В умовах воєнного конфлікту, що триває, питання мобілізації в Україні набули виняткової важливості, оскільки від оперативності комплектування збройних сил безпосередньо залежить здатність країни протистояти загрозам безпеці. Однією з актуальних пропозицій є законопроєкт №10084, який нещодавно був внесений до Верховної Ради України.

Докладніше про те, що в Україні вирішили розширити вікові рамки мобілізації, повідомляє “Стіна”, посилаючись на 24 Канал.

Цей документ ставить собі завдання змінити вікові обмеження для військовослужбовців, і навіть підвищити ефективність використання кваліфікованих кадрів за умов воєнного стану.

Наразі в українському законодавстві встановлено вікові обмеження для військовослужбовців. Згідно з діючими нормами, чоловіки можуть перебувати на службі в армії до 60 років, при цьому для вищого офіцерського складу ця межа становить 65 років.

Після досягнення зазначеного віку військовослужбовці мають можливість продовжити службу на строк до 5 років, якщо вони мають необхідний досвід та відповідають медичним вимогам.

Законопроєкт №10084 передбачає зняття вікових обмежень для військовослужбовців, які досягли 60 років, але при цьому продовжують служити та мають достатню професійну підготовку.

Важливо наголосити, що зміни стосуються виключно тих громадян, які вже перебувають на військовій службі та готові продовжувати свою діяльність у лавах Збройних сил України (ЗСУ) в умовах військового стану.

Законопроєкт не стосується мобілізації громадян віком від 60 років, тобто він не передбачає примусового залучення чоловіків цієї вікової категорії до участі у військових діях.

Авторами законопроєкту є народні депутати від фракції “Відновлення України” Олександр Юрченко та Анатолій Бурмич. У пояснювальній записці до документа зазначено, що основна мета цього законопроєкту — усунути вікову дискримінацію та створити умови для ширшого залучення кваліфікованих фахівців до лав ЗСУ.

Суть пропозиції полягає в тому, щоб дати можливість військовослужбовцям, які досягли граничного віку, але при цьому мають необхідні знання та досвід, продовжити служити на посадах, де їх професійні навички можуть бути затребувані.

Цей законопроєкт наголошує на важливості досвіду та готовності продовжувати службу для тих військовослужбовців, які можуть бути корисними в умовах посиленої оборони країни.

Однак у самому проєкті чітко зазначено, що це не поширюється на обов’язкову мобілізацію. Тобто чоловіки віком від 60 років не будуть мобілізовані в обов’язковому порядку, і не буде проводитися заклик людей цього віку для виконання військових завдань.

У разі прийняття документа зміни стосуватимуться виключно тих військовослужбовців, які вже служать і хочуть продовжувати службу після досягнення граничного віку.

У нинішній ситуації мобілізація в Україні торкається осіб віком від 18 до 60 років. В рамках цієї вікової категорії існують свої обмеження та вимоги, наприклад, обов’язкова мобілізація поширюється лише на тих громадян, які перебувають у запасі або закінчили військові кафедри.

Молодь до 25 років, як правило, закликається лише добровільно, а чоловіки, які вже служать, можуть бути продовжені на службу залежно від їхнього здоров’я та рівня підготовки.

Проте законопроєкт №10084 передбачає можливість продовження служби для чинних військовослужбовців віком від 60 років, за умови, що вони відповідають усім медичним та професійним вимогам.

Таким чином, основна відмінність запропонованих змін від чинного законодавства полягає в тому, що воно не передбачає автоматичного залучення осіб віком від 60 років, а лише надає право добровільно продовжувати службу тим, хто має високу кваліфікацію та готовність служити в умовах воєнного стану.

Ухвалення цього законопроєкту у разі його затвердження відкриє додаткові можливості для посилення обороноздатності країни, використовуючи досвідчені кадри, які можуть значно покращити ефективність роботи збройних сил.

Водночас важливо пам’ятати, що законопроєкт не торкається питань обов’язкової мобілізації, що виключає ймовірність появи нових обмежень для громадян віком понад 60 років у рамках примусової служби.

