Трамп прагне вдруге стати президентом США.

Дональд Трамп розповів про свої плани, якщо він повернеться до Білого дому.

Про це пише АР.

Більшу частину президентської кампанії 2024 року домінували численні розслідування щодо колишнього президента Дональда Трампа та нові звинувачення проти нього. Але до дня виборів залишилося менш як рік, і Трамп домінує в боротьбі за номінацію від республіканців і вже виклав широкий набір політичних цілей, якщо він виграє другий термін.

Його ідеї та навіть питання, на яких він найбільше зосереджується, кардинально відрізняються від пропозицій президента Джо Байдена. Якщо плани Трампа будуть реалізовані, вони означатимуть драматичну реформу уряду, мабуть, більш значущу, ніж під час його першого терміну. Його президентство, особливо перші дні, було відзначене хаосом, внутрішніми чварами та хвилею поспіхом написаних указів, які були швидко скасовані судами.

Трамп стверджує, що ще до інавгурації він врегулює війну між Росією та Україною. Це включає, за його словами, припинення «нескінченного потоку американських скарбів в Україну» та звернення до європейських союзників з проханням відшкодувати США витрати на відновлення запасів.

Незрозуміло, чи буде він наполягати на тому, щоб Росія вивела війська з території України, яку вона захопила під час війни.

Трамп заявив, що буде підтримувати Ізраїль у його війні з ХАМАС і підтримувати зусилля Ізраїлю знищити бойовиків. Він каже, що продовжуватиме «фундаментально переглядати» мету та місію НАТО.

Фінальну крапку у дискусії про можливість проведення виборів в умовах війни міг би поставити Конституційний Суд.

Зміст
Вибори під час війни: що кажуть закони і Конституція
Вибори президента України під час війни: що кажуть експерти
Вибори в умовах воєнного стану: виклики та небезпека
Чи будуть вибори президента 2024 року: що кажуть політики і думка суспільства
Повноваження президента України Володимира Зеленського спливають у травні 2024 року, а проводити вибори під час війни забороняє Конституція. Наразі влада не дала чіткої відповіді, чи відбудуться президентські вибори навесні, але розмірковує над цим варіантом.

Що буде після закінчення терміну президенства Зеленського навесні і чи будуть президентські вибори в Україні під час війни, читайте на ТСН.ua.

Вибори під час війни: що кажуть закони і Конституція
Конституція України передбачає пʼятирічний термін повноважень президента. Водночас у статті 108 Конституції вказано, що президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного президента.

Такий прецедент вже був в історії української незалежності: коли другий президент Леонід Кучма виконував свої повноваження кілька місяців понад пʼятирічний термін. Це відбулося після фальсифікації результатів президентських виборів 2004 року на користь Віктора Януковича і як наслідок спалахування Помаранчевої революції. Тож Кучма виконував повноваження, поки тривали ці політичні перипетії, і допоки не відбувся повторний другий тур голосування, в якому обраним президентом було оголошено Віктора Ющенка.

Закон України про “Правовий режим воєнного стану” прямо забороняє проведення виборів під час дії воєнного стану. Згідно з виборчим кодексом, ЦВК зобов’язана оголосити початок виборчої кампанії протягом 30 днів після скасування воєнного стану.

Зауважимо, що зміни до законів можна внести навіть під час війни, а от зміни до Конституції під час дії воєнного стану вносити заборонено.

Вибори президента України під час війни: що кажуть експерти
Політолог Володимир Фесенко у коментарі для ТСН.ua оцінив, чи можливо все ж таки провести вибори під час війни. На його думку, ситуацію міг би розв’язати Конституційний Суд.

“Тут два варіанти: або проводити президентські вибори, пристосувавши виборче законодавство і практики до умов війни – це один варіант. Інший варіант – звернутися до Конституційного Суду, який все має розтлумачити. Тому що є закон про воєнний стан, який забороняє всі вибори під час війни; є норма Конституції. Але в Конституції говориться про продовження повноважень Верховної Ради, поки діє воєнний стан. Про президента так не сказано, як і про місцеві органи самоврядування. Деякі конституціоналісти вважають, що логікою, за духом Конституції, та сама норма має діяти і відносно президента. Але офіційно про це може сказати чи навпаки – сформулювати іншу позицію може тільки Конституційний Суд України”, – розповів політолог.

