У 2024 році видатки державної казни на освіту становитимуть понад 170 мільярдів гривень. Ця сума є більшою на понад 20 мільярдів гривень у порівнянні з минулим роком.

Очільник Кабміну Денис Шмигаль розповів, на що скерують ці кошти. І повідомив, що цьогоріч, зокрема, зросте зарплата вчителів на 21%.

Шмигаль розповів про видатки на освіту на 2024 рік
Окрім того, за словами прем’єра, уряд виділив суттєві кошти на облаштування надійних укриттів у навчальних закладах. Загалом – 2,5 мільярда гривень.

Інші видатки, зокрема, такі:

1,5 мільярда гривень – на Нову українську школу;
1,5 мільярда гривень – на модернізацію шкільних їдалень;
1 млрд грн – на шкільні автобуси.

Також варто ознайомитися з тим, втілення яких масштабних задумів варто очікувати, до чого готуватися педагогам, учням та студентам, які інновації та реформи задумали реалізувати цьогоріч уряд і МОН.

Війна змусила багатьох українців, переважно жінок та дітей, вимушено виїхати за межі України. Водночас вони мають міцний економічний зв’язок з батьківщиною через карти українських банків. Альфа-Банк (невдовзі Sense Bank) як один із найбільших банків України продовжує досліджувати статистику видатків українців за кордоном.

З аналізом за підсумками червня можна ознайомитись за посиланням.

Згідно з даними ООН, кількість українців, які перебувають за кордоном, продовжувала зростати в липні-вересні. Проте обсяги розрахунків картками за кордоном, навпаки, скорочувалися.

За останні три місяці карткові витрати українців за кордоном, виражені в євро, скоротилися на 21%. Значний тиск на купівельну спроможність українців за кордоном здійснила девальвація гривні, що сталася у липні. Проте й у гривневому вираженні витрати з використанням українських карток за кордоном за останні три місяці зменшилися на 7%, повернувшись на рівень березня.

Така слабка динаміка розрахунків на тлі зростання кількості українців, що виїжджають, пов’язана з переходом на місцеві джерела доходів – у Німеччині, де функціонує потужна система соціальної допомоги та сприяння працевлаштуванню, карткові витрати українців у липні-вересні скоротилися відразу на 36%. При цьому міжнародна статистика за цей період зафіксувала значне зростання кількості українців у Німеччині. Така статистична картина означає нерідкі випадки повного чи майже повного переходу українців у країні перебування на місцеві кошти розрахунків та джерела їхнього поповнення.

Подібні тенденції, хоч і в менших масштабах, спостерігалися і в інших країнах масового перебування українців. Так, в Іспанії та Австрії витрати з українських банківських карток за 3 місяці скоротилися на 25%, в Італії – на 28%. Найстабільніше українські мігранти користуються банківськими картками з України в Польщі (наймасовіша країна перебування), де скорочення платежів за липень-серпень склало лише 11% (а у гривневому обсязі витрати навіть збільшилися на 4%).

У структурі карткових витрат українців за кордоном майже 40% припадає на супермаркети та харчування. Ще 12% витрат спрямовується на купівлю одягу та взуття, 9% – на оплату проживання у готелях, 7% – на пальне.

Загалом питома вага закордонних витрат українськими картами скоротилася до мінімуму за весь період воєнного стану. Якщо у травні частка зарубіжних розрахунків з українськими платіжними картками досягла історичного максимуму 28%, то у вересні цей показник склав уже 21%.

Альфа-Банк Україна – один із системно важливих банків України, який зараз перебуває у процесі зміни назви на Sense Bank. Фінустанова обслуговує понад 3 млн фізичних, 55 тис. юридичних осіб та 82 тис. ФОП. У банку працює майже 5 тис. працівників.