Насамкінець, варто зазначити, що пропозиції, викладені у законопроєкті №10084, дозволяють вирішити проблему дефіциту професіоналів, які могли б зробити свій внесок у зміцнення оборони України, одночасно поважаючи права громадян старшого віку, даючи їм можливість продовжувати службу за своїм бажанням.

Водіїв попередили про спеціальні перевірки та заміну прав. В Україні готуються ввести нові вікові обмеження для автомобілістів. Відповідний законопроєкт №8082 вже внесено до Верховної Ради.

Це передбачає введення спеціальних перевірок і тестів для літніх автомобілістів. Законопроєкт пропонує зобов’язати водіїв віком 65 років і старше проходити обстеження когнітивних функцій для підтвердження своєї кваліфікації, передає Стіна.

Після 70 і 75 років українські керманичі повинні будуть проходити такі перевірки набагато частіше і міняти права щорічно.

Наразі в Раді воліють не говорити про перспективу законопроєкту і часові рамки його розгляду. Водночас з огляду на його важливість для євроінтеграції, вірогідність ухвалення нових норм оцінюється експертами як висока.

Мінімальний вік в Україні, дозволений для складання іспитів на отримання посвідчення водія на право керування легковими автомобілями – 18 років. З 16 років можна відкрити категорії мопеди та мотоцикли, а з 21 року – інші категорії.

Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нагадало перелік осіб, які мають право на дострокові пенсію.
Зазначається, що умови призначення таких пенсій визначено статтею 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Таким правом користуються громадяни, які:
1) мають особливий статус:
– учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України після досягнення чоловіками віку 55 років, жінками – 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок;
– багатодітні матері (народили п’ять та більше дітей), матері осіб з інвалідністю з дитинства або тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, за умови, що вони:
– виховали дітей до шестирічного віку;
– досягли віку 50 років;
– мають не менше 15 років страхового стажу.
За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання таких дітей здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення віку 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.
2) звільненні за 1,5 року до досягнення пенсійного віку:
– у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності чи штату працівників за умови реєстрації таких осіб у державній службі зайнятості протягом 30 днів після звільнення та відсутності протягом 7 календарних днів підходящої для них роботи;
– у зв’язку з виявленням невідповідності займаній посаді за станом здоров’я.
Право на таку пенсію виникає за умови, що особа на момент звільнення набула страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі (35 років чоловіки та 30 років жінки).
3) мають певні захворювання:
– хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики – після досягнення чоловіками 45 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років у чоловіків і не менше 15 років у жінок;
– особи з інвалідністю по зору I групи – сліпі та особи з інвалідністю з дитинства I групи – після досягнення чоловіками 50 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років у чоловіків і не менше 10 років у жінок.

Оцінка придатності до військової служби зможе проводитися без медичного огляду чоловіків від 17 до 25 років. Відповідні зміни Міноборони внесло наказом 686 до Положення про військово-лікарську експертизу. Зміни набули чинності у листопаді.

Про зміни пише “Судово-юридична газета”.

Щодо українських хлопців, яким виповнилося 16 років дані про місце проживання та місце перебування, відцифрований образ обличчя, відомості про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання та інші будуть вносити автоматично до Реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів “Оберіг”.

Відповідні зміни були затверджені у серпні постановою Кабміну №932. Йдеться про Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Пенсійний вік в Україні та вимоги до стажу

Право на пенсію за віком в Україні мають чоловіки та жінки після досягнення 60, 63 або 65 років. Конкретний рік виходу на пенсію визначається не лише роком народження, а й набутим страховим стажем – кількістю років, протягом яких людина була офіційно працевлаштована та сплачувала внески.

Однак у системі виходу на пенсію за віком є низка важливих нюансів. OBOZ.ua розібрався, коли та хто набуває право на пенсію в 2024 році й що буде в найближчі роки.

Так, вимоги до стажу змінюються щороку. У 2024 році для виходу на пенсію в 60 років потрібен 31 рік стажу. У 2025 році потрібно буде вже 32 роки, в 2026-му – 33 роки, і так до 2028-го, коли кількість необхідного стажу досягне 35 років.