Водночас він наголосив: “Думка про те, що після завершення повноважень президента України наприкінці травня ці повноваження автоматично переходять до спікера Верховної Ради, – абсолютно не відповідає жодному українському закону”.

Фесенко вважає, що рішення про проведення чи непроведення президентських виборів ухвалюватиметься приблизно за місяць – кінець листопада або початок грудня.

“Тому що якщо проводити вибори, то вже у грудні треба починати перші процедури: створення виборчих комісій і так далі. Відповідно поки йде бюджетний процес – треба виділити гроші на вибори”, – пояснив політолог.

За його оцінками, КС наразі не надто завантажений, тож міг би дати прискорену оцінку та відповідь на запитання щодо можливості проведення виборів під час війни.

Вибори в умовах воєнного стану: виклики та небезпека
У контексті проведення виборів під час війни політичний експерт Максим Джигун зауважив у інтерв’ю ТСН.ua, що перед Україною постає багато викликів, і вони дуже серйозні.

“Зокрема, це питання того, як проводити вибори на лінії розмежування, на лінії фронту – де постійно прилітає, де немає жодної безпеки, немає можливості зробити приміщення для проведення виборів, безпечні для людей. Де будуть точно провокації, складність доступу міжнародних спостерігачів і подібні речі”, – навів приклад Джигун.

“Наступний момент – а що робити з територіями, які зараз тимчасово окуповані? Чи у разі проведення або непроведення виборів на окупованих територіях ми тим самим побіжно не визнаємо їхньої анексії і того, що Україна не контролює ці території? Невже це не є ударом узагалі по українській державності?” – звернув увагу експерт.

Ще один виклик, який він назвав, – організація голосування для українців, які виїхали за кордон після повномасштабного вторгнення: “Як їм проголосувати? Через “Дію”? Ну багато є запитань до того, а як можуть бути використані результати голосування з “Дії”, і чи не буде це використано в якусь базу даних з розумінням того, а хто за кого вболіває і хто кого підтримував”.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Окуповані території, війна та біженці: які ризики від виборів в Україні | Максим Джигун

“Питань – багато, над вирішенням яких потрібно працювати роками у звичайному режимі. Але я думаю, що політичний тиск з боку окремих представників республіканської партії, перш за все, може зіграти свою роль. Тому вибори справді можливі, хоч, як на мене, це дуже небезпечний прецедент. Навряд чи зараз – коли у нас демократія не може розквітати через війну і вимушену централізацію влади, вибори призведуть до якогось оновлення демократичного правління, і до того, що не відбудеться застою демократії, про що говорять наші партнери за океаном”, – вважає Джигун.

Чи будуть вибори президента 2024 року: що кажуть політики і думка суспільства
Зауважимо, у серпні під час свого візит у до Києва американський Сенатор від республіканської партії Ліндсі Грем заявив, що вибори в Україні 2024 року повинні відбутися, навіть попри війну. На думку сенатора, це необхідно, аби показати зміни, які відбулися в Україні за останні роки.

“Я хочу, щоб у цій країні відбулися вільні та чесні вибори, навіть під час нападу на неї. Американський народ має знати, що Україна змінилась. У минулому це була дуже корумпована країна”, – заявив Грем.

“Я вважаю, що Україні настав час зробити наступний крок у становленні демократії, а саме – провести вибори 2024 року”, – зазначив він.

У жовтні Зеленський прокоментував можливість проведення виборів під час війни. Глава держави сказав, що це можливо лише у разі, якщо “парламенту вдасться вирішитися всі завдання щодо забезпечення доступу до голосування”.

“Важливо організувати вибори так, щоб люди, які повинні голосувати, могли це зробити в безпеці, без нападів. У нас є це завдання, якщо наша країна зможе внести поправки до законів, то вибори відбудуться в Україні”, – заявляв президент.

Зеленський також стверджував – якщо вибори все ж відбудуться під час війни, він балотуватиметься, а якщо вони будуть проведені після, то президент на другий термін не піде.

