Міністр освіти та науки України Оксен Лісовий повідомив, що МОН розробило план оптимізації мережі вишів, проте не планує його оприлюднювати, адже він доволі жорсткий. Стратегія була затверджена на рівні виконавчої влади, проте вона може багатьом не сподобатися.

Про це Лісовий повідомив під час засідання парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій. Чиновник зазначив, що розроблений план базується на критеріальному підході, обʼєктивних жорстких даних і цифрах.

Лісовий розкрив перші деталі плану реорганізації вишів в Україні: він жорсткий, оприлюднювати не будемо
“Ми його обговорили на деяких відповідно виконавчих рівнях і орієнтуємося на цей план. Якщо ви хочете одержати цей план, як офіційно затверджений документ, то я вас попрошу гарно зважити, чи потрібно це робити. Тому що, якщо ми офіційно затвердимо той план, який ми розробили і який схвалений сьогодні на рівні виконавчої влади, ну, він дуже багатьом не сподобається”, – сказав посадовець.

“Він дуже добре обґрунтований з точки зору демографії країни, демографії кожного регіону, демографічної динаміки, статистики вступу до локальних і національних, і іноземних університетів. Більше того, державного пріоритету на підготовку фахівців з робітничих спеціальностей, розвитку професійно-технічної освіти, з огляду на той запит, який існує сьогодні в різних галузях промисловості, з огляду на це, той план, який ми підготували, є доволі жорстким”, – додав він.

Лісовий розкрив перші деталі плану реорганізації вишів в Україні: він жорсткий, оприлюднювати не будемо
За словами міністра освіти, нині досягнено певного рівня визнання цієї політики Європейською комісією та Світовим банком і готовності України її реалізовувати. Лісовий зазначив, що це важливо бо це дає джерела інвестицій для розвитку і зміцнення освіти. Також освіта має бути інструментом повернення людського капіталу з-за кордону.

Чиновник підкреслив, що 10 обʼєднань, які вже відбулися, продемонстрували розуміння необхідності і готовність здійснювати ці дії.

Вступ військовозобов’язаних у вищі навчальні заклади, аби отримати відстрочку від мобілізації, залишається одним із найскладніших та водночас найважливіших завдань, над якими працюють в нашій країні.

Захисники й захисниці на фронті потребують підсилення та перепочинку, тож необхідно виконувати завдання, поставлені Генеральним штабом.

Відтак, одним із питань, яке вивчали та аналізували під час чергового засідання Ради оборони Волинськорї області, було вступ військовозобов’язаних у вищі навчальні заклади, аби отримати відстрочку від мобілізації. До обговорення залучили ректорів вищих навчальних закладів Волині, які доповіли про умови вступу та окреслили статистику щодо кількості студентів, які наразі навчаються в університетах. Окрім цього, запевнили, що є чітка домовленість з обласним ТЦК та СП, що надаватимуть списки відрахованих осіб, які не виконали умови для зарахування.

«Разом із цим, за результатами засідання Ради оборони області доручив керівникам відповідних силових структур тримати це на контролі та унеможливити ухиляння від мобілізації за допомогою навчання у вишах», – повідомив начальник ОВА Юрій Погуляйко.

Міністерство освіти і науки призупиняє процес об’єднання вишів на період вступної кампанії.

Про це рішення повідомив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, інформують “Вікна”.

14 березня стартувала реєстрація на НМТ-2024, основна сесія якого відбудеться з 14 травня по 25 червня. Після цього розпочнеться активна фаза вступної кампанії.

“Ми розуміємо, що і вступники, і заклади освіти вже активно до неї готуються. Тож вирішили у цей період не пропонувати на розгляд уряду зміни у мережі ЗВО, крім тих, що вже перебувають на погодженні у ЦОВВ (Центральні органи виконавчої влади, — Ред.). Йдеться про три проєкти розпоряджень, що стосуються об’єднань ЗВО у Львові, Кривому Розі та Дніпрі”, — зазначив Оксен Лісовий.

Міністр освіти наголосив, що упродовж наступних місяців працюватимуть над тим, щоб розробити ефективні стратегії розвитку як окремих обʼєднаних університетів, так і мережі закладів вищої освіти загалом.
Як повідомляли “Вікна”, у МОН наполягають на укрупненні освітніх закладів.