Для виходу на пенсію в 63 роки знадобиться на 10 років стажу менше. А мінімальна кількість стажу – для виходу на пенсію в 65 – залишається незмінною, це 15 років.

Пенсійний вік в Україні та вимоги до стажу: таблиця

Таким чином, за датою народження можна порахувати власний вік виходу на пенсію. Звісно, також слід зважати і на стаж.

Таблиця виходу на пенсію по роках народження

Якщо до 65 років немає навіть 15 років стажу, пенсію українець не отримає. Замість неї нараховуватиметься спеціальна грошова допомога.

Її розмір – це різниця між прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

При цьому сама виплата не може перевищувати прожитковий мінімум для непрацездатних осіб. В 2024 році це 2361 грн. Через заплановану на 2025 рік заморозку соціальних стандартів, сума, ймовірно, поки не зміниться.

Тож, фактично мінімальний пенсійний вік для жінок і чоловіків в Україні однаковий – 60 років. Однак для жінок він підвищувався поступово, тож виходити на пенсію в 60 вони почали лише з 2021 року. До того жінки, які народилися з 30 вересня 1956 року по 31 березня 1961 року набували право на пенсію у віці від 56 років (для найстарших) до 59,5 років.

Військові б’ють на сполох, а в Міноборони виступили із заявою про зниження віку

Темпи мобілізації в Україні значно зросли. Гострої потреби у зниженні призовного віку на даний момент немає, – речник Міноборони.

Дмитро Лазуткін, речник Міністерства оборони, розповів про збільшення темпів мобілізації в Україні, реальні потреби війська, «справи комбригів» та слова, з якими державі треба звертатись до військовозобов’язаних.

– Із 4,6 млн, які оновили дані, спочатку закликатимуть за фахом. Є дуже багато запитів на операторів БПЛА, та ІТ-фахівців;
– ТЦК не будуть видавати повістки на вулицях, коли всі оновлять дані та порушники зареєструються у “Резерві+”;
– У “Резерві+” поки що не буде електронних повісток;
– Твердження про те, що всіх відправляють у штурмовики – неправильне.

Більш як 2 місяці тому набрав чинності новий закон про мобілізацію, а від дедлайну для оновлення військово-облікових даних пройшло вже 1,5 тижні. За цей час мільйони військовозобов’язаних українців виконали вимоги закону, а для порушників запрацювали значно підвищені штрафи за нехтування своїми обов’язками.

Про те, як новий закон мотивував українців приєднуватись до війська, яких спеціалістів найбільше потребують на фронті, чому все ще є необхідність роздавати повісти на вулицях та як Міноборони реагує на конфлікти, які виносять у публічну площину, NV поговорив із речником відомства Дмитром Лазуткіним.

— З дня набрання чинності нового закону про мобілізацію пройшло вже понад 2 місяці. Як він вплинув на мобілізаційні процеси в Україні?

— Можемо говорити про підсумки на 17 липня — 4,6 млн військовозобов’язаних, призовників та резервістів оновили свої облікові дані. Значно зросла кількість мобілізованих по рекрутингу.

Цей закон, по суті, підштовхнув людей до того, щоб зайняти активну позицію, взяти відповідальність за власну долю і почати шукати себе в українському війську, в лавах Сил оборони — заходити на сайти, цікавитися, які є посади, що відповідають вмінням і освіті цих людей.

Окрім того, що оновилися облікові дані, і тепер вже є база, з якою можна працювати представникам ТЦК, ми маємо ще й сплеск проактивності людей, які вагалися, які розуміли, що рано чи пізно, швидше за все, доведеться служити, які морально були готові захищати Батьківщину, але цей закон став для них поштовхом.

— Що можна покращити у процесі мобілізації?

— Передусім, треба розуміти, що лякає і насторожує людей. Лякає людей невизначеність, невідомість. Для того, щоб покращувати процес мобілізації, необхідно людям розповідати все: ви прийшли в ТЦК, що відбувається далі, ви пройшли ВЛК, вас направляють у навчальну частину, що там відбувається. Тобто, щоб не було у свідомості людини такого, що представники ТЦК мене зустрічають на вулиці, наступний кадр — я вже в окопі під Часовим Яром, і мене обстрілюють.

