Розробку львівських науковців планують випускати в пігулках або як спрей.

У лабораторії польського міста Гданська стартували випробування української вакцини проти коронавірусу, яку створили львівські науковці з Інституту біології клітини НАН України.

Про це повідомляє “Україна 24”.

Для створення білкової вакцини українські вчені використали дріжджові клітини, до яких зовні прикріплені вірусні білки. Цей препарат буде преоральним і може використовуватися як пігулка, мікстура або спрей. Прогнозується, що вона буде ефективною проти різних штамів COVID-19, а у виробництві доволі дешевою.

Львівські науковці розробили також ін’єкційну вакцину на основі очищених білків вірусу, яка також проходить клінічні дослідження на мишах. Результати експерименту обіцяють оголосити через два тижні.

Торік Інститут біології клітини НАН України переміг в отриманні ґрантів від Національного фонду наукових досліджень. Зокрема, на розробку вакцини від коронавірусу львівські науковці отримали майже 10 мільйонів гривень.

Нагадаємо, раніше австралійські науковці повідомили про успішні випробовування на мишах терапії проти COVID-19, яка зменшує кількість вірусних частинок в організмі на 99,9%. На черзі – випробування на людях.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий випробувати на собі україїнську вакцину проти коронавірусу.

Про це він розповів в інтерв’ю “Осінь-2020: перемоги та виклики”.

Він зауважив, що наразі не може говорити про все, оскільки повинні пройти клінічні дослідження.

“Вона унікальна. Це не пафос і не популізм. Вона унікальна, тому що вона не така, як інші. І це є правда, і це є ключ цієї вакцини”, – наголосив гарант.

За його словами, над вакциною працювали протягом останніх шести місяців.

Проте, Зеленський також пояснив, що робитиме Україна, якщо у світі раніше підтвердять вакцину проти COVID-19.

“Ми будемо закуповувати, у будь-якому випадку. Ми не будемо чекати нашої, але потім додамо нашу. Тому що з COVID, всі це визнають, ми будемо боротися з вами не рік, Вакцина буде працювати багато років”, – зауважив гарант.

Він зауважив, що з 60-х – 70-х років в Україні ніхто не займався розробкою вакцин.

Зеленський вважає, що створення української вакцини проти коронавірусу – це найбільша перемога.

“І, якщо ця вакцина ще й спрацює, то я вважаю, що ми зробили немало”, – зізнався президент.

Крім того, Зеленський запевнив, що навіть готовий випробувати вітчизняну вакцину на собі.

Англо-шведська фармацевтична компанія AstraZeneca призупинила всі випробування своєї вакцини від коронавірусу через незрозумілу хворобу одного з добровольців.

Це стандартний запобіжний засіб при випробуваннях вакцин, призначений для того, щоб експериментальні вакцини не викликали серйозних реакцій у добровольців, повідомляє CNN.

“Це нормальна дія, яка має відбуватися кожного разу, коли в одному з випробувань виявляється потенційно незрозуміле захворювання, поки воно розслідується, щоб забезпечити цілісність випробувань. У великих випробуваннях хвороби будуть виникати випадково, але їх потрібно перевіряти ретельно і незалежно”, – пояснили розробники.

Вакцина AstraZeneca – одна з трьох вакцин проти коронавірусу, що знаходяться на третій стадії випробувань в США.

У п’ятницю, 24 квітня, в Україні вийшла перша партія українського виробництва імуноферментних (ІФА) тест-систем на визначення коронавірусу.

Україна стала п’ятою країною в світі, якій це вдалося, повідомила в Facebook народна депутатка від “Слуги народу” Галина Янченко

“ІФА-тестування на коронавірус швидше та дешевше й здатне забезпечити масовий скринінг. Такі тест-системи дають результат протягом двох годин (ПЛР – кілька днів), використовують у роботі реагенти українського виробництва та будуть у десятки разів дешевші за китайські та європейські аналоги. Тестування зможе виявляти не лише факт зараження коронавірусом, а тих, хто вже на нього перехворів. Це дасть можливість формувати більш точну статистику”, – пояснила вона.

Також секретар Координаційної ради з протидії поширенню COVID-19 Кирило Тимошенко повідомив, що в регіони вже надіслали партії засобів індивідуального захисту, а сьогодні відправлять вітчизняні ПЛР-тести.

“Ми отримали 2 тисячі наборів для проведення 200 тисяч ПЛР-тестувань. Все це українського виробництва та вже скоро вирушить у регіони”, – додав він.

