Рік в Україні буде нелегким. Але ситуація не безнадійна, кажуть експерти.

За оновленим прогнозом Європейського банку реконструкції та розвитку, через війну українська економіка цьогоріч скоротиться на 30%. Наприкінці березня ЄБРР прогнозував спад ВВП на 20%. Зменшення української економіки на третину прогнозує і МВФ. Світовий банк підрахував, що ВВП України скоротиться щонайменше на 45%. Адже, за різними даними, від 30% до 50% підприємств в Україні повністю припинили свою діяльність, близько половини всіх працівників втратили роботу та дохід.

У Київській школі економіки підрахували, що внаслідок руйнувань інфраструктури Україна вже втратила понад 88 мільярдів доларів. А загалом втрати української економіки включно з прямими та непрямими, якот зниження ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, сягають 600 мільярдів дола-рів США! За оцінками уряду, у довгостроковій перспективі ця цифра може зрости до 1 трильйона доларів.

Про нові виклики для української економіки говоримо з Катериною Маркевич, провідною експерткою економічних і соціальних програм Центру Разумкова, Оленою Коробковою, головою ради Незалежної асоціації банків України, Андрієм Новаком, головою Комітету економістів України, та економістом Борисом Кушніруком.

ВТРАТИ БУДУТЬ ВЕЛИКІ, АЛЕ ЕКОНОМІКА ВИСТОЇТЬ

— Чого чекати від української економіки надалі, зважаючи на війну? Наскільки глибоким може бути падіння ВВП?

К. Маркевич:

— Цей рік для України, з погляду економічного розвитку, без перебільшень буде вкрай складним. Внаслідок активних бойових дій пошкоджено або знищено сотні виробництв. Так, частина бізнесу все ж змогла “евакуюватися” до безпечніших регіонів та сьогодні намагається працювати, але це переважно мікро- та малий бізнес. Водночас великим підприємствам значно важче передислокуватися. Попри все, є й хороші новини. Ділова активність з початку березня пришвидшилася: за даними НБУ, кількість підприємств,
що не працюють, знизилася з 32% до 17%.

— Які галузі можуть постраждати найбільше?

К. Маркевич:

— Найперше — сільське господарство. Порушення посівної кампанії, а також можливий зрив збору врожаю зернових, руйнування складів та елеваторів, інфраструктури та сільгосптехніки, а також тимчасова окупація частини південних областей ставить під загрозу розвиток сільського господарства, яке минулого року забезпечило Україні понад 10% ВВП. Через повну блокаду торгівлі через українські порти, на яку припадає 90% торгівлі збіжжям, аграрії не можуть продати зерно та вимушені здійснювати експорт залізницею у значно менших обсягах. До того ж галузь стикається з браком пального і трудових ресурсів.

Також війна відчутно погіршить очікування інвесторів щодо перспектив вкладання коштів — через побоювання втрати активів, отож відтік капіталу — цілком прогнозований.

Б. Кушнірук:

— Треба розуміти, що і частина великих металургійних підприємств, як-от “Азовсталь” чи Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, просто знищена. І навіть коли війна закінчиться, швидко відновити роботу цих гігантів не вдасться. А частка продукції гірничо-металургійного комплексу в загальному обсязі українського експорту товарів у 2021 році сягала 31%. Також ворог цілеспрямовано нищить енергетичні та інші об’єкти інфраструктури.

— Скільки коштує країні день війни? Ексміністр розвитку економіки Тимофій Милованов каже про близько 1 мільярд доларів. За його даними, прямі втрати інфраструктури становлять 3 — 4 млрд доларів щотижня. Плюс додатково Україні потрібно 5 — 8 млрд доларів на місяць для бюджету. Згодні з такими розрахунками?

Б. Кушнірук:

— Думаю, що ці дані завищені. Адже більшу частину зброї ми отримуємо від наших партнерів безоплатно. Також не вірю, що і Росія витрачає на війну близько 900 мільйонів доларів щодня. Вочевидь, є певні манупіляції з цифрами. Раніше Офіс президента повідомляв, що за місяць Україна витрачає на війну близько 10 млрд доларів.