Насправді йде процес навчання, тобто, з людиною працюють. Спочатку йде базова військова підготовка, потім йде спеціальна, фахова. Якщо людину готують, наприклад, під застосування якоїсь західної зброї, то часто вона проходить навчання в Німеччині, в Польщі, в інших країнах.

Треба зменшити те, що асоціюється з невідомістю і невизначеністю. Давати людям інформацію про можливості професійного і кар’єрного розвитку у лавах Збройних Сил України.

— Чи покращилася комунікація Міноборони з українцями?

— Я думаю, що комунікація Міністерства оборони вдосконалюється. Ми виходимо на зв’язок, ми ходимо на інтерв’ю до різних ЗМІ, комунікуємо із закордонними ЗМІ, щоб висвітлювати нашу роботу, щоб у них та їхніх платників податків було розуміння, чому потрібно допомагати Україні, комунікуємо з нашою вітчизняною аудиторією.

Ясна річ, що ніколи цього не буде вдосталь або занадто, потрібно якомога більше роз’яснювати людям, але в межах того, що можна говорити. Бо багато інформації, з якою працює Міноборони, є чутливою. Адже вона стосується і розвитку виробництва військової техніки, і постачання зброї нашими партнерами, і реалізації тих чи інших стратегічних рішень. Зараз є великий запит суспільства на висвітлення мобілізаційних процесів. Реагуємо, роз’яснюємо особливості нововведень, допомагаємо розібратися з новими викликами і можливостями.

— Як з понад 4,5 млн військовозобов’язаних, що оновили свої дані, обиратимуть, кого саме призвати до війська?

— В першу чергу це буде залежати від тих військово-облікових спеціальностей, які мають військовозобов’язані, і запитів на певну кількість тих фахівців військовим керівництвом. Тобто ця вертикаль ТЦК, командування Сухопутних військ, Генштаб, буде працювати відповідно до своєї структури.

Ці запити можуть змінюватися в залежності від того, яка зброя надходить в Україну, яка ситуація на лінії бойового зіткнення. Тут немає чітких критеріїв, які раз і назавжди встановлені. Це буде залежати від дуже багатьох чинників.

— У яких спеціальностях наразі найбільша потреба?

— Зараз дуже багато запитів на операторів БПЛА, тому що війна стає все більш високотехнологічною, дуже багато застосовується роботизованих систем, безпілотних літальних апаратів. Також дуже багато запитів є на представників ІТ-сфери з тих самих причин, що війна стає більш сучасною та технологічною.

Останнім часом збільшилася кількість запитів на тилові спеціальності, як кухар чи діловод. Традиційно багато запитів на водіїв, також потрібні механіки, стрільці і розвідники.

Можна говорити, що доволі-таки різний спектр. Як суспільство у нас різне, так кожен шукає себе відповідно до своїх навичок, бажань, страхів, готовності. Наприклад, чимало українців за час війни пройшли курси тактичної медицини, якісь базові курси, опанували якісь навички, принаймні елементарні – вони більш впевнено почуваються. А хтось навпаки.

Ми відштовхуємося від того, що це велика країна, а армія — це, певним чином, модель країни і всього нашого суспільства. Абсолютно різні люди з різних соціальних прошарків, з різною освітою, з різною мотивацією приходять на війну.

— Твердження про те, що усіх відправляють у штурмовики, невірне?

— Відсоток тих, хто бере участь в штурмових діях, від загальної кількості військовослужбовців, насправді не такий високий. Тому що забезпечувати роботу на лінії бойового з’єднання має величезна кількість людей. Хтось привозить снаряди, хтось відповідає за логістику, хтось годує цих військовослужбовців, займається документами, проводить службові розслідування. Тобто армія — це величезний організм, який функціонує настільки ефективно, наскільки кожна з його ланок виконує свої задачі – швидко, мобільно і якісно.