В Україні різко скоротили видатки державного бюджету на більшість статей. Заощаджені кошти підуть у резервний фонд бюджету, а звідти на фінансування армії. Завдяки скороченню видатків на ці статті до резервного фонду вдасться залучити 73,3 млрд гривень.

Про перерозподіл бюджетних коштів стало відомо з постанови Кабміну №401, яка з’явилась на урядовому сайті. В умовах воєнного стану уряд наділений правом перерозподіляти бюджетні видатки задля збереження обороноздатності країни.

Перший секвестр бюджету був проведений урядом ще в березні. Тоді Кабміну вдалося перерозподілити 107 млрд гривень. Ці кошти вже пішли на війну. І от тепер мають залучити ще понад 73 млрд, які також підуть на потреби війська.

Буде скорочено видатки на владу
В рамках скорочення цих грошей зменшать витрати на такі владні інституції:

Верховну Раду – на 270,8 млн грн;
Держуправління справами – на 121,5 млн грн;
Держфіндепартамент Секретаріату Кабміну – на 271,6 млн грн;
Державну судову адміністрацію – на 1 млрд 576,3 млн грн;
Офіс генпрокурора – на 1 млрд 402,6 млн грн.
Скоротять також видатки багатьох міністерств:
Мінекономіки – на 689,4 млн грн;
МЗС – на 562,7 млн грн;
МОЗ – 588,7 млн грн;
Міненерго – 510,6 млн грн;
Мінагрополітики – 552,4 млн грн;
Мінспорту – 1 млрд 258,4 млн грн;
Мінфіну з податковою, митницею та Держфінмоніторингом – 2 млрд 507,3 млн грн;
Мін’юсту – 669,4 млн грн;
Мінкультури – 847,2 млн грн;
Мінінтеграції – 437,6 млн грн.
Крім цього, 549,8 млн гривень заберуть у Національної академії наук, і 245,2 млн грн недоотримає Державне космічне агентство. Із тієї суми, що заберуть у космічного агентства, 240 млн грн призначалося для утилізації ракетного палива.

Але найбільше грошей заберуть у кількох окремих міністерств
Зокрема, у них вилучать такі суми:

у Мінінфраструктури – 3 млрд 774,4 млн грн;
у Мінветеранів – 5 млрд 496,1 млн грн;
у Міносвіти і науки – 14 млрд 771,3 млн грн. Причому 10,8 млрд з цієї суми призначались на освітню субвенцію для місцевих бюджетів;
у Мінсоцполітики – 32 млрд 147,5 млн грн. Із цієї суми 20,1 млрд гривень недорахується Пенсійний фонд.

Середні видатки на одного учня в Україні у 2019 році складали 23 108 грн.

Про це повідомив у своєму Facebook, з посиланням на оновлені дані дашборда Міністерства фінансів, освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

«По Україні середні видатки на одного учня у 2019 році складали 23 108 грн. Звертаємо увагу, що для їх вирахування враховувалися також видатки на дітей дошкільного віку, які здобувають дошкільну освіту в навчально-виховних комплексах. У 2018 році середні видатки на одного учня були меншими – вони складали 21 320 грн, хоча кількість учнів також була меншою (3 883 605), на відміну від 2019 року, коли кількість учнів зросла більш ніж на 79 тисяч і склала 3 962 979»,

– зауважив освітній омбудсмен.

«Розглядаючи окремо фінансування по областях у сільській та міській місцевостях, дашборд демонструє, що найменша кількість учнів, але з найбільшими середніми видатками на одного учня – 44 537 грн – також Луганській області. Найменші середні видатки у сільській місцевості Рівненської області – 25 755 грн. При цьому найбільша кількість учнів у селах Закарпатської області – 95 381, а видатки тут складають 26 677 грн» – зазначає Горбачов.

Середні видатки на учнів міст Києва, Луганської та Кіровоградської областей: 24 394 грн, 22 021 грн, 21 622 грн відповідно. Найменші видатки на учня у містах Одеської області – 16 136 грн.