БІДНИХ СТАНЕ БІЛЬШЕ

— За даними НБУ, у квітні споживча інфляція у річному вимірі прискорилася із 13,7% у березні до 16,4%. Чи збільшуватимуться ціни надалі?

К. Маркевич:

— Так, інфляція може перевищити 20% за підсумками року. І це зумовлено багатьма причинами: порушенням виробничих процесів та логістики внаслідок пошкодження і руйнування інфраструктури, тимчасовою окупацією більшості районів південних областей України, які спеціалізуються на сільському господарстві. А також — через дефіцит пального та пошук альтернативних ринків для його закупівлі внаслідок переорієнтування з російського та білоруського напрямків, здорожчання імпорту через збільшення логістичних витрат та світових цін на енергоносії.

Інфляція може перевищити 20% за підсумками року.

— Що може подорожчати найбільше?

К. Маркевич:

— Продукти харчування, пальне, транспортні послуги. Стосовно хлібобулочної продукції, то ціни залишатимуться більш-менш стабільними до розблокування портів, якими Україна експортує до 90% своєї пшениці. Надалі, тобто восени, ціни можуть підвищитися, оскільки пропозиція зменшиться через збільшення експорту. Загалом різке зростання цін на продукти харчування призводить до поширення бідності. За прогнозами ООН, частка населення України з доходами, нижчими за фактичний прожитковий мінімум, може сягнути 70% у 2022 році проти 18% у 2021-му.

— За даними Міжнародної організації праці (МОП), з початку повномасштабної російської агресії в Україні втрачено близько 4,8 мільйона робочих місць. Тобто на нашу країну чекає ще й масове безробіття?

А. Новак:

— Усе знову ж таки залежатиме від тривалості бойових дій. МОП наголошує: якщо воєнні дії припиняться найближчим часом, то може настати швидке відновлення економіки з поверненням 3,4 мільйона робочих місць. У разі військової ескалації втрата робочих місць сягне показника 7 мільйонів осіб.

Б. Кушнірук:

— Українській владі треба думати над зменшенням податкового навантаження на бізнес і громадян. У зоні бойових дій варто обнулити ЄСВ, а ПДФО зменшити до 5%. Бо, не перебільшуючи, там людина може загинути у будь-який момент, а їй кажуть — заплатіть ЄСВ на пенсійне страхування. На інших територіях бажано, щоб бізнес платив ЄСВ із мінімальної зарплати. Це стимулюватиме повернення людей із-за кордону. На жаль, українська влада поки що дивиться в інший бік, хоче збільшити податкове навантаження, зокрема підвищити військовий збір з 1,5% до 3%.

КОЛИ ВПАДЕ ДОЛАР?

— На початку війни чимало експертів прогнозувало, що курс гривні може впасти до 50 гривень за долар і нижче. Але, як бачимо в обмінниках, долар коштує 34 — 35 гривень. Завдяки чому вдалося втримати курс на менш-більш прийнятному рівні?

О. Коробкова:

— З одного боку, ринок у нас наразі розбалансований: експорт заблоковано, валютного виторгу надходить менше. Водночас видатки військового характеру, навпаки, істотно зросли, отже, потреба у валюті збільшується. Теоретично це могло б вплинути на курс негативно. Але ми маємо низку компенсаторів, які допомагають курсу балансувати. НБУ обмежив перелік доступних операцій на валютному ринку. Водночас Україна отримувала і буде отримувати у різних форматах фінансову допомогу від міжнародних партнерів. Крім того, частина військових поставок відбувається у рамках матеріально-технічної допомоги, тобто наша країна не сплачує за неї, не витрачає валюти. Усі ці фактори допомагають тримати курс.