“Якби війна тривала – так, якби війна закінчилася – ні. Я не можу втекти під час війни”, – сказав президент.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Війна на завершальній стадії?! Зеленський зробив гучну заяву і зізнався, чи піде на вибори!

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що для проведення виборів під час війни необхідно вирішити щонайменше п’ять проблемних питань:

забезпечення прав на голосування і бути обраними до органів влади для військовослужбовців,
організація виборів на тимчасово окупованих територіях,
забезпечення участі в голосуванні українських біженців (нині за кордоном перебувають близько 7 млн громадян),
фінансування виборів,
забезпечення можливості вільного доступу до медіа.
“Ще є низка інших більш дрібніших питань, які стосуються організації виборів, але я думаю, коли ми разом знайдемо відповіді на ці п’ять, Україна ухвалить рішення про проведення виборів”, – сказав Стефанчук.

Він додав, що звернувся до колег з багатьох парламентів світу із прохання поділитися досвідом проведення або непроведення виборів під час війни.

Міжнародний досвід проведення воєнних виборів є різноманітним, повідомляв у Мережі експерт із політичних питань Українського інституту майбутнього Ігор Попов.

“Великобританія не проводила вибори під час Другої світової війни, а зворотнім прикладом вважають Ізраїль, який проводить всі виборчі процеси в умовах постійних безпекових загроз. У 21-ому столітті в Іраку та Афганістані проводили вибори навіть тоді, коли центральний уряд не контролював частину території країни”, – навів приклади експерт.

Заяву Стефанчука узявся пояснювати заступник керівника Офісу президента Михайло Подоляк. Він сказав, що спікер парламенту на тлі висловлювання про інші країни говорив про готовність України розглянути бачення цих держав.

“Будь-яка країна може сказати свою позицію щодо того, чи треба продовжувати термін перебування у владі людей, які були вибрані до початку війни і каденція яких вже завершилася під час війни. Чи можна в принципі проводити ці вибори з урахуванням оцих позицій – гроші, безпека”, – розповів Подоляк.

Він також зазначив, що держава має зважати на свої відносини з країнами, які надають фінансову та військову підтримку. Водночас заступник голови ОП наголосив, що рішення про проведення виборів “буде прийнято виключно народом України”.

“Це нормально, коли в суспільстві публічно, в тому числі, на внутрішньому ринку… і з партнерами проговорюється, наскільки важливо та чи інша форма легітимності, чи можна буде цю легітимність перенести на певний термін, поки йде війна”, – додав Подоляк.

Чи підтримують українці ідею виборів під час війни
Результати опитування, проведеного у жовтні соціологічною службою Центру Разумкова, свідчать, що більшість українців (64%) негативно ставляться до ідеї проведення виборів до завершення війни. Позитивно до цієї ідеї ставляться 15% опитаних, а ще 20% – не визначилися з позицією.

Негативне ставлення до проведення виборів під час війни респонденти найчастіше обґрунтовували тим, що: в країні немає грошей на вибори (36% опитаних), законодавство не дозволяє проведення виборів у період дії воєнного стану (32%), проблематично гарантувати безпеку учасникам голосування (31%), під час воєнного стану неможливо дотримуватися стандартів демократичності виборів через тимчасове обмеження політичних прав і свобод громадян (29%), неможливо організувати голосування на окупованих територіях (26%), виникнуть проблеми для голосування тимчасово переміщених осіб, українських біженців за кордоном (24%), неможливо організувати голосування військовослужбовців, які перебувають безпосередньо у місцях бойових дій (22,5%).

У вересні 100 українських громадських організацій підписали спільну заяву про те, що виступають проти проведення виборів під час війни.

“Вибори і повномасштабна війна – несумісні. Ця ідея вкрай небезпечна та призведе до втрати легітимності як процесу, так і виборних органів, а з високою імовірністю – і до значної дестабілізації держави в цілому. Ключовими є виклики, пов’язані з вільним формуванням політичної волі в умовах активної фази війни, неможливістю забезпечити повноцінну участь військових і виборців за кордоном, відсутністю політичної конкуренції в умовах звуження прав і свобод під час правового режиму воєнного стану”, – йшлося в заяві громадських активістів.

Партія Роберта Фіцо SMER-SD випереджає проєвропейську ліберальну партію.