— Чи можлива демобілізація під час повномасштабної війни? Депутат Роман Костенко заявляв, що якщо темпи мобілізації не зміняться до кінця літа, то можна буде вносити до Верховної Ради законопроєкт про демобілізацію.

— Робота над законом — це складний процес: визначені певні терміни, консультації щодо цього йдуть постійно. Але водночас слід усвідомлювати, що багато що буде залежати від ситуації на фронті, темпів мобілізації і тих мобілізаційних процесів, які будуть відбуватися в нашій країні. І від західної допомоги — скільки, якої зброї і в які терміни нам поставлять, і чи будуть західні партнери дотримуватися цих термінів. На це впливає і підготовка тих людей, які будуть виконувати бойові задачі, і ефективність застосування сил і засобів безпосередньо на полі бою. Це дуже комплексне питання, яке має вирішуватися узгоджено з Генеральним штабом, військовим керівництвом, Міністерством оборони і всіма структурами, які до цього дотичні.

Відтоді, як я працюю речником Міноборони, з тієї бригади, в якій я до цього служив, 47-ї [окремої механізованої бригади], яка зараз на Покровському напрямку, мені регулярно пишуть хлопці з приводу закону про демобілізацію. Водночас вони самі кажуть, що наразі потрібно поповнення ще на тих позиціях, на яких вони знаходяться. Тому військові ситуацію розуміють, прекрасно розуміють, і ми будемо робити все можливе для того, щоб в майбутньому кількість ротацій, як мінімум, відповідала потребі у відновленні тих людей, які знаходяться на лінії фронту.

— Загалом під час повномасштабної війни можлива демобілізація?

— Потрібне серйозне аналітичне вивчення питання. Я зараз не можу сказати, чи це можливо. Це залежить від дуже багатьох чинників — теоретичних та практичних.

Ми розуміємо, якщо, наприклад, восени [російський диктатор Володимир] Путін оголосить мобілізацію в Російській Федерації, і цей процес буде масштабним, то це одне питання. Інше питання, якщо нам вдасться за рахунок західної підтримки, в тому числі, змінити ситуацію на полі бою кардинально. Це вже інші ввідні [дані].

— Чи є зараз потреба у збільшенні темпів мобілізації?

— Зараз темпи мобілізації зросли. Ми маємо показники, які суттєво відрізняються від тих, які були наприкінці зими або на початку весни. Головне, щоб цей темп не було втрачено, і щоб дійсно відбувалося системне поповнення. 4,6 млн військовозобов’язаних оновили свої дані. Це говорить вже про те, що є база, з якою можна працювати.

— Чи можна порівняти темпи мобілізації зараз з тим, коли люди йшли до війська на початку повномасштабної війни?

— Ми не можемо зараз говорити про цифри, бо це чутлива інформація, яка не розголошується. Зараз ситуація змінилася, мотивація змінилася. Якщо спочатку кожна людина приймала для себе відповідальне, але емоційне рішення, то зараз природа цих рішень змінилася. Люди зважують, усвідомлено шукають підрозділ, бригаду, посаду, і таким чином визначають свою долю. Для кожної людини це рішення дуже непросте. Треба з величезною повагою ставитися до людей, які зараз крокують до війська, які зараз обирають військовий шлях.

— Чи є наразі потреба у зниженні призовного віку?

— Нині кількість тих, хто оновив свої військово-облікові дані, значно перевищує потреби війська на тепер. Тож, станом на зараз, гострої необхідності у зниженні мобілізаційного віку немає. Але ситуація на війні залежить від багатьох чинників і це може змінюватися. Наразі ми не бачимо такої необхідності.

— В Україні вже є можливість надсилання повісток поштою. Чи планується розробити також електронні повістки?

— Нині для цього відсутня нормативно-правова база. Тож, юридичних підстав для цього поки що немає. Технічно розробники програми можуть зробити це в ті чи інші терміни. Але для цього має бути юридична основа. Це залежить вже не від нас, не від Міністерства.

— Потреби в електронних повістках немає?

— Люди оновили свої контактні дані – телефони, адреси. Зараз згідно з нинішньою нормативною правовою базою, можна надсилати повістки рекомендованим листом з описом вкладення. Відповідно, це механізм, який буде застосовуватися. Про електронні повістки поки що взагалі не йдеться.