Після нашої перемоги експорт буде розблоковано, в експортно-імпортних потоках знову матимемо адекватний баланс. Україна зможе розраховувати й на міжнародну допомогу для свого відновлення і, звісно ж, на репарації. Тоді у нас буде можливість оцінити у нових умовах стан ринку, переглянути підходи до валютних обмежень.

— Чи може гривня зміцнитися?

Б. Кушнірук:

— Після закінчення активних бойових дій — так.

— Чи спостерігається відтік коштів із банківської системи?

О. Коробкова:

— Ні, навпаки. Гривневі вклади населення з 24 лютого до кінця квітня зросли на 20% — на 85 мільярдів гривень. У середині квітня президент підписав закон про 100% гарантії на депозити фізичних осіб і ФОПів. Це безумовно важливий крок, який підвищив рівень довіри громадян до банківської системи.

ЧОГО ЧЕКАТИ?

— Велика Британія, Канада та ЄС заявили про скасування мит на український експорт. Якою мірою цей крок допоможе українській економіці?

К. Маркевич:

— Хоч скасування запроваджено на рік, цей крок важливий для відбудови української економіки та засвідчує реальну підтримку нашими торговельними партнерами вільної торгівлі з Україною. Загалом підтримка міжнародних партнерів через гранти, гарантії позик та лінії валютного свопу нарівні з основними фінансовими пакетами від міжнародних організацій допоможуть українській економіці вистояти.

— ЄБРР прогнозує, що вже у 2023 році ВВП України збільшиться на 25%. Наскільки це реально?

А. Новак:

— Це залежатиме від динаміки воєнних дій та масштабів і темпів міжнародної допомоги. На мою думку, нам, хоч втратимо дуже багато, все вдасться відновити. Але вже із сучасними технологіями та матеріалами. По перше, за рахунок заарештованих російських активів (як державних, так і приватних), які на сьогодні становлять майже пів трильйона доларів. По-друге, завдяки допомозі міжнародних фінансових організацій. З допомогою світу ми з часом можемо вивести Україну на рівень таких держав, як Румунія чи Болгарія, або, навіть, як Іспанія чи Італія. Все залежатиме від того, яким буде “план Маршалла” для України і як ним скористається українська влада.

Українці у 2022-му заплатять за обслуговування і погашення державного боргу по 12,6 тис. грн. Стільки своїми податками віддасть кожен, включно з новонародженими. У той же час мінімальну зарплату підвищать всього на 200 грн – до 6700 грн (у грудні 2021-го мінімалка становитиме 6500).

Проєкт державного кошторису 15 вересня затвердив Кабінет міністрів. Після цього документ був зареєстрований у Верховній Раді під № 6000. 15 вересня – це крайній термін, в який Кабмін має законне право подати проєкт держбюджету до парламенту.

“Два роки поспіль подаємо бюджет вчасно у визначений законом термін. До цього термінів не дотримувалися… Чим пізніше починаєш планувати бюджет, тим краще і якісніше це можна зробити (використовуючи останні дані)”, – сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Чого українцям чекати від бюджету-2022
Показники вперше засновані на трирічній бюджетній декларації. За словами Шмигаля, це дозволяє краще планувати економічний розвиток. Ключові цифри озвучив міністр фінансів Сергій Марченко.

20 тисяч грн – такою буде мінімальна зарплата українського лікаря (у медсестри – 13,5 тисяч);

житло придбають всім ветеранам АТО, які мають на це право (виділять 5,5 млрд грн);

2 тисячі гривень – мінімальна стипендія для українського студента вишу. Що цікаво, це більше, ніж мінімальна пенсія;

1250 грн – такою буде стипендія в українському профтехучилищі (а зараз 480 грн);

28,6-28,7 грн/$ – стільки коштуватиме долар у 2022-му (у всякому разі, так вважають у Кабміні). Це на дві гривні більше, ніж зараз;

15 258 грн – такою буде середня зарплата в Україні. А до кінця наступного року середня зарплата буде вже на рівні 17 500 грн.