Перші ласкаві промінчики сонця заглянули у вікно, ніжно торкаючись обличчя, а Оксана не хотіла прокидатися. Їй снився гарний сон і навіть здалося, що все було насправді. Владислав тримав її на руках і кружляв з нею в танці, а вона сміялася.

Була у весільній сукні, яка так їй личила. Весільна фата прикривала шовкове волосся. Коханий ніжно цілував свою наречену і говорив: “Я буду тебе все життя на руках носити. Я не можу жити без твоєї посмішки. Я все життя цілуватиму твої солодкі вуста”. Оксана на його слова мовила: “Навіщо ти мені про це говориш. Я знаю, що ти навіки мій. Ми з тобою стали на весільний рушник з великої любові, а тому не розлучимось ніколи”.
Звільнившись від гарного сну, Оксана прокинулась. Подумала: “Потрібно братися до роботи!”. Через декілька днів в неї з Владиславом весілля. Робота кипіла в руках, а гарний настрій не покидав протягом дня.

Як вона скучила за обіймами коханого.

Дні перед його приїздом так довго тягнулися. А ввечері перед весіллям від Вдадислава прийшла есемеска. Дуже зраділа, та як тільки її прочитала, не могла зрозуміти і повірити. Він писав: “Я тебе не кохаю. Нашого весілля не буде”. “Це ж якась помилка”- думала Оксана. Вони призначили дату весілля, запросили гостей, замовили ресторан, а тут, як грім з ясного неба, така новина. Декілька разів брала в руки мобільний телефон, пробувала додзвонитись, та він не брав слухавки. Більше не дзвонив, хоч Оксана чекала.

Оксана з Владиславом народилися в одному селі. Ще з шкільних років покохали одне одного. Батьки Владислава працювали в Канаді і запросили сина приїхати до них. Хлопця вабили великі гроші. Вирішив сказати дівчині про свій від’їзд. “Оксано, я поїду працювати в Канаду, зароблю грошей і ми з тобою таке весілля відгуляємо, що нам будуть заздрити».

Чи то хлопець боявся її втратити, чи пожалів, а відтак запропонував: “Давай розпишемось, а я через рік приїду, відгуляємо весілля і ти поїдеш зі мною. Вони узаконили свої стосунки, і Владислав сказав: “Ти тепер моя дружина і нікуди від мене не дінешся”.

Оксані не хотілося відпускати Владислава, але вона й сама мріяла поїхати в Канаду. Подруги заздрили: “Поїдеш Оксано з села, загордишся. Пощастило тобі. Багатого чоловіка знайшла”.

Попереду був довгий рік чекання. Свята без коханого, довгі зимові вечори. Вона не жалкувала, що вийшла заміж. Владислав часто присилав есемески, а в них постійно писав ніжні слова. Вона виробила закордонний паспорт. Владислав прислав гроші і Оксана купила гарну весільну сукню.

Есемеска від Владислава зруйнувала всі її плани і мрії. Написав, що не кохає, подає на розлучення без ніяких пояснень.  Вона знала, коли приїде Владислав, і вирішила їхати в Київ, щоб його зустріти. Оксана ж його дружина і має право. Вона хотіла якнайшвидше знати правду, якою б вона не була. Чекала літака і думала. Він, як тільки її побачить, згадає, як їм було добре вдвох.

Уявляла, як коханий її пригорне.  Нарешті повідомили, що прибуває літак. Серце калатало в грудях. Вона не знала, що скаже Владиславу. Літак приземлився. Владислав побачив Оксану. Та глянув так, наче вони незнайомі. Він навіть не підійшов до неї. Оксана покликала: “Владиславе, я тут” . Він не оглянувся, а швиденько пішов до таксі.

Тепер Оксана зрозуміла, що розвіялось її кохання і вона йому не потрібна.  Оксана заплакала. Люди дивились на неї, та ніхто не заспокоював, ніби знали, що нічим їй не допоможуть. “Чому так сталося зі мною? Чим я завинила перед ним? Забув, як запрошував на побачення, як клявся в коханні. Рік була його дружиною. Чому ж заміж покликав? Як тепер пережити зраду, людські пересуди?”.

Не хотілося нікого бачити. Думала, що віднесе Владиславу весільну сукню, та він в село не приїхав. Поїхав на море, а тоді знову повернеться в Канаду. Вона ще його дружина, та що з того. Було боляче через те, що Оксана не знала, чому вони розійшлися. Може, знайшов іншу? Оксана за собою вини не відчувала.
Може, з часом Владислав розповість, чому так сталося. Та й Оксана ще знайде свою долю. А зараз їй так боляче, і ніякі ліки від її душевного болю не допоможуть.