У Словаччині на позачергових парламентських виборах перемогла популістська партія SMER-SD, яку очолює колишній проросійський прем’єр-міністр Роберт Фіцо.

Партія, яка виступає за співпрацю з країною-агресором, випереджає проєвропейську ліберальну партію, повідомляє Deutsche Welle.

Зазначимо, що за попередніми результатами, оприлюдненими Державною виборчою комісією після підрахунку майже 99% голосів, партію СМЕР-СД підтримали 23,37% виборців.

Водночас головний суперник SMER-SD, проєвропейська прогресивна Словаччина на чолі з віце-президентом Європарламенту Міхалом Шимечкою набрала 16,86% голосів. Лідируючу трійку також становить лівоцентристська партія “Голос” екс-прем’єр-міністра Словаччини Петера Пеллегріні – 15%.

Крім них, 5%-й бар’єр подолали ще 4 партії, які отримали підтримку 5,7-9,1% виборців. Очікується, що остаточні результати голосування будуть оголошені сьогодні.

Позиція СМЕР-СД щодо війни в Україні
Варто зазначити, що лідер SMER-SD Роберт Фіцо раніше заявив, що в разі перемоги на виборах планує скасувати військову підтримку України.

Роберт Фіцо, нагадує Радіо Свобода, під час виборчої кампанії заявляв, що у разі перемоги Словаччина більше не надсилатиме Україні «жодних боєприпасів». Фіцо також виступає проти вступу України в НАТО.

Найближчим союзником Фіцо в ЄС може бути угорський лідер Віктор Орбан, найбільш прокремлівський з лідерів європейського блоку.

Крім того, Фіцо повторює пропаганду Російської Федерації про те, що диктатор Володимир Путін вирішив вторгнутися в Україну через “нацистську Німеччину та фашистську Україну”.

Раніше глава МЗС Словаччини розкритикував Угорщину. Глава МЗС Словаччини Мирослав Влаховський заявив, що проблема у війні Росії-агресора проти України полягає в діях Москви, а не Європейського Союзу.

Нагадаємо, президент Словаччини відвідав Київ, щоб зустрітися із Зеленським. Зузана Чапутова зазначила, що «спільний візит до України з президентом Павлом підтверджує нову еру у відносинах між главами держав Словаччини та Чехії.

Як відомо, з початку війни з РФ Словаччина надавала військову допомогу Україні. Міністр оборони Словаччини Ярослав Надь пообіцяв, що Братислава передасть Києву «більше».

Експертка зазначила, що ризики для України залишаються.

Під час виборів у Конгрес США обіцяної червоної хвилі, коли б республіканці здобули вражаючу перемогу і в Конгресі, і на інших виборчих позиціях, не сталося. Але це не означає, що всі ризики, які можуть бути для України, є неактуальні.

В інтерв’ю ТСН.ua директорка Центру “Нова Європа” Альона Гетьманчук роз’яснила, чи зміниться політика Америки щодо допомоги Україні.

“Під час предвиборчих кампаній усі питання більше підсвічуються та виглядають, можливо, більш драматично, однак ризики щодо підтримки і допомоги Україні залишаються. Без військової, гуманітарної допомоги ми не можемо говорити про реальну підтримку з боку США”, – зазначила експертка.

За її словами, наразі немає повної єдності у республіканців щодо того, яким чином надалі надавати цю допомогу, за яких умов, в яких об’ємах.

“Ті, хто каже про обмеження допомоги, перебувають у меншості. І це тішить. Згідно з деякими прогнозами могло бути так, що третина республіканців в Палаті будуть так звані “трампісти” – це ті люди, які гучно говорять, що не час витрачати на Україну. Маємо час проаналізувати: скільки їх, хто вони, чи варто на них витрачати свій час. Чи скерувати увагу на традиційних республіканців…”, – сказала Гетьманчук.

Вибори до Конгресу США: що відомо
У вівторок, 8 листопада, в США стартували вибори – американці обирають наступний склад Конгресу. Остаточні результати ще не оприлюднили.

Президент США Джо Байден заявив, що вибори стали “гарним днем для демократії та для Америки” та запросив партію республіканців до співпраці.

Також відомо, що до Сенату США пройшов республіканець, який блокував законопроєкт про військову допомогу Україні.