6700 грн – такою буде мінімальна зарплата у 2022-му. Порівняно з 2021-м її підвищать всього на 200 грн;

560 млрд грн – стільки витратять на погашення та обслуговування державного боргу. Це 43,3% дохідної частини. Тобто з 10 зароблених гривень 4 доведеться віддавати кредиторам.

З позитивного: значне підвищення зарплат медикам. Однак решти українців таке нововведення мало чим стосуватиметься. Ще кілька цифр для довідки:

ВВП – 5368 млрд грн

Дефіцит – 188 млрд (3,5%)

Доходи – 1219 млрд

Витрати – 1407 млрд

Кредити – 529 млрд

“Щодо доходів цікавий момент: за рахунок податків на фізосіб хочуть зібрати у 2022 році більше на 23 млрд. А ось з податку на підприємства всього на 18 млрд більше, з ренти взагалі на 3,4 млрд”, – розповів член комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Спад в економіці триває.

Державна служба статистики опублікувала звіт про соціально-економічне становище України за січень-вересень 2015 року, судячи з якого спад в економіці триває. Звіт складений без урахування Криму і Севастополя, а також без частини зони проведення антитерористичної операції і розміщений на сайті відомства.

Зокрема, за даними Держстату, в січні-вересні 2015 до відповідного періоду попереднього року спостерігалося падіння обсягів промислової продукції – на 16,6%, валової продукції сільського господарства – на 5,3%, оборот роздрібної торгівлі скоротився на 22,3% .

При цьому споживчі ціни (інфляція) з початку 2015 зросли на 41,4%, а ціни виробників промислової продукції – на 28,0%.

У той же час, як випливає зі звіту, в Україні скорочується падіння валового внутрішнього продукту. Результат другого кварталу 2015 року, коли падіння реального ВВП (до відповідного періоду попереднього року) склало 14,6%, є кращим за три останні квартали. Для порівняння, реальний ВВП у четвертому квартал 2 014 року скоротився на 14,8%, у першому 2015 року – на 17,2%.

Номінальний валовий внутрішній продукт за другий квартал 2015 року становитимуть 449,6 млрд грн.

За даними статистичного відомства, в Україні скорочується зовнішньоекономічна діяльність. Так, експорт товарів і послуг у другому кварталі цього року знизився на 33,6%, імпорт – на 37,2% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Як повідомлялося, міжнародне агентство Fitch погіршило прогноз зниження ВВП Україниз 9% (червневий прогноз) до 10% за підсумками поточного року.

У цей час рівень інфляції оцінюється в 34,5%.

Національний банк України, виходячи з поточної ситуації, прогнозує падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) в 2015 році на 7,5% при інфляції 30%. Відповідні макроекономічні прогнози недавно затвердив комітет з монетарної політики НБУ, йдеться в повідомленні Нацбанку за підсумками щотижневої зустрічі з банкірами 30 березня.
При цьому експерти фінрегулятора допускають зростання економіки в 2016 році на 2-3% при уповільненні інфляції до 13-14%.

“За нашими поточними прогнозами, темп падіння ВВП оцінюється на рівні 7,5%. Проте вже в наступному році є всі шанси вийти на позитивні темпи зростання – 2-3%”, – зазначив виконуючий обов’язки заступника голови НБУ Дмитро Сологуб.

Він уточнив, що в цей час рівень інфляції оцінюється в 34,5%, однак за підсумками року вона сповільниться до 30%.

Fitch прогнозує падіння ВВП України і зростання інфляції до 26%

Як повідомляв Кореспондент.net, нещодавно Держстат підрахував, що ВВП України в 2014 році скоротився на 6,8%, а в номінальному вираженні склав 1 трлн 566 730 000 000 грн.

Відзначимо, в МВФ очікують, що ВВП України скоротиться в 2015 році приблизно на 5,5% при зростанні інфляції до 27%. А в 2016 році зможе продемонструвати зростання в 2%.

За підсумками 2014 року падіння валового внутрішнього продукту України становить 7%, рівень інфляції — 24,9%.