Заступник міністра освіти і науки України озвучив критерії укрупнення закладів вищої освіти. На його думку, в містах із населенням від 100 до 350 тисяч людей слід утримувати не більш як два виші.

У містах, де проживає менш як 100 тисяч населення й працює один виш, його слід зберегти (мова йде про Острог, Глухів, Дрогобич, Ізмаїл, Ніжин, Кам’янське тощо). Адже виш тут є практично містоутворюючими закладами. У містах, де мешкає від 100 до 350 тисяч громадян, варто утримувати не більше двох ЗВО (наприклад, Полтава, Тернопіль, Івано-Франківськ, Чернігів, Луцьк, Житомир, Суми). У містах із кількістю мешканців більш як 350 тисяч може формуватися мережа вишів, що передбачає заклади трьох типів: навчальні інститути, які мають тісний зв’язок із роботодавцем, дослідницькі університети та міжгалузеві (світоглядні) або спеціалізовані (напр. музичні) академії.

Дані за 2022 рік, тож можна припустити, що нині зарплати вищі.

«Слово і діло» дослідило декларації ректорів двадцяти найпопулярніших закладів вищої освіти України (за кількістю поданих заяв абітурієнтів) та пропонує подивитися, яку зарплату вони отримали на основному місці роботи у 2022 році.

Найвища зарплата серед ректорів топ-20 вишів –

у керівника Київського університету імені Драгоманова Віктора Андрущенка. За 2022 рік він заробив 2 млн 051,9 тис. грн – на місяць це понад 170 тис. грн.

У рейтингу українських закладів вищої освіти УДУ ім. Драгоманова посів 15 місце.

Трохи менше заробив ректор Київського політехнічного інституту, котрий посідає друге місце за популярністю серед абітурієнтів.

Михайло Згуровський задекларував за 2022 рік 1 млн 826,2 тис. грн зарплати – майже 155 тис. грн. на місяць

Ректор Львівського національного університету імені Франка (3 місце) Володимир Мельник задекларував 1 млн 252,4 тис. грн зарплати – понад 100 тис. грн. на місяць

Майже стільки ж заробив Анатолій Мазаракі, який очолює Державний торговельно-економічний університет у Києві (6 місце) – 1 млн 221 тис. грн.

Ректор найпопулярнішого українського університету (саме сюди абітурієнти подали найбільше заяв під час вступної кампанії) – «Львівської політехніки» – Юрій Бобало задекларував 1 млн 99,6 тис. грн. зарплати.

Ректор київського університету імені Шевченка (4 місце) Володимир Бугров заробив у 2022 році 1 млн 50,7 тис. грн.

Зарплата ректора Національного університету біоресурсів та природокористування України (11 місце) Станіслава Ніколаєнка становила, згідно з його декларацією, 973,7 тис. грн.

Від 719 до 765 тисяч заробили

ректор Харківського політехнічного інституту (17 місце) Євген Соколов,
ректорка Луцького національного технічного університету (19 місце) Ірина Вахович,
ректор Ужгородського національного університету (10 місце) Володимир Смоланка,
ректор Національного університету Прикарпаття імені Стефаника (9 місце) Ігор Цепенда
ректор університету імені Федьковича у Чернівцях (8 місце) Роман Петришин задекларував 634,8 тис. грн зарплати,
ректор київського університету імені Грінченка (12 місце) Олександр Турунцев – 672,9 тис. грн.

Зарплати від 400 до 600 тисяч на рік задекларували:

ректор Києво-Могилянської академії (18 місце) Сергій Квіт,
ректор Дніпровської політехніки (16 місце) Олександр Азюковський,
ректор Волинського національного університету імені Лесі Українки (20 місце) Анатолій Цьось,
ректорка Харківського національного університету імені Каразіна (14 місце) Тетяна Кагановська,
ректор Дніпровського національного університету імені Гончара (13 місце) Сергій Оковитий
ректор Київського національного економічного університету імені Гетьмана (7 місце) Дмитро Лук’яненко.