Інна Вернікова до 12 років жила і ходила до школи у Чернівцях, після чого з родиною еммігрувала до США.

У Нью-Йорку на виборах до муніципальної ради здобула перемогу 37-річна уродженка Чернівців Інна Вернікова (Inna Vernikov).

Про це інформує Голос Америки.

Успішний адвокатка у справах шлюбу та імміграції Інна Вернікова перемогла на 48-му окрузі і стала членом міської ради Нью-Йорка. Інна балотувалась у депутати від Республіканської партії.

На минулих президентських виборах вона голосувала за Дональда Трампа, тоді як жителі Нью-Йорка підтримують переважно демократів.

Хто така Інна Вернікова
Інна Вернікова до 12 років жила і ходила до школи у Чернівцях, після чого з родиною еммігрувала до США.

Як повідомляє detaly.co.il, Інна Вернікова навчалася у 41-й школі Чернівців – першій загальноосвітній єврейській школі України.

Після приїзду до США Інна навчалася у Барух-коледжі. У юридичній школі штату Флорида Інна була президентом Асоціації єврейських студентів-юристів і переконала адміністрацію свого університету перенести традиційну церемонію вручення випускних дипломів із суботи на неділю.

Вона розповідає, що мріяла стати адвокатом з самого дитинства.

“Кожного разу, коли я бачила якусь несправедливість, у мене виникало відчуття, що я маю це виправити”, — зазначає новоспечена депутатка.

За її словами, рішення балотуватися ухвалила після того, як у своїй машині на Бруклінському мосту зазнала нападу хуліганів під час акції протесту Black Lives Matter.

Тепер жінка має припинити свою юридичну практику. Депутатам у Нью-Йорку платять гроші, та Інна говорить, що зароблятиме тепер значно менше. Проте це її не лякає, адже Вернікова запевняє, що йшла в політику не задля власного збагачення, а щоб змінити місто на краще. Під час пандемії вона працювала волонтером у місцевій їдальні.

Росія продовжує масову паспортизацію мешканців тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, щоб збільшити явку на виборах до держдуми.

Один з депутатів путінської партії “Единая Россия” Дмитро Саблін заявив, що проведення голосування на Донбасі – це “експеримент приєднання українських земель до Росії”.
За його словами, вже на наступних виборах на окупованих Росією територіях Донецької та Луганської областей хочуть зробити російські одномандатні, мажоритарні округи.

Незаконна паспортизація Донбасу

• У Службі безпеки України повідомили, що за прямими вказівками країни-агресора з червня 2021 року примусове отримання російського громадянства на Донбасі відбувається прискореними темпами.
• Олексій Данілов прокоментував дії Росії так: “Вони видають ці документи, це як Гітлер нападав, він аусвайси (посвідчення особи – 24 канал) видавав для того, щоб на окупованих територіях в людини було посвідчення”.
• Секретар РНБО зазначив, що Путін планує “взяти 500 тисяч голосів”.
• Тим часом російська ЦВК вже подала у проєкті постанови інформацію, що жителі окупованої Донеччини та Луганщини, які мають російські паспорти, зможуть голосувати на виборах у державну думу восени 2021 року.

Текст публікації Дениса Казанського:

Депутат держдуми РФ від партії “Єдина Росія” Дмитро Саблін приїхав до Донецька, де заявив, що на Донбасі “проходить експеримент по возз’єднанню території з Росією”. За його словами, вже на наступних виборах на захопленій росіянами території Донбасу будуть нарізані російські мажоритарні округи.

Ось така “громадянська війна”…

Найбільш приголомшливе, що на тлі таких заяв Кремль продовжує звинувачувати Україну в невиконанні Мінських угод. Яким чином до цих угод співвідноситься “експеримент по возз’єднанню” ОРДЛО з Росією представники Кремля, як зазвичай, не уточнюють.

