«Сталін знищив більше людей, ніж Гітлер.

Я їх обох однаково ненавиджу», – заявив Павло Дуров виданню Financial Times і розповів, що глибоко переживає війну: «По матері я – українець».

«Створивши соціальну мережу «ВКонтактє», яка радикальним чином змінила характер російського Інтернету, в 2011 році Дуров зіпсував відносини з владою, відмовившись закривати акаунти активістів-опозиціонерів, коли в країні посилилися протести проти “переобраного” президента Путлера.

Він став все частіше піддаватися утискам з боку поліції і, врешті-решт, був змушений продати «ВКонтактє» прокремлівським “інвесторам” (читай ФСБ – ред).

У 2014 році, звільнившись з посади генерального директора ТОВ «Вконтактє», він виїхав з Росії з 300 мільйонами доларів у кишені і заснував нову компанію з розробки месенджера Telegram.

У кінці 2011 року – коли тодішній прем’єр-міністр Владімір путін ясно дав зрозуміти, що має намір знову захопити президентське крісло, і через сумнівні результати виборів до Держдуми, почалися масові протести. На думку Дурова, тоді уряд запанікував і закидав мережу вимогами заблокувати діяльність опозиції. Дуров не прийняв ці вимоги. «І я звернув все на жарт. Я розмістив твіт із зображенням собаки в капюшоні з висунутим язиком, – розповідає він. – І ще виклав скани цих документів з офіційними вимогами».

У 2012 році він привів у лють націоналістів, написавши у своєму Twitter: «Сталін відстояв у Гітлера право репресувати населення СРСР». «Думаю, все там було правильно сказано, просто час було обрано невдало, – робить він висновок тепер. – Сталін знищив більше людей, ніж Гітлер. Я їх обох однаково ненавиджу».

Дуров зробив велику помилку, не вловивши атмосфери того часу. Поліція намагалася проникнути в його квартиру в Санкт-Петербурзі і в кінцевому підсумку він і його партнери позбулися своєї частки в бізнесі, яку викупили прокремлівські “інвестори”. «Я продав компанію, бо знав, до чого все йде. Я зрозумів, що будь-яка моя власність в Росії не є капіталом або активом. Це лише відповідальність. І може бути використана в якості важеля тиску – способом змусити мене робити те, чого я робити не хочу».

І все ж, будучи росіянином – дідусі та бабусі якого стали жертвами сталінських репресій, діда якого відправили в Гулаг незважаючи на те, що під час Другої світової війни він був тричі нагороджений орденами – Дуров, як і раніше дивиться на життя по-філософськи. Він знає, що для нього все могло скластися набагато гірше.

Дуров глибоко переживає конфлікт між Росією та Україною, але каже, що ніколи не прийме чиюсь сторону. «По матері я українець, а по батькові – росіянин. Особисто я вважаю, що з усієї родини народів ці національності – найближчі».

Він вважає, що в Росії зараз йде люта ідеологічна боротьба, яка і визначить майбутнє країни. Як людина, котра вивчала під час служби в армії методи ведення пропагандистської війни, він з професійної точки зору захоплюється методами, які використовує Кремль.

«Можете собі уявити ситуацію, коли пропаганда режиму знаходиться на такому високому рівні, що молоде покоління насправді буде вважати, що централізація краще децентралізації, планування краще імпровізації, а контроль та приписи краще, ніж свобода. Я можу собі уявити, про що йде мова, але сподіваюся, що цього не станеться».

Джерело – http://www.ft.com/cms/s/0/21c5c7f2-20b1-11e5-ab0f-6bb9974f25d0.html