— Чи настане час, коли повістки перестануть видавати на вулицях?

— Виходячи з першопричин, можемо говорити, що коли всі оновлять свої дані військово-облікові, а порушники правил військового обліку самостійно з’являться у ТЦК, або зареєструються у застосунку Резерв+, то, відповідно, такої потреби не буде.

У ТЦК і СП є база. Якщо вони розуміють, куди звертатися до військовозобов’язаного, то, відповідно, їм не треба виходити його шукати. Повірте, вони від цього не отримують задоволення. Я принаймні в цьому переконаний. Уявіть собі, який це величезний стрес для тих людей, які повернулися з зони бойових дій, які, можливо, мають поранення, які брали участь в боях, які втрачали своїх друзів, знайомих. Зараз вони йдуть до людей, яких вони захищали, і замість того, щоб отримувати повагу, вони часто отримують дуже неприємні, образливі вислови і відповідне ставлення. Це дуже несправедливо для тих людей, які пройшли бої, котрі були у 2022−2023 роках.

Україна фактично повертається до норм, які існували раніше. Зокрема, тоді особа повинна була пройти строкову військову службу до 25 років, розповів нардеп Федір Веніславський.

Народний депутат від “Слуги народу”, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський заявив, що в Україні не зроблять призовний вік нижчим за 25 років. Про це він повідомив в ефірі “Київ 24”, пише Фокус.

“Жодних ідей щодо зниження віку, з якого людина може бути призвана на військову службу за мобілізацією нижче 25 років немає і не було на цей момент”, — сказав Федір Веніславський.

Він вважає, що подібні дискусії навіть не обговорюються та не ініціюються на жодному з рівнів. Крім цього, за його словами, що зі зниженням призовного віку з 27 до 25 років Україна фактично повертається до норм, що існували раніше. Оскільки раніше чоловік повинен був пройти строкову військову службу до 25 років.

Веніславський зауважив, що через відмову від строкової служби, молодь віком від 18 до 25 років повинна пройти загальновійськову підготовку або загальновійськову службу, термін якої — пʼять місяців.

Нагадаємо, нардеп Федір Веніславський повідомив, що обмежено придатних чоловіків можуть направити до бойових частин. Він вважає, що повторне проходження ВЛК дозволить прибрати корупційні ризики.
Водночас народний депутат Дмитро Разумков заявив, що в новому законопроекті є норма про мобілізацію людей з 18 років, пише УНІАН.

“Це велика проблема, бо там прописано таким чином — якщо людина пройде базову військову підготовку у 18 років, то вона отримає військово-облікову спеціальність, стане на облік і це призведе до того, що ТЦК зможуть її мобілізувати у 19 років”, – сказав Разумком.

Нардеп додав, що у законопроект заклали відверту брехню, яка підриває довіру до влади. Разумков хоче почути позицію Міноборони щодо цього. Прийняття цієї норми загрожує знищенням генофонду держави.

В Україні хочуть знизити граничний призовний вік до 25 років для бійців Десантно-штурмових військ, морської піхоти та Сил спеціальних операцій. Відповідний законопроєкт чекає на схвалення від Президента України.

У ТЦК озвучили призовникам нові вікові обмеження для мобілізації – today.ua
Заступник керівника Житомирського ТЦК, начальник сектору мобілізаційної та оборонної роботи полковник Сергій Канюк прокоментував виданню “Апостроф” текст нового документа та його доцільність.

За словами Канюка, втілення цього законопроєкту залежить безпосередньо від схвалення його Президентом України, який за Конституцією є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України.

Однак представник ТЦК підтверджує, що для захисту країни більша кількість молодих 25-27-річних призовників піде на користь. Молоді люди з гарною фізичною підготовкою потрібні ЗСУ.

Законопроектом, про який йдеться, передбачено внесення змін до статей 15, 18, 18-1, 37 ЗУ “Про військовий обов’язок та військову службу”, спрямованих на зменшення граничного віку перебування громадян на військовому обліку призовників з 27 до 25-річного віку. Ще в травні 2023 року документ був представлений на розгляд, і в листопаді він пройшов два читання та чекає на підписання Володимиром Зеленським.

