Україна відновлює залізничне сполучення з Польщею. Перший після 1,5-річної перерви поїзд Київ – Перемишль буде відправлено 10 жовтня.

Продаж квитків стартує вже 1 жовтня. Про це повідомила пресслужба УЗ.

“Укрзалізниця” 10 жовтня відновлює міжнародне залізничне сполучення з Польщею. Квитки на поїзд Київ – Перемишль із 1 жовтня можна придбати на сайті УЗ, в офіційному чат-боті компанії або в касах вокзалів”, – йдеться в повідомленні.

Зі свого боку зазначимо: до припинення сполучення між Україною і Польщею курсували такі поїзди:

2 швидкісних рейси Київ – Перемишль;

Одеса – Перемишль;

Київ – Варшава;

Львів – Вроцлав;

безпересадкові вагони Київ – Вроцлав.

Сполучення між Україною і Польщею залізницею було припинено 15 березня 2020 року. Причиною для цього стала пандемія COVID-19.

Ініціатором зупинки залізничного сполучення стала саме польська сторона. При цьому вже в липні 2021 року в Польщі створили петицію про відновлення залізничного сполучення з Україною.

Польща – не перша країна, з якої Україна відновила сполучення, перерване через пандемію. Раніше кордони для українців відкрили Словаччина, Молдова, Австрія та Угорщина.

Потяги в Словаччину почали ходити з 1 липня. Йдеться про такі склади:

№ 960/961 та № 962/963 Кошице – Мукачево – Кошице;

№ 8862/8861 Кошице – Чоп;

№ 8860/8863 Чієрна над Тисою – Чоп.

Як повідомляв OBOZREVATEL, 28 вересня “Укрзалізниця” запустила перший контейнерний поїзд з експортним вантажем у Китай, що дозволить значно знизити вартість його доставки порівняно з авіа- та морським перевезенням. Поїзд складається з 43 контейнерів із пиломатеріалами. На шляху від Києва до Сіаня поїзд подолає майже 10 тис. км і орієнтовно прибуде в Китай через 18 діб.

Укрпошта. Відправляю книжки до Нідерландів.

– А це гдє? – питає касирка з травмованим узким пірсінгом, язиком.
– Там, де тюльпани.
– Што? Якіє тюльпани? Страну кажіць, бо в міня очірідь оно.
– Нідерданди, – кажу. – Там ще сир роблять.
– Какой сир?
– Плавлений.
– А! Галандія.
Клацає мишкою, дивиться на монітор, округляє очі і трясе головою.
– Таня, а чьот Галандія нє прабіваєцца на таможку…
– А ти код ввела?
– Какой?
– Голландський.
– Ну, да. Но нє прабіваєцца.
– А шо пише?
– Англійскаю – Нєтхєрлєндс.
– Фігня якась, не може бути.
– Во – дівісь сюда.
– Точно, якась фігня. Може, там поміняли щось?
– Да, навєрно, Нєтхєрлєндс – ето отказ в оформлєнії таможки.
– Я тоже так думаю.
– А чьо рабіць?
– Та нічо. То всьо, нічого не зробиш. Відправляй клієнта, хай завтра приходе, а сама принімай комуналку.
– Пріхадітє завтра, сьодня пише кампютер, шо нєтхєрлєндс таможкі на Галандію. Кто камуналку – падхадіть сюда.
Стою і офігіваю. Чую, як мої кольорові таракани в голові стають однаково червоними від істеричного реготу.
– Екск’юз мі, – кажу. – А от у вас проблеми лише з язиком, чи і зі слухом, мовами і правописами також?
– Чьто?
– Ну, читати ви, взагалі, вмієте? А слухати, що вам кажуть?
– Пускай дуракі чітают! Нє мішайцє працувать! Развєлось вас умних тут!
– Гм… Книгу скарг дайте!
– Ето ісчо зачєм?
– Напишу скаргу, що ви мені бандероль не хочете відправляти.
– Нє нєхочєм, а нє можем: таможка по коду нє бьйоцца в Галандію.
– Мені в Нідерланди.
– Так пішеть же – нєхер… Тань, чьо там пішеть?
– Нєх тер… Не знаю, шо там пише, но не то, шо вам треба.
– Мені Нідерланди треба. Там так і пише.
– Я шо сліпа?
Гуглю на смартфоні мапу. Тицяю під ніс. Дивиться.
– Та да. Шото таке пішет похожеє.
– Шо там, Свєт?
– Да, вроді ано. Но, как то тупо. Пєрєімєновалі, навєрно же. нєдавно – потому і таможка нє пробіваєцца.
– Да, задовбали з тими переіменуваннями! Ладно, Свєт, оформляй. Але, якшо шо – то ми за вашу посилку не відповідаємо.
– Тобто?
– Ну, єслі ні туда підьоть. Кстать, а чьо там,а? Кніжкі? На украінском? В Голандію? Зачєм?
– Шо: зачєм?
– Досталі! Зачєм, впашє, кніжкі?
– Читати, взагалі-то, наприклад.
– Чітать! Нєчіва дєлать людям…Так! Платім камуналку, хто там слєдующій?..
Любов Бурак