Сьогодні, 14 серпня, у селі Чукалівка Івано-Франківської ОТГ розпочався масштабний фестиваль Zahid Berry Fest.

Фестивальною локацією став стадіон Чукалівки, інформує Галицький кореспондент.

Тут розмістилися фудкорти, різноманітні атракціони, стенди фермерів та виробників сільгоспобладнання. Також можна придбати мед, сири, пообідати та взяти участь в різноманітних майстеркласах.

“Ми хотіли створити справжнє ягідне свято для людей, для родин з дітьми – це буде весело! У нас тут і конкурси, і майстер-класи, і атракціони – багато всього цікавого”, – розповів фермер Богдан Лучин, співорганізатор фестивалю.

Після урочистого відкриття фестивалю для присутніх виступив переможець “Голосу Країни” Сергій Лазановський, який виконав кілька народних пісень.

Крім іншого, на фестивалі встановлять два рекорди України: найдовший ягідний пиріг та найбільша карта України, зроблена з ягід.

На Прикарпатті посеред осені справжній полуничний рай. Ароматна та соковита ягода росте тут на відкритому ґрунті.

Богдан Лутчин, який вирощує ягоди, запевняє, що полуницю ростить не на вагу, а на якість, пишуть Версії з посиланням на Факти ICTV.

За вирощення полуниці чоловік взявся п’ять років тому. Починав із двох соток, а ідею запозичив закордоном.

Змагатися із полуничними регіонами, як от Закарпаття чи Херсонщина, Богдан не став. Вирішив використати кліматичні особливості Прикарпаття.

Вибрав так звану ремонтантну розсаду – вона родить пів року, а від перепаду температур стає ще солодшою. Такі сорти вирощують у Нідерландах та на півночі Італії.

Зазвичай урожай збирають від двох до шести людей. Для місцевих це додатковий і доволі прибутковий заробіток. За кілька годин збирачі отримують по 500 грн.

Просто неба тут гектар полуниці. Аленайбільше надбання – це чотири теплиці, зроблені за іспанським принципом. Накриття зверху зберігає ягоди від дощів, знизу вони мають достатньо повітря, а під землею – система зрошення.

Богдан раз на тиждень збирає до 80 кілограмів полуниці. У планах фермера збільшити плантації, а також розширити баштан, бо у сезон підприємець вирощує ще й кавуни.

У вівторок, 9 липня до рятувальників області надійшло повідомлення про те, що на Богородчанщині зник 40-річний чоловік.

Про це інформують в Управлінні цивільного захисту населення ІФ ОДА, пише Фіртка.

Чоловік пішов в ліс на гору Климова поблизу села Маркова Богородчанського району збирати ягоди і не повернувся додому.

О 2.30 год рятувальники та кінологи з собаками виїхали для проведення пошуково-рятувальних робіт.

О 5.50 год чоловіка було знайдено, без ознак життя. Причина смерті встановлюється.

Ягоди в Італії купують значно більше іноземні, що живуть тут, ніж місцеві – а все тому, що в цій країні немає традиції споживання ягід, крім суниці садової в принципі. Про це пише економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак на своїй сторінці у Facebook.

“Обговорюємо з колегами в офісі ФАО в Римі рівень споживання ягід в Італії. Виходить досить цікаво – тут немає традиції споживання ягід, крім суниці садової, в принципі!

Мій італійський колега зізнався, що ніколи в житті не купував свіжих ягід, крім суниці. Типу “навіщо?”, адже є абрикос, персик, черешня…”, – зазначив експерт ФАО.

“Коли ми пригощали діток на майданчику лохиною, батьки італійських дітей підозріло дивилися і питали, що це таке?!

Багато хто говорить, що немає сенсу купувати такі дорогі фрукти в таких мізерних кількостях, якщо можна купити великі фрукти і споживати.