В Україні триває мобілізація. Вже невдовзі нардепи можуть погодити у другому читанні законопроєкт №10449, який передбачатиме певні зміни для військовозобов’язаних.

Нардеп та член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Вадим Івченко заявив в інтерв’ю “Телеграфу”, що в Україні всі чоловіки повинні стояти на військовому обліку. І що це не означає, що вони обов’язково будуть на “нулі” чи на війні.

Чи заборонять дітям ухилянтів здобувати вищу освіту
Також народний обранець заявив, що політичне керівництво нашої країни пропонує: якщо ти не хочеш виконувати свій громадянський обов’язок – захищати Батьківщину, і якщо не стоїш на військовому обліку, держава може тобі відмовляти в послугах.

Наприклад: ти не будеш отримувати підтримку держави, твої діти не вступлять до вишу, або ти сам не вступиш до ЗВО,
– заявив Івченко.

У Раді відреагували на слова Івченка
Нардепка та членкиня комітету з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина відреагувала на таку заяву свого колеги по Раді. На своїй сторінці у фейсбуці вона заявила, що жодних норм про позбавлення дітей ухилянтів права на освіту немає ні в чинному законодавстві, ні в будь-яких законопроєктах.

Особисто поговорила з Вадимом Івченком. Наведені цитати – це його особисті роздуми на тему того, як держава може реагувати на факт ухиляння від мобілізації. Які ще й вирвали з контексту, бо йшлося більше про обмеження можливості навчатися за державний кошт,
– написала Гришина.

І додала, що це просто уривок з дискусії. За її словами, жодних таких рішень не ухвалювали ані політичне керівництво, ані нардепи профільного комітету.

Така норма суперечила б і Конституції, і здоровому глузду,
– резюмувала нардепка.

Україні спостерігається негативна динаміка щодо кількості вступників до вишів. У разі ухвалення законопроєкту про мобілізацію вступників стане ще менше.

Про це заявив міністр освіти й науки України Оксен Лісовий.

“Сьогодні цю динаміку дещо спотворює кількість вступників на контрактну форму навчання, які за непрямими ознаками можуть розцінюватися як вступ на другу вищу освіту людей чоловічої статі старшого віку. Але з прийняттям змін до закону про мобілізацію, я думаю, ця можливість також буде закрита”, — сказав він.

Законопроєкт, який ухвалили в першому читанні, передбачає тільки послідовне навчання. Тобто вступати на другу вищу освіту — на другий бакалаврат чи другу магістратуру — можна, право на освіту є, але не буде відстрочки від мобілізації, пояснив міністр.

Він також зазначив, що факторами відтоку абітурієнтів будуть:

– вступ України до ЄС, коли у наших вишів з’являться конкуренти серед інших східноєвропейських ЗВО;

– демографічні показники.

В Україні хочуть залишити максимум 100 університетів зі 164-х. Про це стало відомо під час засідання “Союзу ректорів вищих навчальних закладів”. У 2024 році планується обʼєднати ЗВО у Дніпрі, Миколаєві, Одесі, Харкові, Кривому Розі, Львові, Житомирі, Луцьку, Кам’янці-Подільському, Рівному та Умані.

Про це повідомив ректор Херсонського державного університету Олександр Співаковський у Facebook. В дописі зазначено, що реорганізація стосуватиметься тих закладів вищої освіти, в яких менше ніж 5 тисяч студентів. У такий спосіб планується створювати конкуренцію між викладачами. У випадку, якщо ЗВО переміщають з тимчасово окупованих територій і він не набирає достатню кількість слухачів лекцій, його приєднуватимуть до вишу в місті знаходження. За таких умов буде утворений автономний підрозділ з підготовки кадрів для повернення після деокупації.

Під час цього процесу заклади освіти зможуть отримати від одного до півтора мільйона доларів на забезпечення матеріально-технічної бази.

Первинне укрупнення відбуватиметься за принципом:

посилення “класичних” закладів освіти соціально-гуманітарними, педагогічними, природничими;
посилення “політехнічних” ЗВО технічними, будівельними;
посилення “технологічних” аграрними, харчовими, ветеринарними.