У Верховній Раді вирішили прибрати граничний вік для призову у ЗСУ, щоб в армії змогли служити чоловіки віком від 60 років. Депутати планують усунути вікову дискримінацію та залучити до захисту Батьківщини більше громадян.

Верховна Рада хоче підвищити граничний вік для служби у ЗСУ: в армії зможуть залишатися чоловіки старше 60 років – today.ua
У парламенті зареєстрували відповідний законопроект №10084, авторами якого виступили народні депутати від фракції “Відновлення України” Анатолій Бурмич та Олександр Юрченко.

Адвокат Марина Бекало повідомила, що документ передбачає право літніх військовослужбовців з високою професійною підготовкою та досвідом залишатися на військовій службі. Ціль – прибрати вікові обмеження. Проте зазначені чоловіки мають бути визнані військово-лікарською комісією придатними.

За словами юриста, у разі ухвалення законопроекту зміни торкнуться тільки діючих військовослужбовців, які в умовах військового стану досягли граничного віку перебування на службі і не хочуть демобілізуватися. Вони мають особисто виявити бажання залишитися в армійських лавах.

“Законопроект не передбачає вручення повісток та призову чоловіків після 60 років”, – цитує правозахисницю ТСН.

Верховна Рада хоче підвищити граничний вік для служби у ЗСУ: в армії зможуть залишатися чоловіки старше 60 років

Нагадаємо, що в Україні проводиться призов чоловіків віком 18-60 років. Представники військкоматів частіше видають повістки молодим громадянам без серйозних проблем зі здоров’ям і легше навчаються. У ЗСУ запевнили, що не мають на меті “мобілізувати дідусів”, які не мають сил для несення служби.

В Україні пенсійний вік настає у 60 років. Проте деякі громадяни згідно із законом можуть вийти на заслужений відпочинок раніше. Таке право їм надається, якщо характер їхньої праці передбачає більш ранній вихід на пенсію. Втім, незабаром українцям дозволять вихід на пенсію незалежно від віку та характеру їхньої роботи.

Українцям дозволять вихід на пенсію незалежно від віку – today.ua
Таке правило набуде чинності через п’ять років, пише apostrophe, посилаючись на інформацію від Мінсоцполітики.

Тож українці зможуть виходити на пенсію, не чекаючи на 60 років. Навіть якщо їхня професія не входить до пільгового списку, за яким дають пенсію раніше. Таке нововведення набуде чинності з 2028 року.

До 2028 року в Україні щороку додаватиметься один рік страхового стажу, необхідного для виходу на пенсію. Таким чином, якщо зараз, у 2023 році, українцям достатньо 30 років стажу, щоб вийти на пенсію у 60, то у 2028 вже потрібно буде 35 років. Тільки маючи 35 років стажу, українці зможуть вийти на пенсію у 60 років.

Однак дехто зможе вийти на заслужений відпочинок і раніше, ніж у 60. Але при цьому має бути дотримана одна умова. Щоб вийти на пенсію до 60 років, українцям знадобиться 40 років страхового стажу. Тобто, теоретично вони мають почати офіційно працювати ще до 20 років і постійно безперервно трудитися, причому офіційно. Тільки в цьому випадку вони можуть розраховувати вийти на пенсію до 60 років. Наприклад, якщо вони почали працювати з 18-ти, то зможуть вийти на заслужений відпочинок у 58 років.

Зрозуміло, що багато таких “передчасних” пенсіонерів не буде, оскільки здебільшого всі після закінчення школи йдуть учитися далі: або до вишів, або до закладів профтехосвіти. А зараз час навчання на стаціонарі не зараховують до стажу. Отже, таких громадян буде небагато, але все ж вони будуть.

При цьому у Мінсоцполітики кажуть, що кожен такий випадок розглядатиметься індивідуально. Тобто, дивитимуться і на страховий стаж, і на розміри ЄСВ, що сплачувався із заробітку.