На початку десятого тижня чоловіки та жінки почують шокуючу новину – через сім днів їх команди припинять своє існування. Цього тижня у них буде останній шанс довести, хто крутіший в командній боротьбі – сильна або слабка стать.

Друге випробування десятого ефіру стане підготовкою учасників до індивідуальної боротьби. Їм належить стати на бік добра або зла. Добро – це боротися за особистий імунітет для когось зі своїх друзів в таборі. Зло – принести своєму ворогові на ваги покарання +1 кг. Випробування буде полягати в тому, що учасники будуть тримати над головою 4-кілограмову кулю, наповнену рідиною. Для тих, хто вибрав добру сторону, куля буде наповнена чистою водою, у зла – брудом. Як тільки учасник опустить руки, куля лопне, тому що у кожного на голові будуть гострі піки.

Капітан чоловічої команди Володимир Теличак із Івано-Франківська вибере сторону зла, щоб накинути зайві кілограми учасниці жіночої команди Жені Кот, яка вирішила також йти проти нього. Володимир буде стояти до останнього, щоб позбутись конкурента протилежної команди, та чи вистачить йому сил?

Військово-транспортний літак короткого зльоту і швидкої посадки за 20 годин подолав майже 14 тисяч кілометрів.

Прийнятий у січні на озброєння ЗС України військово-транспортний літак короткого зльоту і швидкої посадки Ан-70 вантажопідйомністю 47 т пройшов спеціальні випробування в Африці з перевезення військового вантажу в реальних умовах, повідомила прес-служба ДП “Антонов”.

“У реальних умовах була випробувана робота бортового вантажно-розвантажувального обладнання Ан-70. Усі поставлені завдання виконані на високому рівні”, – йдеться в повідомленні.

Як уточнюється, в рамках випробувань Ан-70 здійснив переліт Київ-Бангі (Центральноафриканська Республіка, ЦАР), де взяв на борт військовий вантаж масою 23,6 т, який був доставлений протягом шести годин в Істр (Франція). Після цього Ан-70 перелетів в Лейпциг (Німеччина), звідки він повернувся до Києва. В рамках експедиції Ан-70 провів у повітрі понад 20 год. і подолав 13,6 тис. км, продемонструвавши на всьому маршруті проходження високі льотні і злітно-посадочні характеристики і низьке споживання палива, наголошується в повідомленні.

Модифікована під вимоги НАТО версія Ан-70 – Ан7Х – розглядалася як базовий новий європейський середній транспортний літак. За своїми характеристиками Ан-70 перевершує наявні на сьогодні аналоги, зокрема європейський А400М. Максимальна вантажопідйомність Ан-70 – 47 т, заявлена ​​А400M – 37 т, обсяг вантажної кабіни Ан-70 – 425 куб. м, у A400M – 340 куб. м. Ан-70 злітає зі злітно-посадкової смуги (ЗПС) з грунтовим покриттям довжиною у 600-700 м, мінімальна довжина ЗПС для західного аналога – 915 м.

На цей час держпідприємство “Антонов” провадить роботи зі створення нового середнього транспортного літака на базі Ан-70. Планується, що новий Ан-188 буде оснащений обладнанням і двигунами західного виробництва.

За оцінками розробника, потреба світового ринку в літаках типу Ан-70 на період до 2035 року становить 300 машин.

Зазначимо, що на початку вересня президент підприємства Михайло Гвоздьов повідомив про те, що “Антонов” отримав замовлення на виробництво і реалізацію 43 літаків, але не уточнив яких саме.

Американський бомбардувальник нового покоління оснастять ядерним озброєнням.

Конкуруючі концерни Northrop Grumman і Boeing спільно з Lockheed Martin розробляють перспективний бомбардувальник для ВПС США, який оснастять ядерним озброєнням, пише The Defense News.

У межах проекту під кодовою назвою LRS-B вже зроблено два прототипи: один розроблений компанією Northrop Grumman, а другий – спільними зусиллями Boeing і Lockheed Martin. Обидва концепти LRS-B вже пройшли продувку в аеродинамічній трубі і оцінку потенційного ресурсу.

За габаритами малопомітний ядерний бомбардувальник LRS-B займе проміжне положення між палубним безпілотним літальним апаратом UCLASS з розмахом крила 18,9 м і стратегічним бомбардувальником B-2 з розмахом крила 52,4 м.