Інколи купують заморожені ягоди для приготування смузі та іншої домашньої переробки. Але свіжі ж дорогі і що з ними робити, переважно не знають”, – пише Андрій Ярмак.

“Іноземні, що живуть тут, ягоди купують значно більше, ніж місцеві.

Тепер я не здивований, що так Італія відстала від інших країн в виробництві ягід, особливо в вирощуванні лохини. Просто “прогавили” тренд, тому зараз тут переважно панує імпорт”, – резюмує український економіст.

SEEDS.org.ua

Пообіді 14 липня в приймальне відділення Косівської райлікарні доставили 38-річного жителя села Соколівка.

Чоловіка, під час збирання чорниці, вкусила змія в ліву китицю руки.

Про це інформує управління цивільного захисту ОДА.

Потерпілому надана медична допомога, знаходиться на амбулаторному лікуванні.

Триває сезон збирання осінньої ягоди – журавлини. Росте вона здебільшого в трьох областях – Житомирській, Рівненській та Волинській. Місцевий люд щороку заготовляє її для себе і на продаж, пише газета “Експрес”.

“Найбільша в Україні ділянка насаджень журавлини розміщена на Рівненщині й займає лише 20 гектарів, – розповідає газеті Експрес Олександр Ярещенко, заступник директора Інституту садівництва Національної академії аграрних наук.

– Промислового вирощування і збирання цієї корисної ягоди в нас майже немає – вона ще не набула комерційної привабливості. Тож 95% усіх насаджень журавлини в Україні – дикорослі. А збирають її переважно селяни – для себе й на заготівлю. Бо промислове збирання – доволі дорога справа, яка потребує спеціальних умов та техніки”.

Поміж тим журавлина, за словами експерта, – унікальна ягода. Адже її майже не вражають шкідники та хвороби. А на одній плантації вона може плодоносити 50 – 60 років! Цілими селами в згаданих регіонах у ці дні йдуть до лісу з відерцями та кошиками – “на журавлину”. Для багатьох селян це щорічний стабільний заробіток.

“У нас навколо села завжди росте багато цієї ягоди, – розповідає Яків Осипчук із Кам’янки (Житомирщина). — Торік, щоправда, вона не вродила через сильну посуху. Але цього року виросла рясно. Тож майже всі односельчани нині – на болотах”.

А ось на Рівненщині в деяких прикордонних селах місцеві жителі рушають за журавлиною до сусідів-білорусів. На відміну від нашої держави, там її вирощування поставлено на широкі рейки. У Білорусі лише промислові плантації журавлини сягають 120 гектарів!

“Сябрам цього вистачає, ще й з нами діляться, – усміхається Сергій Сергійчук, секретар сільради у Старому Селі. – Живемо ми поруч із кордоном, тож чимало односельчан влітку та восени ходять у Білорусь по ягоди. Купуємо для цього річну “ягідну” перепустку. Ще торік вона вартувала 100 доларів, а тепер подорожчала – уже 130”.

В перерахунку це приблизно 3500 гривень. Мовби недешево. Але ці гроші швидко окуповуються – буквально за декілька днів!

“Нині якраз сезон, тож журавлини в сябрів багато, – продовжує Сергій Петрович. – Наші люди рушають через кордон вранці, а ввечері повертаються назад. За день дехто збирає по 45 – 50 кілограмів журавлини. Здають її люди заготівельникам: по 35 гривень за кілограм”.

Ось і виходить, що денний заробіток “на журавлині” становить 1500 – 1700 гривень. Тож лише за два дні можна окупити придбаний у білорусів річний квиток на збір ягід. А сезон триває декілька місяців! Тож заробити на ній можна чимало. До слова, у містах сьогодні журавлину продають по 80 грн за кілограм. Відтак на кожному кілограмі перекупники мають 100-відсотковий прибуток. Тож ця дика ягода і білоруські болота – стабільні годувальники для тисяч селянських родин у північних районах країни. Ще й посередникам добрі гроші перепадають.