Під час другого етапу планується сформувати укрупнені Інноваційні центри з інвестиціями до 5 млн доларів. Однією з вимог для отримання фінансування є необхідність мати в складі медичний інститут або колишній медичний виш.

Міносвіти України має намір навчати управляти сучасною університетською спільнотою проректорів, деканів, завідувачів кафедр. Адже управлінці відіграють надважливу роль у розвитку вишів.

Джерело: УП

Про це заявив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий. І розповів, як відбуватиметься процес.

Лісовий анонсував підготовку нових управлінців вишів
Очільник МОН повідомив, що міністерство освіти та науки зараз завершує пілотний проєкт навчання управлінських команд 6 університетів. Незабаром його мають намір розгорнути до меж всеукраїнського масштабу.

Наша ціль – навчити до 1000 управлінців закладів вищої освіти (проректорів, деканів, завідувачів кафедр) навичок управління сучасною університетською спільнотою,
– наголосив посадовець.

За його словами, також паралельно будуть посилювати роль наглядових рад у закладах вищої освіти. Це робитимуть для того, аби уможливити перехід до університетської автономії європейського зразка.

Від того, яким є керівництво, чи залучено студентство, колектив та бізнес до ухвалення рішень, залежить дуже багато,
– заявив Лісовий.

Раніше ми також повідомляли, що у Міносвіти України анонсували поколінну зміну ректорів в окремих вишах.
Так, у 2024 році чимало університетів отримає нових очільників.
Хто у списку –

читайте за посиланням.

У МОН виступають за суттєве скорочення вишів країною.

Немало українців після закінчення школи йдуть навчатися у виші, щоб отримати диплом про вищу освіту та знайти гідну роботу. Але незабаром це може бути важко. Заступник міністра освіти з питань вищої освіти Михайло Вінницький в інтерв’ю NV заявив про намір скоротити в Україні кількість вишів.

За його словами, зараз в Україні 170 державних вишів. Цю кількість хочуть скоротити до 100. Тобто студенти 70 ВНЗ можуть втратити можливість далі навчатися та здобути освіту.

Напевно, у батьків, які найчастіше допомагають з оплатою освіти дітям, від такої перспективи станеться непритомність.

При цьому Вінницький зазначає, що в країні високий відсоток людей, які бажають здобути вищу освіту. Але було мало зроблено для реформи професійно-технічної та професійної освіти.

Тому, одним із пріоритетів Міносвіти стане посилення цієї ланки. За приклад чиновник наводить такі країни Європи, як Німеччина та Австрія, де професійна та професійно-технічна освіта надзвичайно добре розвинена.

А ось у Франції, чи Італії, чи Великобританії, значно менш розвинений цей сектор, наша модель ближча до цих країн.

Вінницький також поділився, як же відбуватиметься скорочення кількості ВНЗ. Це планується зробити внаслідок закриття так званих філій університетів.

Чиновник підкреслив, що університет — це обов’язково спільнота, яка має свій кампус, інакше якісно навчати не виходить.

До цього Вінницький заявляв, що ще 15 років тому на один заклад вищої освіти припадало 6500 студентів, тоді як 2023 року вже 3500 студентів. Тобто демографічні тенденції теж впливають на кількість студентів.

В Україні занадто багато університетів. Краще мати більше шкіл і коледжів.

Про це в інтерв’ю «24 каналу» розповів найкращий вчитель України 2020 року Василь Дяків, який наголосив, що профтехосвіта має бути поширеною в Україні.

Дяків сказав, що в Україні занадто багато університетів Водночас студенти мають виходити з університету підготовленими фахівцями, а не переучуватися на виробництві, вважає Дяків.

А в Україні буває так, що університети готують студентів, потім він приходить на роботу і йому кажуть: «Забудь те, що ти вчився в університеті. Ми вас навчимо. – сказав історик.

Він також вважає, що докторські та докторські дисертації повинні мати практичне значення. Вони повинні реалізовуватися всередині економіки, як це відбувається в США. У Сполучених Штатах університети є безпосередньо науковими установами, місія яких полягає у втіленні наукових розробок та ідей у ​​промисловість та національну економіку.

І так вони наповнюють бюджет університету, – уточнив професор.