Новий літак матиме систему опційного пілотування і зможе виконувати польоти як за керування пілотом, так і в автономному режимі. Бортове обладнання для простоти модернізації зроблять модульним, щоб мати можливість встановлювати нові системи без переробки конструкції.

Контракт на розробку бомбардувальника з одним з двох учасників проекту LRS-B може бути підписаний вже до кінця нинішнього місяця. ВПС США розраховують на виробництво і поставку близько 100 літаків, які повинні надійти на озброєння в 2020 році.

Раніше повідомлялось про те, що Китай на грандіозному параді продемонстрував протикорабельну балістичну ракету середньої дальності “Дунфен-21Д”, яку експерти називають вбивцею американських авіаносців.

Цим літом Пентагон вперше продемонстрував стрілянину з 25-міліметрової гармати винищувача F-35 з використанням бойових снарядів.

Тестовий політ апарату LDSD намічений на першу половину червня.

Космічне відомство США (NASA) у червні проведе друге випробування апарату Low-Density Supersonic Decelerator (LDSD), призначеного для майбутніх посадок вантажних і пілотованих кораблів на Марс.

Космічний апарат LDSD зовні нагадує літальну тарілку в тому вигляді, в якому її прийнято зображати у мультфільмах і кіно. Дископодібний апарат обладнаний надувним “поясом” і величезним парашутом.

Тестовий політ апарату намічений на першу половину червня, але точна дата, як повідомили у вівторок представники місії, залежатиме від погодних умов. Фахівці сподіваються, що випробування вдасться провести в період з 2 по 12 червня.

Апарат підніметься на висоту 37 кілометрів з Тихоокеанської ракетної бази на гавайському острові Кауаї за допомогою повітряної кулі. Потім ракетний двигун додасть апарату надзвукове прискорення і, піднявшись на висоту більше 55 кілометрів над поверхнею Землі, LDSD почне знижуватися з допомогою надувного “пояса”, який надувається в момент початку зниження апарату і, за задумом творців, забезпечує можливість планувати при посадці в розрядженій марсіанській атмосфері.

США мають намір висадити астронавтів на астероїд у 2025 році

За розрахунками NASA, тест триватиме близько 4,5 годин, після чого апарат приземлиться в Тихому океані в районі Гавайського архіпелагу.

Перше аналогічне випробування літальної тарілки LDSD відбулося наприкінці червня минулого року.
За матеріалами: РИА Новости

Команда припустила, що ін’єкція “Се6” в око здатна підвищити здатність людського ока бачити в темряві.

Незалежна дослідницька група Science for the Masses, яка називає своїх учасників “біохакери” створила і успішно випробувала ін’єкцію, що дозволяє людині бачити в темряві. Результат дослідження опублікований на їхньому сайті.

Кілька років тому команда припустила, що ін’єкція “Се6” в око здатна підвищити здатність людського ока бачити в темряві. В ході нового дослідження вони знайшли добровольця, який погодився випробувати її на собі.

“Се6” – світлочутлива молекула “хлорин Е6” – являє собою аналог хлорофілу, що виділяється з водоростей і використовується для лікування окремих різновидів раку.

У ході експерименту, очі добровольця ретельно очистили від забруднень і мікропилінок, і, щоб не дозволити оку моргнути і змити розчин, обережно зафіксували. Після цього в кожне око було закапане по три дози (50мкл) розчину з “Се6”.

Чорний колір швидко розсмоктався, але очі швидко прикрили чорними контактними лінзами, щоб вони не отримували зайвого світла.

Колір очей визначає професійні здібності людини – вчені

Через годину в повній темряві піддослідний зміг розрізняти форми об’єктів, які розташовані в десяти метрів від нього. Через деякий час ефект посилювався, дистанція збільшилася на п’ятдесят метрів.

“Випробуваний ідентифікував об’єкти зі 100-відсотковою точністю, тоді як контрольна група – тільки в 33 відсотків випадків”, – повідомляють Science for the Masses,

Експеримент продовжили в нічному лісі – випробуваний і кілька людей контрольної групи мали розглянути і за допомогою лазерної указки показати, в якому напрямку від них знаходяться інші, – і знову нічний зір показав високу точність.

Представлений перший у світі смартфон з розпізнаванням райдужки очей

Щоб зберегти очі, якийсь час доброволець був змушений носити сонцезахисні окуляри, однак до ранку все наслідки ін’єкції “розсмокталися”.

За 20 днів ніяких побічних ефектів у нього не відзначалося.