Вибори до Держдуми Росії мають відбутися 19 вересня
Верховна Рада України на позачерговому засіданні 8 вересня підтримала звернення до міжнародної спільноти про невизнання виборів до Держдуми Росії, голосування на яких організували на окупованих територіях України. Відповідне звернення підтримали 318 народних депутатів.
У документі зазначається, що намір російської влади провести 19 вересня 2021 вибори до Державної думи в окупованому Криму та Севастополі і з залученням до участі у виборах громадян України з Донецької та Луганської областей «є порушенням Конституції та законодавства України, основних принципів і норм міжнародного права».
Верховна Рада закликає міжнародних партнерів «не визнавати легітимність виборів в Державну думу 19 вересня 2021 і її подальших рішень у разі проведення голосування на тимчасово окупованій частині території України».
Крім того, Рада пропонує застосувати санкції проти представників «органів влади» окупованого Криму, які «залучають громадян України на окупованих територіях до виборів у Держдуму, і тим самим порушують суверенітет України.
Як відомо, єдиний день голосування на виборах до Держдуми Росії восьмого скликання призначено на 19 вересня.
Нещодавно правозахисник розповів, як жителів Донбасу масово повезуть в Росію на вибори.
Раніше Зеленський прокоментував залучення жителів Донбасу до російських виборів.
Нагадаємо, голова Центральної виборчої комісії Росії Елла Памфілова розповіла про можливості проголосувати на виборах в Державну думу для громадян, які перебувають на території самопроголошених терористичних «Л/ДНР».
Крім того, повідомлялося, що Росія заграє з жителями ОРДЛО напередодні виборів до Держдуми.
Також Арестович заявляв, що вибори в Держдуму в Донбасі – підстава посилити санкції проти РФ.
Нагадаємо, партія Путіна «Єдина Росія» уклала угоду із «Союзом добровольців Донбасу», яку очолює Олександр Бородай – бойовик і колишній глава «ДНР», що сьогодні проживає в Росії. Вибори в Державну думу пройдуть 19 вересня 2021 року.
Зазначимо, що президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО від 14 травня 2021 року про запровадження санкцій. У списку опинилися ватажки так званих ДНР та ЛНР, а також «очільник» окупованого Криму.
Так, під українськими санкціями опинилися ватажок «ДНР» Денис Пушилін, ватажок «ЛНР» Леонід Пасічник та так званий «глава» Криму Сергій Аксьонов. Водночас санкції наклали на десятки вебресурсів, пов’язаних з «ЛНР» і «ДНР» та окупаційним режимом Криму.

Відомий богатир Василь Вірастюк прокоментував рішення Великої Палати ВСУ, яка задовольнила апеляційні скарги його команди, ЦВК і партії “Слуга народу” щодо виборів на 87 окрузі. 

Цим рішенням Вірастюка остаточно визнали народним депутатом України на виборах, які відбулися ще наприкінці березня.

Політик прокоментував подію у Фейсбуці, пише “Галка”.

“Дякую усім, хто голосував, підтримував та вірив у справедливість! Дякую неймовірній команді юристів! Дякую ЦВК, які в рамках закону діяли впродовж цієї тривалої боротьби за правду на 87 окрузі. А також дякую Великій палаті Верховного суду за демократичний процес і винесення законного рішення. Мені до тривалих змагань не звикати. Попереду багато роботи! Поїхали!”, – зазначив політик.

Натомість Олександр Шевченко заявив, що буде скаржитися на результати виборів у “європейських та світових інстанціях”.

На одній із дільниць виборчого округу №87 в Івано-Франківській області вибори визнали недійсними.

Про це передають спостерігачі руху “Чесно”.

Так, за ніч планували перерахувати 20 дільниць, однак вдалося лише 5. На одній із них вибори визнали недійними. На цій дільниці перемагав Олександр Шевченко (кандидат від “За майбутнє”). У нього було 377 голосів, а у Василя Вірастюка 141.

Причина визнання виборів недійсними – проблема із заявами та голосуванням на дому. Крім того, зникла частина бюлетенів.

Згодом рух “Чесно” повідомив, що вибори визнали недійсними також на дільниці у місті Яремче (№261027).
На цій дільниці Шевченко і Кошулинський набрали по 172 голоси, а Вірастюк – 73.

Причина визнання вибрів недійсними – відсутність печаток на контрольних талонах, які кидають в урну.

Нагадаємо, що 28 березня 2021 року в одномандатних виборчих округах №50 (Донецька область) та №87 (Івано-Франківська область) відбулися проміжні вибори народних депутатів України.