Зверніть увагу: зараз фінальна кампанія проти партії Вакарчука. Замовники – у штабі Порошенка, бо Вакарчук забирає переважно в них. Допомагатиме, зокрема й безкоштовно/неусвідомлено, багато політекспертів і журналістів, керуючись лише бажанням зловити хайп на коментуванні соцопитувань та передвиборчих типу тенденцій.

У чому завдання? Закріпити за партією Вакарчука враження, що вона не проходить. У Вакарчука виборець здебільшого випадковий – це люди, які збираються піти на вибори й хочуть підтримати когось чистого в таборі проєвропейських демократів. Партія Порошенка таких виборців бентежить – не дуже й хочеться підтримувати затятого корупціонера із 25-річним стажем у політиці. Партія Гриценка розчаровує. Такі виборці не без претензій до самого Вакарчука, але в того реально непоганий набір людей у списку і немає багажу корупції, тож можуть і проголосувати. За партію Зеленського такі виборці, найімовірніше, не проголосують.

Власне, шанс Вакарчука в тому, щоб у день виборів виборці вирішили: гаразд, проголосую за нього, треба проголосувати за когось пристойного. Й останній сильний інструмент цьому перешкодити, якщо немає якогось компромату, – це переконати, що Вакарчук типу все одно не проходить.

Тому весь тиждень до п’ятниці, коли вже не можна буде посилатися на соцопитування, можна буде бачити порохоботів і вболівальників, а також просто безвідповідальних коментаторів, які розповідатимуть, що типу дивіться – Вакарчук нижче від бар’єра і чому типу це сталося.

Не вірте цьому. Не давайте шансу корупціонерам. Підмутити 2–3% в опитуваннях так, щоб хтось був нижче від бар’єра, – нескладно. Згадайте, що мутили на президентських виборах, коли то Юлю занижували, то Петра піднімали, то Зеленському показували явно менше, ніж набиралося. Іноді цей прийом нічого особливо не дає, а іноді закріплене враження стає убивчим.