшість взяли із собою гривневу готівку, оскільки обміняти гроші було проблематично. Видання “Вікна” розповіли, у яких банках можна обміняти гривню за кордоном.

Польща
Багато наших громадян виїхали до Польщі, там гривні приймають в обмінниках у великих містах чи прикордонних зонах. Офіційний курс злотого в НБУ становить 7,29 грн., але враховуючи високий попит, в обмінниках курс становить 13-14 гривень. Обміняти нашу валюту можна у банку PKO BP, для цього візьміть із собою паспорт.

Угорщина
Українці можуть обміняти валюту на угорську у межах 15 тисяч гривень на кожну транзакцію в OTP Bank. Для цього потрібний паспорт або проїзний документ.

Молдова
Обмін гривні також здійснюється у OTP Bank. Але обміняти можна лише до 3000 гривень в день. З документів приймають український чи закордонний паспорт.

Словаччина
Обміняти нашу валюту на євро можна у Tatra banka у Братиславі. Додаткові пункти можуть з’явитися у Михалівці та Гуменному. Однак не забувайте про встановлений ліміт – 250 євро. З документів також потрібний паспорт.

Нацбанк рекомендує українцям, які вирішили виїхати за кордон, щоб вони поповнили свій банківський рахунок в Україні та безпечно використали за кордоном свою платіжну картку для безготівкових операцій та зняття готівки у банкоматах.